«Хто за що відповідає?»: Зеленський зібрав нараду через складний стан в енергетиці
16 жовтня 2025 р. 19:38
16 жовтня 2025 р. 19:38
10 жовтня президент Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Офісу президента, Міністерства закордонних справ, Міноборони та інших відомств.
За
даними
джерел
«Української правди
»
головною темою стала перевірка виконання домовленостей із партнерами щодо військової допомоги, зокрема для захисту енергетичної інфраструктури. Нарада відбулася на тлі поновлення масованих російських обстрілів енергетики.
Того ж дня
ворог атакував дві київські ТЕЦ
— удари виявилися настільки потужними, що половина столиці залишилася без світла й води. Навіть в урядовому кварталі зупинилося водопостачання — під будівлі органів влади довелося підганяти цистерни з технічною водою.
Палаючі питання на нараді Президента
Питання порядку денного було просте, але критичне: хто відповідає за захист яких енергетичних об’єктів, які вузли вже отримали надійний захист і де потрібні додаткові заходи. У ході обговорення від посадовців вимагали чітких відповідей і конкретних планів — а не посилань на «попередників».
Нарада відбулася на фоні реальних наслідків атак: у кількох районах столиці зупинилась вода, у будинках вимкнули електрику, довелося задіювати аварійні запаси.
Нова манера ударів: «поетапне відкусування»
Експерти та енергетики фіксують зміну підходу ворога. Якщо раніше росія запускала масові хвилі ракет і дронів по багатьох регіонах одночасно, нині частіше застосовується тактика «поетапного відкусування» — удари по окремих регіонах або об’єктах серіями, з інтервалом, щоб системно виснажити мережу й локально зруйнувати баланс між генерацією та передачами.
Це дозволяє противнику поступово «відрізати» частини системи й створювати дефіцит електроенергії в окремих регіонах.
Що під ударом першочергово
На першому місці — прикордонні та прифронтові області: Сумщина, Чернігівщина, Харківщина, а також великі промислові регіони — Дніпропетровщина, Миколаївщина, Запоріжжя, Одеса та Херсонщина. Окрім підстанцій і ліній, під загрозою знаходиться газова інфраструктура — видобувні майданчики, компресорні станції і підземні сховища палива. Удар по газовій інфраструктурі підсилює ризики для генерації та опалення.
Три рівні захисту та що з ними сталося
Для захисту трансформаторів і підстанцій напрацьовувалися три класичні рішення: тимчасові укриття (габіони, мішки з піском), капітальні металобетонні огородження для трансформаторів і повне накриття й засипка критичних майданчиків.
Ідея полягала в тому, щоб мати багаторівневий захист — від уламків і дрібних уражень до прямого влучання. Проте реалізація проектів гальмувалася політичними й фінансовими суперечками, змінами команд і дефіцитом ресурсів.
Так, частина споруд, які мала реалізувати агенція з відновлення, так і не була завершена; в «Укренерго» також залишились відкриті об’єкти. Через це деякі підстанції й досі залишаються вразливими.
Чому ППО і технічні укриття не дають 100% гарантії
Навіть найкращі комплекси протиповітряної оборони не можуть гарантувати перехоплення великої серії дронів чи одночасних багатоцільових атак. Для виведення з ладу енергоблока чи підстанції достатньо одного влучання в критичну точку. А якщо ворог поєднає дронові епізоди з ракетними ударами по генерувальним установкам — наслідки можуть бути системними й тривалими.
Чого чекати взимку: сценарії й рекомендації
Фахівці попереджають: зима 2025–2026 може стати важчою за попередню, якщо атаки триватимуть. Вірогідний сценарій — чергування відключень (наприклад, «4 години без світла — 2 години зі світлом»), обмеження у водопостачанні та локальні перебої з опаленням у пошкоджених районах. Особливо вразливі прикордонні регіони із зменшеним резервом генерації.
Громадам радять готуватися: мати запас питної води, альтернативні джерела обігріву (за безпеки), засоби підзарядки й інформаційного звʼязку.
Кадри, гроші та координація — головна «вузька пляшка»
Ключова проблема — не лише технічна, а й організаційна: хто і коли приймає рішення про пріоритети захисту; як фінансуються проєкти; хто відповідає за контроль виконання стандартів. Політичні конфлікти й часті зміни керівництва у відомствах знизили швидкість реалізації критичних робіт та ускладнили доступ до зовнішнього фінансування.
Наразі термінових рішень вимагають і завершення будівництва укриттів, і оперативне переоснащення маневрової генерації, і культура швидкого реагування обленерго.
Росія змінила підхід і тепер експериментує з тактикою, яка виснажує енергосистему поодинці, регіон за регіоном. Без прискорення робіт із захисту ключових об’єктів, кращої координації між відомствами та стабільного фінансування ризик системних відключень зростає. Громадянам треба готуватися до можливих перебоїв, а владою — діяти швидко й злагоджено, щоб не допустити масштабного блекауту.
Джерело: www.kyivschina24.com
