«12 хвилин на новий тендер»: як університет Грінченка повернув перемогу підряднику з кримінальним шлейфом

17 жовтня 2025 р. 09:07

17 жовтня 2025 р. 09:07

Поки студенти університету Грінченка ховаються від повітряних тривог у коридорах, обіцяне укриття так і лишається в тендерних документах. Замовник уже двічі розігрував ремонт підвалу за 13,7 мільйона гривень – і двічі віддав перевагу одній і тій самій компанії, попри рішення АМКУ про порушення. Перший тендер скасували через неправомірну перемогу, а вже за 12 хвилин університет запустив новий – з тим самим переможцем.

У результаті замість безпечного сховища студенти отримали «укриття на папері» й підрядника з історією кримінальних справ, податкових махінацій і завищених кошторисів. Навіть після зауважень аудиторів договір довелося виправляти – бо університет погодився оплачувати те, що мав забезпечити сам. Читайте більше у щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля» .

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка вже вдруге оголосив тендер на капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу №2 за адресою: бульвар Ігоря Шамо, 18/2 у Дніпровському районі міста Києва. Проєкт передбачає ремонтні роботи з розробкою проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи, з очікуваною вартістю 13,71 млн грн.

Університетський підвал стане укриттям

У підвалі столичного університету ім. Бориса Грінченка облаштують укриття з безбар’єрним доступом. Проєкт передбачає гідроізоляцію, утеплення, посилення конструкцій, оновлення інженерних систем і облаштування евакуаційних виходів, санвузлів та пандусів. Для людей з інвалідністю передбачені підйомники, тактильні позначки та двері, зручні для візків.

Укриття матиме вентиляцію, резервне живлення, освітлення, зв’язок і пожежний захист. Всередині – місця для сидіння й лежання, ємності для води й продуктів. Система зможе автоматично відкриватися під час сигналу «Повітряна тривога», забезпечуючи швидкий доступ усім.

Блискавичний перший тендер на укриття: 10 хвилин до нової перемоги

Варто зазначити, що це не перший тендер на капремонт цього укриття. Попередній завершитися належним чином так і не зміг – далі розгорнулися події, які поставили під сумнів прозорість закупівлі.

За результатами розгляду пропозицій переможцем визначили ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ». Здавалося б, залишалося підписати договір, але ситуація ускладнилася через дії конкурента – ТОВ «Ю ВАН ІНЖИНІРИНГ» подало офіційну скаргу до АМКУ. У цій скарзі компанія стверджує, що кошторисна документація переможця не відповідає вимогам технічного завдання: частина робіт була відсутня, а деякі позиції – зайві. ТОВ «Ю ВАН ІНЖИНІРИНГ» вимагало від замовника скасувати рішення про визначення переможця.

АМКУ відреагував оперативно та вже згодом виніс остаточне рішення на користь скаржника. Антимонопольний комітет зобов’язав університет скасувати рішення про визнання ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ» переможцем процедури закупівлі. Іншими словами, результати тендеру були офіційно анульовані: перемога «ТЕП КЕПІТАЛ» підлягала скасуванню.

Згідно із законом, після рішення АМКУ замовник зобов’язаний виконати його впродовж 10 днів. Університет діяв швидше: 7 серпня 2025 року тендерний комітет скасував рішення про визначення «ТЕП КЕПІТАЛ» переможцем. Того ж дня замовник оголосив про відміну тендера, зазначивши офіційну причину: «відсутність пропозицій». На цьому етапі могло скластися враження, що ремонт укриття просто перенесуть на невизначений термін або оголосять нову закупівлю пізніше, ретельно виправивши тендерні умови. Але реальність виявилася набагато цікавішою.

Лише за кілька хвилин після відміни попереднього тендеру університет знову оголосив ту саму закупівлю. Факти говорять самі за себе: рішення про відміну було оформлене ближче до 17:06 год 7 серпня, а вже о 17:18 того ж дня на Prozorro з’явилося оголошення про новий тендер із тим самим предметом закупівлі!

