«Поки чекають на допомогу – дім розсипається»: кияни з розбомблених будинків виживають серед фанери, бюрократії й холоду

22 жовтня 2025 р. 12:08

22 жовтня 2025 р. 12:08

У столиці ще є будинки, де замість скла – фанера, а замість надії – тиша з кабінетів влади. Це історія людей, які після ракетних ударів залишилися не лише без вікон і тепла, а й без відповіді від держави. Їхні домівки тріщать від холоду, а вони – від безсилля. Про це повідомляє hromadske.

Ті, хто залишився

У квартирі 83-річної Тетяни та її 65-річної доньки Лесі – темно, хоч надворі й ранок. Не через хмарну погоду, а тому що вікна забиті фанерою й завішані старими пледами, аби хоч трохи втримати тепло. Після липневого удару ракетою по їхньому будинку на вулиці Василя Кучера, 2А жінки вижили, але залишилися практично сам на сам із руїнами.

31 липня російська ракета влучила у перший підʼїзд цього будинку, забравши життя 29 людей. Сьогодні, понад два місяці потому, подвір’я й досі нагадує місце трагедії: земляні вали, уламки, сліди крові, сигнальні стрічки, що обвивають територію. Серед залишків квартир – стіни без покрівель, розбиті балкони, меблі, що зависли над прірвою. У деяких помешканнях залишилося лише одне вікно зі шторою, яку колише вітер.

Битва за кожен підʼїзд

Біля другого підʼїзду будинку на вулиці Василя Кучера, 2А зібралися майже два десятки мешканців. Вони самі звернулися до журналістів, аби розібратися, що відбувається з їхнім будинком — чому ніхто не пояснює, коли почнуться ремонти, хто за них відповідальний і чому частину жителів інформують, а інших – ні.

Мешканці скаржаться, що звіт інструментальної експертизи, проведеної після ракетного удару, показали лише тим, хто жив у зруйнованому першому підʼїзді. Цей документ визначає, чи будівля придатна для проживання, однак не містить детального опису стану окремих квартир. За його висновками, перший підʼїзд визнано аварійним.

Жителі інших підʼїздів звіту не бачили й були змушені самостійно дізнаватися про його зміст. Вони виявили у ньому, на їхню думку, неправдиві відомості. Наприклад, у документі зазначено, що пошкодження на сходовій клітці четвертого підʼїзду є застарілими, але мешканка Юлія наполягає, що тріщина з’явилася саме після обстрілу.

Люди 2-6 підʼїздів уже неодноразово писали звернення до КМДА та Святошинської районної адміністрації з проханням зустрітися та пояснити ситуацію. Востаннє така зустріч відбулася ще на початку вересня.

«Нам кажуть посадовці, що 2-6 підʼїзди нормальні – побілять, пофарбують, і все буде добре. Але «Київгаз» відмовляється підключати газ навіть до п’ятого чи шостого підʼїзду», – розповідає Юлія.

Компанія «Київгаз» у відповіді мешканцям послалася на той самий звіт інструментальної експертизи: поки не буде проведено ремонтні роботи, підключення газу неможливе. Через це люди користуються газовими балонами, хоча розуміють, наскільки це небезпечно.

«У суботу з верхніх поверхів вилетів газовий балон. Він почав шипіти, і, мабуть, його з переляку викинули з вікна. Добре, що не вибухнув», – пригадує одна з жительок.

Проблеми є і зі світлом – після похолодання, коли всі почали користуватися обігрівачами, електромережа постійно вибиває.

«Ми просили відремонтувати проводку. От у суботу сиділи без світла – ні приготувати, ні обігрітися. Діти вдома, ані газу, ані світла», – додає 67-річна Надія.

«Коли волонтери поїхали – залишилися ми самі»

Для Юлії та Ігоря цей удар став уже другою катастрофою. Їхня квартира на вулиці Жилянській постраждала від ракети 28 серпня – рівно через шість років після пожежі, яка сталася там у 2019 році. Тоді родина лише почала облаштовувати нове житло, а цього літа знову втратила його. На момент удару вони були у родичів на заході України, тому залишилися живі.

