Три будинки, вісім ділянок і десяток «спринтерів»: на що мер Узина збагатився під час каденції

14 жовтня 2025 р. 09:16

14 жовтня 2025 р. 09:16

Декларації чиновників – це не сухі таблиці цифр, а справжні хроніки влади. Вони показують не лише зарплату з бюджету чи офіційні «подарунки», а й те, як за роки каденції ростуть апетити, множаться квартири, з’являються дорогі машини та мільйони кешу. У цьому дзеркалі видно все: і реальні масштаби збагачення, і спроби замаскувати його «скромними» рядками.

Редакція «Київщини 24/7» продовжує рубрику «Капітал за каденцію» , у якій простежує, як змінюються статки місцевих голів Київщини за роки перебування при владі. Цього разу під мікроскопом – Віталій Гринчук, мер Узина. Його сім років при владі – це сім років стабільного фінансового потепління. Від півтора мільйона сімейного доходу на старті каденції – до понад двох із чвертю мільйонів наприкінці. Від скромного початку – до розгалуженого бізнесу дружини, трьох будинків, восьми земельних ділянок і автопарку, що нагадує маршрутне підприємство.

Каденція з приростом у мільйон: як багатіла родина мера Узина

Сім років на посаді мера – і сім років стабільного фінансового «потепління» у родині Гринчуків. Декларації, які мали б показувати прозорість, натомість нагадують літопис зростання доходів, де кожен рік – новий щабель достатку.

Коли Віталій Гринчук прийшов у мерське крісло 2018-го, його зарплата складала 334 тисячі гривень, а разом із пенсією та викладацькими підробітками він мав трохи більше як 400 тисяч гривень на рік. Дружина-підприємниця тоді заробила понад 960 тисяч, і вже тоді саме її ФОП був головним джерелом родинного багатства. У сумі – півтора мільйона гривень доходу. Для невеликого Узина це звучало як бюджет місцевого дитсадка.

Але далі цифри лише набирали обертів. 2019-й – і родина вже отримує 1,68 мільйона гривень. Мер піднявся до 470 тисяч зарплати, додав пенсію, і навіть продав якесь рухоме майно – одразу на 339 тисяч. Того ж року дружина поповнила сімейну касу майже 800 тисячами гривень. І це ще без урахування автомобільних покупок, які в цей період починають сипатися як із рогу достатку. 2020-й – понад 1,65 мільйона гривень родинного доходу, стабільність без просідання. А далі – справжній стрибок.

2021 рік став для родини Гринчуків фінансовим проривом. Родинний дохід – понад 2,27 мільйона гривень. Зарплата мера зросла до 709 тисяч, а дружина лише за підприємницькою діяльністю заробила понад 1,1 мільйона гривень. Тобто за один рік – плюс 400 тисяч до попередніх показників. І вишенька на торті – подарунок синові на 54 тисячі гривень. Звісно, «негрошовий».

Під час війни, у 2022-му, коли більшість громадян рахували копійки, сім’я міського голови декларує понад два мільйони гривень доходу. Гринчук отримав 730 тисяч зарплати, дружина – ще 680 тисяч як ФОП і 252 тисячі зарплати, плюс 190 тисяч від продажу майна. Навіть син долучився – 47 тисяч стипендії, 6,5 тисяч зарплати і 40 тисяч від продажу майна.

2023-й – ті ж тенденції: понад 2,17 мільйона гривень родинного доходу. Зарплата мера трохи впала до 629 тисяч, але підприємництво дружини знову перекрило все – 954 тисячі гривень чистого доходу. І знову продаж майна, знову дрібні надходження.

А в 2024 році сім’я Гринчуків офіційно досягає нового максимуму – 2,25 мільйона гривень доходу. Зарплата мера хоч і знижується до 563 тисяч, але компенсується пенсією у 112 тисяч, зростанням ФОП-дохід дружини до понад 976 тисяч, а син уже не студент, а повноцінний заробітчанин із понад чвертю мільйона гривень доходу.

Якщо скласти загальну динаміку – з 1,5 мільйона у 2018 до 2,25 мільйона у 2024, – маємо зростання майже на 50%. І це без врахування продажів транспорту, «подарунків» та нерухомості. А зарплата самого мера за ці роки збільшилася більш ніж удвічі – від 334 до 730 тисяч гривень на піку.

«Метр за метром, гектар за гектар»: як зростала нерухомість мера Узина Віталія Гринчука

Якщо хтось і вірить у стабільність, то це точно Віталій Гринчук. Бо, судячи з його декларацій, принаймні цегла й квадратні метри в його житті з року в рік лише множаться. Ще у 2018-му він заходив у крісло міського голови Узина не «з нуля» – за плечима вже був величезний приватний будинок у Шкарівці на 325,4 м² і земля під ним. Дружина мала житловий будинок у Білій Церкві на 142,8 м², декілька ділянок та три гаражі. Усе це виглядало цілком добротно для «скромного» чиновника з районного масштабу.