Найцікавіше – результат цього повторного тендера виявився дзеркальним до першого. За підсумками нової процедури переможцем знову стало те саме ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ». Фірма, чию перемогу щойно скасували через порушення, фактично отримала контракт, лише пройшовши формальність перезапущеної закупівлі. Де-факто університет домігся свого: контракт дістався тому самому підряднику, попри рішення контролюючого органу.

Недбалість чи змова: аудит виявив незаконні витрати в тендері

Державна аудиторська служба (ДАСУ) провела моніторинг закупівлі і встановила, що замовник порушив вимоги законодавства при розгляді тендерної пропозиції переможця. Зокрема, тендерна комісія університету не відхилила пропозицію ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ», попри її невідповідність умовам: підрядник заклав у договірну ціну 187 054,80 грн на технічний нагляд. За законом технічний нагляд має забезпечувати сам замовник власним коштом і силами, а не перекладатися на підрядника за бюджетні гроші. Попри це, університет підписав з «ТЕП КЕПІТАЛ» договір на 13,69 млн грн, фактично погодившись оплатити й функції технагляду.

Лише після оприлюднення висновку ДАСУ замовник отримав припис протягом п’яти робочих днів усунути порушення – привести договір у відповідність до закону або розірвати його. Щоб знову не втратити підрядника, університет визнав помилку і урізав «зайві» 187 тис. грн.

ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ»: нова вивіска старих історій?

У цьому тендері, як і в багатьох подібних, конкуренція була радше формальністю. За контракт на 13,7 мільйона гривень змагалися лише дві компанії – ТОВ «БІЛД ЛІДЕР» та ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ». Пропозиція першої була економічно вигіднішою – 13 298 700, тобто майже на 400 тисяч гривень менше, ніж у конкурента. Але замість заощадження бюджетних коштів замовник вирішив інакше: дешевшого учасника відхилили, а перемогу віддали дорожчому

ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ» зареєстроване лише навесні 2025 року, з 10 мільйонами статутного капіталу, за адресою відомого «масового» офісу, де зареєстровані десятки юросіб. Але придивімося уважніше: історія «ТЕП КЕПІТАЛу» тягнеться ще від компаній-близнюків із майже тотожною назвою, які фігурували у кримінальних провадженнях та скандальних торгах.

Цікава деталь: директор новоствореного товариства – Володимир Лихіцький. І він же досі керує однією з попередніх «версій» компанії – ТОВ «ТЕП-КЕПІТАЛ.». Власником нової компанії є Сергій Павленко – теж знайоме прізвище з історії старих «ТЕП КЕПІТАЛів». Щоправда, у липні 2025-го його тихо видалили зі списку бенефіціарів, а на місце прийшов новий «гравець» – Віталій Шеверун. Чи це справжня зміна власника, чи просто перестановка у старій схемі – питання риторичне.

Тож паралельно з появою чергового «свіжого» товариства з тією ж вивіскою у судах спливають справи його близнюків. Так, слідство встановило , що у 2024 році ТОВ «ТЕП-КЕПІТАЛ.» отримало підряд на заміну вікон у школі №276 Деснянського району Києва. Тендер, звісно, без конкуренції – єдиний учасник став переможцем. Сума – майже два мільйони. Гроші зайшли на рахунок трьома траншами, а вартість віконних блоків у кошторисі «підросла» так, що експертам вистачило підстав говорити про завищення. Слідчі прямо вказують: у діях посадовців школи та «ТЕП-КЕПІТАЛу» вбачаються ознаки привласнення бюджетних коштів.

Ще одна кримінальна справа стосується податків. І цього разу масштаб значно серйозніший. За версією слідства , ТОВ «ТЕП-КЕПІТАЛ.» у 2023-2025 роках вибудувало цілу схему ухилення від сплати ПДВ. Компанія масово «накручувала» податковий кредит через угоди з ризиковими постачальниками – тими, які самі потрапили до чорних списків податкової. Частину накладних по цих операціях блокували або взагалі відмовляли в реєстрації.

