Київ запускає опалювальний сезон на лезі ножа: когенераційні установки досі не працюють

17 жовтня 2025 р. 15:41

17 жовтня 2025 р. 15:41

Новий опалювальний сезон у столиці починається на фоні загроз для енергетичної інфраструктури, пов’язаних із посиленням прицільних ударів ворога по критичних об’єктах. Про це пише LB.ua.

Тим часом кияни останніми днями регулярно залишаються без світла, а з наближенням старту опалювального сезону зростає ризик, що частина мешканців може залишитися й без тепла. Причиною цього є те, що критично важливі когенераційні установки, які мали б захистити ТЕЦ від перебоїв, досі не введені в експлуатацію.

Крім того, зазначимо, що столична влада минулого року закупила обладнання для альтернативного живлення ключових об’єктів міста. Концепцію децентралізованої когенерації було затверджено, закупівля здійснена, однак установку обладнання затримали. Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко заявив, що монтажні роботи тривають і перебувають на фінальній стадії.

ТЕЦ під ударом: чому питання критично важливе

Київ отримує основну частину тепла та електроенергії від двох теплоелектроцентралей — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Саме по них регулярно завдають ударів. Попередні аварії на цих об’єктах вже призводили до відключень електроенергії, води та тепла у місті. Відтак їхній захист — це не лише питання комфорту, а й виживання мешканців.

Одним із рішень проблеми мала стати декцентралізація енергоживлення. У травні 2024 року Київрада ухвалила програму розподіленої когенерації, у межах якої місто закупило 15 когенераційних установок загальною потужністю 60 МВт, здатних одночасно виробляти електроенергію та тепло. Планувалося розмістити їх на об’єктах критичної інфраструктури, включно з ТЕЦ та станціями теплопостачання.

Вартість закупівлі склала майже 1,2 млрд грн, а термін встановлення — до кінця 2025 року. Проте, минув рік, а установки досі не підключені. На засіданні Київради 9 жовтня Науменко запевнив, що роботи завершаться до грудня 2025 року, «як і обіцяли».

Причини затримки

За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, основною причиною затримки є будівництво спеціальних залізобетонних укриттів (КГУ) для установок, які відповідають стандартам Генштабу та забезпечують підвищений захист від ударів. Вартість таких шелтерів з підключенням майже дорівнює вартості самих установок.

Журналісти LB.ua звертають увагу, що дані системи публічних закупівель свідчать: більшість договорів на будівництво фундаментів і накриттів датовані літом та осінню 2025 року. Тобто, будівельна фаза ще триває. Лише два об’єкти готують до тепломеханічного підключення, проте договори на них підписані лише у жовтні з термінами завершення до лютого 2026 року.

Подальші виклики

Навіть після підключення когенераційних установок залишається кілька невизначеностей:

• Тестування та введення в систему ще потребують часу;
• Не відомо, чи матимуть підключені об’єкти стабільний доступ до газу;
• Є ризик перебоїв у генерації електроенергії у разі нестабільного розподілу ресурсів.

Таким чином, старт опалювального сезону у Києві відбувається під значним ризиком енергетичних перебоїв, а повноцінна робота когенераційних установок, які мали б стати страховкою для міста, відкладена щонайменше до грудня 2025 року, а частково — до початку 2026 року.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що підготовка Києва до опалювального сезону 2025-2026 років відбувається з акцентом на посилення енергетичної стійкості, враховуючи тривалу загрозу атак на критичну інфраструктуру. У столиці суттєво наростили енергетичні резерви, впроваджуючи трьохрівневу систему заходів. Глобальний рівень передбачає встановлення сучасних газових турбін та інших установок розподіленої когенерації. Ці об’єкти, потужністю 100 МВт, мають на меті забезпечити критичну інфраструктуру міста.

Фото: з відкритих джерел

Київські