«Одне вибите вікно впало на ліжко сина Маркіяна, інше – на наше. Ми були впевнені, що квартира – наша фортеця, і під час тривог не виходили з кімнат. Якби були вдома, не знаю, що було б», – розповідає Ігор.

Вибухова хвиля вибила вікна й скло у дверях, пошкодила стіни. Частково захистила лише бронеплівка, якою були обклеєні шибки, – вона втримала дрібні уламки, але не врятувала від руйнування рам.

Коли родина повернулася до Києва, подала документи на допомогу, однак їхня заявка на 10 тисяч гривень, імовірно, загубилася. В управлінні соціального захисту Голосіївського району не могли її знайти, а виплати так і не надійшли.

У день атаки слідчі обходили квартири та фіксували пошкодження. Ігор зміг потрапити до свого помешкання лише наступного дня. Він подав заяву до штабу й зробив фото зруйнованої оселі, як порадили. Проте кілька днів потому ніхто до них не приходив. На дзвінки до поліції відповідали, що «слідчий буде», але він з’явився лише після офіційної скарги.

Разом із волонтерами Ігор прибрав квартиру, закрив вибиті вікна фанерою та плівкою.

«А коли волонтери поїхали, коли у дворі стало тихо, коли всі лишилися зі своїми проблемами наодинці – тоді почалася справжня реальність. Бо всі поїхали, а ми залишилися самі із державою в будь-якому її вигляді», – каже чоловік.

16 жовтня родину повідомили, що їхня квартира підлягає відновленню за програмою «єВідновлення». Але комісія так і не з’явилася.

«Не вистачає чітких уявлень, коли прийдуть. Якби знали, що чекати треба до листопада, ми б самі почали ремонт. Бо маємо малу дитину, а в квартирі холодно», – говорить Юлія.

Їхнє житло не визнане аварійним, тому родина не має права на компенсацію оренди, хоча зараз змушена жити в орендованій квартирі. ЖЕК відмовив у довідці про непридатність для проживання з дитиною.

«Тут можна жити – на папері. Але реально не можна, бо холодно. Ми цілодобово грілися кондиціонерами, а після останнього обстрілу світло зникло зовсім», – розповідає Юлія.

Родина підрахувала, що ремонт обійдеться у кількасот тисяч гривень. Але починати його самостійно бояться – сподіваються, що держава все ж компенсує хоча б частину витрат.

Папери замість тепла

Щоб відновити житло, люди мають пройти складну бюрократичну процедуру. Спершу – обстеження, потім експертиза, далі – рішення, чи підлягає квартира ремонту, чи компенсації. Але в Києві пошкоджених будинків сотні, тому комісії фізично не встигають. Через це мешканці місяцями живуть у напівзруйнованих квартирах, чекаючи на «акт обстеження» замість вікон і опалення.

Якщо експерти визнають квартиру такою, що потребує капітального ремонту, держава має покрити 100% вартості відновлення. Це означає, що мають відремонтувати стіни, батареї, вікна – усе, що було пошкоджене під час удару. Але оздоблення – шпалери, стелі, меблі – власник мусить робити власним коштом. Балкони відновлюють лише за технічною документацією: якщо скління було самовільним, то його не поставлять. Так само не відновлюють неузаконені перепланування.

У випадках, коли пошкодження незначні – наприклад, вибиті вікна чи тріснуті стіни, – квартира може потрапити під програму «єВідновлення». Комісія визначає розмір виплат, а максимальна сума – 350 тисяч гривень. Гроші можна використати лише на будматеріали та ремонтні роботи, і витратити їх потрібно протягом року.