Але після кількох років при владі географія та площа родинного майна почала стрімко розростатись. Уже у 2020 році Гринчук подає декларацію, у якій до старих об’єктів додаються три земельні ділянки, гаражі, господарські споруди – і все це на тлі тієї ж сільської адреси у Шкарівці. Та справжній «будівельний сезон» почався з 2021-го.

У 2021 році родина купує нову квартиру у Білій Церкві площею 78,5 м² – оформлена на сина Каріма. Наступного року там же з’являється садовий (дачний) будинок у Шкарівці площею 116,7 м², теж на сина. Фактично родинне гніздо перетворюється на мінімаєток, із кількома житловими будівлями в одному населеному пункті. При цьому кількість земельних ділянок – збільшується з трьох до восьми. Земля, як і посада, у Гринчука, схоже, не пустує.

У 2024-му році він робить ще один крок угору – у декларації з’являється новий житловий будинок у селі Іванків (127,3 м², право від лютого 2024), тепер уже у спільній частковій власності. До цього додаємо ті самі два старі будинки (у Шкарівці й Білій Церкві) – і маємо вже три житлові будинки у родинному портфелі. Стара квартира, яка колись фігурувала в деклараціях до 2020 року, тихо зникає – але натомість з’являються нові, дорожчі активи.

Тож за час своєї каденції з 2018 року Віталій Гринчук виріс з трьох ділянок й двох будинків до восьми ділянок і трьох будинків. Виходить не просто «еволюція статків», а повноцінна експансія майна. Ні економічна криза, ні війна, ні «складні часи для місцевого самоврядування» не зупинили узинського мера від того, щоб його сімейні метри множилися з регулярністю.

«Мер-маршрутник»: як розрісся автопарк родини Віталія Гринчука

Коли Віталій Гринчук сідав у крісло мера Узина у 2018 році, він уже не був пересічним власником автівки. Його декларація нагадувала перелік автопарку невеликого перевізника: шість пасажирських автобусів і два позашляховики. Дружина мала у власності п’ять «бусів» Volkswagen LT (1997-2002 років) і один Mercedes-Benz 316 (2001 р.в.). А сам Гринчук користувався Land Rover Discovery 3 (2012 р.в.), тоді як у сім’ї був і Lexus RX350 (2012 р.в.) – не маршрутка, а поважний символ статусу. Тобто на старті каденції міський голова вже мав колекцію транспорту, гідну автопідприємства.

Та далі почалося справжнє зростання – не містом, а гаражем.

У 2019 році в автопарк додається Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI (2013 р.в.) з орієнтовною вартістю понад 230 тисяч гривень. До сімейної колекції приєднуються Hyundai Santa Fe (2004 р.в.) – близько 62 тисяч гривень, та Honda CR-V (2017 р.в.) – приблизно 240 тисяч гривень. Гринчук офіційно працює мером невеликого міста, але транспортна динаміка вражає: автопарк розширюється, мов після вдалого тендеру.

2020-й несе стабільність – автобуси залишаються всі, жоден не вибуває. Та вже 2021-го сім’я додає ще один «спринтер» – Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI (2014 р.в.), придбаний 26 березня 2021 року. Класика перевізницького жанру: машина, яку найчастіше бачимо на міжміських маршрутах.

2022 рік – справжній «вибух» гаражного добробуту. У декларації з’являються два нових транспортних «монстри»: Mercedes-Benz Sprinter 316 (2015 р.в.) та Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI (2011 р.в.). Разом із цим фіксуються доходи від продажу авто – 10 тисяч і 180 тисяч гривень, що лише підтверджує, що техніка не стоїть без діла. Частину старих «спринтерів» здають, щоб купити нові. На папері це виглядає як звичайні побутові операції, але на практиці – як обіг капіталу у приватному транспортному бізнесі, завуальованому під сімейну власність.

У 2023 році гараж поповнює ще один важкий пасажирський бус – Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI (2010 р.в.), набутий 24 травня 2023 року. Паралельно Honda CR-V (2017 р.в.) отримує оновлену вартість – 274 538 грн, тобто майже на 35 тисяч більше, ніж у 2019-му.

Але фінальний акорд – 2024 рік, коли мер уже не ховається за «майном дружини». У декларації вперше з’являються три транспортні засоби, записані особисто на Віталія Гринчука:

• Mercedes-Benz V-Klasse (2016 р.в.) – преміумклас;
• Volkswagen LT 35D (2000 р.в.);
• Mercedes-Benz 614 D (2001 р.в.) – ще один повноцінний автобус.