Але головна проблема навіть не в цьому. На рахунки «ТЕП-КЕПІТАЛ.» протягом двох років зайшло понад 200 мільйонів гривень нібито за ремонти. Та, як встановили податківці, компанія не зареєструвала на цю суму податкові накладні. Відповідно, не показала доходи і не нарахувала податкових зобов’язань. За підрахунками БЕБ, держава недоотримала понад 34 мільйони гривень ПДВ. Тобто мова не про якісь дрібні «розбіжності» в обліку, а десятки мільйонів, яких банально не побачив бюджет.

Ще одна справа – і цього разу слідство копає ще глибше в історію «ТЕП Кепітал». У 2023 році компанія отримала одразу п’ять підрядів від Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області. Йшлося про ремонти приміщень трьох судів: Красноармійського, Добропільського та Дружківського. Формально – ремонти електромереж, облаштування укриттів і навіть «усунення аварій». Фактично ж – підряди без конкуренції, оскільки договори укладалися за спрощеною процедурою воєнного стану.

Сума контрактів сягнула майже шести мільйонів гривень. Та замість відремонтованих судових приміщень держава отримала лише частково виконані роботи і рахунки з завищеними цінами – майже на 40% дорожче від реальної вартості. Підписані акти і довідки, за якими вивели кошти, згодом стали ключовими доказами: бюджет втратив понад 2,3 мільйона гривень.

Кошторис із фантазією: ціни, що виросли в п’ять разів

У кошторисі гучномовець для монтажу на підвісну стелю 6АС100ППм оцінили у 6 889 гривень за штуку (тут і далі цини з ПДВ). Загалом – 151 565 гривень за 22 одиниці. Тим часом на ринку аналогічний гучномовець продається по 1 285 гривень. Різниця – понад 5,6 тисячі гривень на кожному пристрої. Загальна переплата становить близько 124 тисяч гривень. Таким чином, у кошторисі вартість завищена більш ніж у п’ять разів, або на 435% відносно ринкової ціни.

Ще один показовий приклад – дросель-клапан 500×300 мм. У кошторисі його ціна становить 13 019 гривень за одиницю, або понад 52 тисячі гривень за чотири. На ринку ж аналогічний клапан можна придбати за 2 752 гривні. Різниця – понад 10 тисяч гривень на кожному клапані. Загальна переплата сягає близько 41 тисячі гривень. Отже, у кошторисі вартість завищена більш ніж у чотири з половиною рази, або приблизно на 370% відносно ринкової ціни.

А ось іще один промовистий приклад – підйомна платформа Forstor FIL150-6. У кошторисі її вартість становить 378 182 гривні за одиницю. На ринку ж аналогічний підйомник можна придбати за 185 000 гривень. Різниця – понад 193 тисячі гривень на одному підйомнику. Таким чином, у кошторисі ціна завищена більш ніж у два рази, або приблизно на 105% відносно ринкової вартості.

І на завершення – ще один красномовний епізод. Суміш наливних підлог RAL7040 у кошторисі вказана по 1 088 гривень за кілограм. На ринку ж епоксидна підлога RAL7040 продається по 2 100 гривень за відро вагою 4,5 кг, тобто приблизно 467 гривень за кілограм. Різниця – понад 620 гривень на кожному кілограмі. Загальна переплата за 117,5 кг матеріалу становить приблизно 72,8 тисячі гривень. Отже, вартість у кошторисі завищена більш ніж у 2,3 раза, або майже на 133% відносно ринкової ціни.

У цій історії про укриття для студентів університету Грінченка все виглядає так, ніби безпека – не мета, а лише прикриття. Замовник поспіхом «перезапускає» скасований тендер, вибирає того ж підрядника з кримінальним шлейфом, а аудитори знаходять у договорі порушення, які потім тихо виправляють. І поки на папері з’являються цифри, що множаться у п’ять разів, реального укриття немає – як немає й відповідальності за зірвані терміни й завищені кошториси.

Фото: колажі Київщини 24/7, Prozorro.

Київські