Втім, є одне «але»: якщо люди зроблять ремонт раніше, ніж прийде комісія, компенсації вони не отримають. Чеки та фото не допоможуть – програма не відшкодовує вже витрачені власні кошти. А якщо квартира згодом буде визнана такою, що підлягає капітальному ремонту, то вона потрапляє під зовсім інший механізм допомоги, і вже зроблений ремонт можуть не врахувати.

Бувають і парадоксальні ситуації – коли одна кімната у квартирі підлягає капремонту, а інша – «єВідновленню». Тоді мешканці взагалі не знають, що можна лагодити самостійно, а що – чекати від держави.

Через цю невизначеність більшість постраждалих місяцями живе серед фанери й плівки, не ризикуючи почати відновлення. Поки чиновники оформлюють папери, з вікон дме холодом, а чекання на комісію перетворюється на ще одну зиму без тепла.

Поки чекають на допомогу – дім розсипається

Поки чиновники узгоджують документи, мешканці зруйнованих будинків бачать, як їхні домівки повільно зникають – під дощами, снігом і байдужістю. Будинки, з яких після обстрілів людей відселили, у Києві зазвичай не консервують. Пошкоджені дахи, вибиті вікна та відкриті стіни лишаються без захисту, тому всередину потрапляє вода, руйнуючи все, що ще залишилося.

Місцева влада пояснює: у міському бюджеті немає коштів навіть на тимчасове укриття таких будівель. Людям радять забрати з квартир усе, що можливо врятувати – меблі, побутову техніку, речі. Та для багатьох це означає прощання з домом назавжди.

Наслідки бездіяльності вже видно. Нещодавно у будинку в Солом’янському районі Києва, який стояв порожній після обстрілу, обвалилося міжповерхове перекриття. Вода просочилася крізь дах і зруйнувала бетон, перетворивши колишні квартири на небезпечні руїни.

Схожа доля може чекати й на будинки, що постраждали на вулицях Кучера та Жилянській. Люди там досі живуть або чекають повернення, але проєктувальні роботи лише плануються.

10 жовтня мешканців пошкоджених будинків на Жилянській зібрали на зустріч у Голосіївській райдержадміністрації. Їм представили результати інструментальної експертизи: два будинки визнано придатними для проживання, один – таким, що потребує капітального ремонту. Тих, хто жив у найпошкодженішому, вже розселили.

За словами голови Голосіївської РДА, через затримку з комісією програми «єВідновлення» до робіт залучили благодійний фонд, який безоплатно встановить вікна у під’їздах і, за згодою, в окремих квартирах. Це тимчасове рішення, щоб підготувати будинки до зими.

Втім, чиновники попередили: проєктування відновлення може затягнутися на кілька місяців. Обстеження квартир планують завершити за три тижні, але точних строків ремонту ніхто не називає.

У Святошинській РДА тим часом заявляють, що 2-6 підʼїзди будинку на Кучера, 2А не потребують капітального ремонту, тому мешканці можуть розраховувати лише на компенсацію через «єВідновлення». Якщо люди не можуть самостійно подати заявку або отримати статус, їм радять звертатися до ЦНАПу чи департаменту соцзахисту.

Голова Святошинської РДА Георгій Зантарая визнає: питання відновлення будинку на Кучера, 2А – це вже відповідальність міської влади. Саме КМДА має вирішити, коли й за який кошт склити під’їзди, провести ремонти й повернути людям елементарне – тепло, газ і світло.

А поки мешканці обережно ходять темними сходами, слухають, як вітер гуде крізь дірки у вікнах, і сподіваються, що зима не прийде швидше, ніж держава з ремонтом.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві на проспекті Відрадному знову стався обвал у будинку , який постраждав під час липневої атаки дрона-камікадзе «Шахед». Попри обіцянки влади, відновлювальні роботи так і не розпочалися. Будівля стоїть пошкодженою, без газу й опалення, а мешканці самотужки намагаються підтримувати її у стані, придатному для життя.

Фото: hromadske.

Київські