Тепер це не просто родинний автопарк – це мала транспортна компанія, з парком з понад десяти одиниць техніки різних років, що системно оновлюється. Частина машин із 2018-го – досі в обігу, частина продана, але на їх місці виростають нові, «свіжіші» Mercedes. З «зникаючих» позицій – Land Rover Discovery 3 та Lexus RX350, які після 2020 року зникають із декларацій. Але замість них з’являються більш практичні «робочі конячки» – спринтери, які зазвичай не стоять у дворах, а працюють на маршрутах.

У підсумку за сім років керування містом родина мера наростила свій автопарк із восьми транспортних засобів до понад десяти, при цьому змінила структуру володіння – від пасивних записів у дружини до прямих власних активів мера.

Гроші ростуть швидше, ніж довіра: як мер Узина збільшував свої готівкові запаси

За роки на посаді мера Узина грошові активи родини Віталія Гринчука не просто змінилися – вони розрослися так, ніби Узин щороку вигравав у лотерею.

У 2018-му родина Гринчуків тримала близько 270 тисяч гривень готівкою – небагато, якщо міряти мірками чиновників, але солідно, як для старту каденції у маленькому місті. Уже за рік у декларації з’являється 734 тисячі гривень готівкою, і до цього – перші 11,5 тисяч на рахунках. Мабуть, «під матрацом» стало тісно.

Далі тенденція закріплюється: 2020-й – 654 тисячі готівкою, 2021-й – 487 тисяч, а у 2022-му, в розпал війни, коли в людей зникають заощадження, у мера вони, навпаки, зростають до 547 тисяч гривень. Того ж року його родина мала ще понад 34 тисячі гривень на банківських рахунках – найбільший безготівковий пік за весь час.

Здавалося б, логіка мала б бути протилежною: коли економіка падає, витрати ростуть, а доходи зменшуються. Але не в Узині. Там готівка Гринчуків рухається лише вгору. Так, у 2023 році – вже 662 тисячі гривень готівкою, у 2024-му – рекордні 929 тисяч гривень. І що цікаво: тепер готівкові позиції не дві, а три – тобто до «сімейного сейфа» долучився ще один учасник – син, який за останні роки теж почав активно заробляти.

Безготівкові рахунки натомість – дрібниця для фону. Там цифри коливаються від 2 до 35 тисяч гривень. Основна маса – саме у готівці. Загалом, із 2018 по 2024 рік готівкові активи родини зросли щонайменше у 3,5 раза. З двох сотень тисяч – до майже мільйона.

Підкуп, сморід і «регіональне» минуле: в епіцентрі яких скандалів опинявся мер Узина

Мер Узина Віталій Гринчук – фігура, що регулярно спливає в політичних і корупційних скандалах. У 2020 році він опинився в центрі гучної історії, коли тодішній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський публічно заявив про спробу підкупу керівника територіального штабу партії.

За словами Дубінського, під час одного з партійних заходів Гринчук намагався «домовитися» про включення наближених до нього осіб до виборчих списків «Слуги народу». Тобто фактично пропонував хабар за політичний вплив на місцеві вибори. Коли йому відмовили, він, за свідченнями очевидців, відреагував різко – мовляв, «не розуміють, як робиться політика». Дубінський після інциденту звернувся до поліції Київщини з вимогою перевірити факти, викладені керівником штабу, і внести їх до ЄРДР. Та історія заглухла – як це часто буває.

Але історія з підкупом – лише один епізод у довгому списку скандалів навколо мера Узина.

Ім’я Гринчука неодноразово лунало у зв’язку з Узинським цукровим заводом – підприємством, яке перетворило місто на суцільну зону екологічного лиха. Нестерпний сморід, який ночами накриває вулиці, став звичним фоном для узинців. Люди скаржаться , що не можуть відкрити вікна, а одяг після прання «пахне заводом». Після хвилі протестів Гринчук не став на бік громади. Натомість підписав із власником заводу меморандум про «тимчасове призупинення роботи» – без жодних конкретних термінів чи гарантій. Фактично – жест для камери, а не розв’язання проблеми.

Політична біографія Гринчука також має свій темний слід. Колись він очолював Білоцерківську районну організацію «Партії регіонів», а неформально його називали «наставником» місцевих тітушок. Офіційних доказів цьому немає, але шлейф репутації тягнеться досі. Крім того, разом зі своїм кумом Леонідом Насмішником він заснував кілька агропідприємств, які, за даними журналістських розслідувань , завдяки політичному впливу отримали доступ до найродючіших земель Білоцерківського району.

Фото: Київщина 24/7, НАЗК.

Київські