Як Буча вчиться бути зручною для кожного: у центрі міста пройшла інспекція безбар’єрності

23 жовтня 2025 р. 16:05

23 жовтня 2025 р. 16:05

Буча. Місто, що стало символом болю, відбудови й сили. Але після зруйнованих будинків залишилися ще й інші – невидимі руїни: бар’єри, через які не кожен може дістатися до лікарні, аптеки чи навіть власного дому. Пороги, які досі щодня спиняють мам із візочками, ветеранів на протезах і людей у кріслах колісних. Безбар’єрність – це про людяність, про право кожного бути рівним у пересуванні, у доступі до послуг, у відчутті гідності.

Саме тому журналісти «Київщини 24/7» разом із міським головою Анатолієм Федоруком та ветераном ЗСУ Дмитром Биховченком, який пересувається на кріслі колісному, провели інспекцію безбар’єрного маршруту в межах всеукраїнського проєкту «Рух без бар’єрів». Вони вирушили вулицею Енергетиків – тією, що веде до лікарні, ЦНАПу, аптек і кав’ярень, щоб перевірити, як виглядає зручність насправді.

Маршрут, який перевіряє реальність

Вулиця Енергетиків у Бучі – не просто траса через центр міста. Це концентрований зріз щоденного життя громади. Саме тут розташовані центральна лікарня, мерія, державні служби, аптеки, офіси та сфера послуг. І саме тут щодня найчастіше стикаються з бар’єрами ті, для кого навіть кілька сходинок чи вузький тротуар можуть стати непрохідною перешкодою.

«Так історично склалося, що вулиця Енергетиків виконує центральну місію в нашому міському просторі. Це невелика, компактна вулиця, але кожен її метр – це вхід до соціально важливого об’єкта, яким користуються не лише бучанці, а й мешканці всього регіону. Саме тому ми почали з неї. Відновлення цієї вулиці стане основою для створення справжнього безбар’єрного простору у Бучі», – пояснює міський голова Анатолій Федорук.

Планом передбачено створення 3,6-кілометрового безбар’єрного маршруту, який охопить не лише вулицю Енергетиків, а й бульвар Богдана Хмельницького, Польову та Нове Шосе. Модернізацію пройдуть десятки об’єктів – від тротуарів і пішохідних переходів до будівель лікарень, шкіл і ЦНАПів.

Тест на безбар’єрність: коли підйомник є, а піднятись неможливо

Не так давно міський голова Анатолій Федорук разом із головою КОВА Миколою Калашником та проєктантами пройшли майбутній безбар’єрний маршрут Бучі. І вже тоді стало зрозуміло: на папері все виглядає правильно – у реальності ж більшість «інклюзивних» рішень існують лише для звітів. На одній із ділянок, наприклад, встановлено підіймач, який формально відповідає стандартам. Проте піднятися ним навіть із побутовим візком – нереально, не кажучи вже про людину на інвалідному кріслі.

«Формально – нібито виконано норму, стандарт. А практично – жодна людина на візку не має можливості потрапити до приміщення. Та й мама з дитячим візком також не зможе цього зробити, бо вона просто не поміститься: не зможе поставити візок і водночас тримати дитину на руках», – пояснює Федорук.

За його словами, ця проблема не нова. Колись ці будівлі приймали в експлуатацію державні інспекції, і процедури формально були виконані, але фактично – нічого не зроблено.

«Це вже на совісті самого власника приміщення. Але, я думаю, спільними зусиллями ми цю тенденцію обов’язково змінимо», – каже міський голова.

За новим проєктом, окремі підіймачі не передбачаються – замість цього розроблено систему загальних ухилів відповідно до нормативів, щоб людина могла самостійно потрапити до приміщення.

«Так буде зроблено по кожному з офісів, адміністративних будівель, які розташовані вздовж маршруту по вулиці Енергетиків. Так само і щодо приватних об’єктів – аптек, кав’ярень. Власники погодилися зробити їх доступними, адже це справді проблемне питання», – зазначає Федорук.

Утім, є місця, де зробити правильний ухил технічно неможливо – заважає стара забудова та обмежений простір.

«Це, мабуть, єдиний недолік цього проєкту: до певних приміщень за ухилом потрапити неможливо. Але ми вже передбачили інші рішення — пандуси чи підіймачі, які дозволять потрапити до самого входу», — додає він.

Федорук не приховує, що багато нинішніх рішень – наслідок старих підходів:

«Коли ці елементи робилися колись, ніхто й не думав, який має бути правильний кут нахилу чи яка поверхня потрібна. Поклали плитку, що була під рукою. І в результаті – слизько, пробуксовуєш, піднімаючись. Тому обов’язково будемо все переробляти».

«Я не хочу, щоб мене заносили»

Поруч із головою міста маршрут тестує ветеран Дмитро Биховченко, який після поранення в Авдіївці втратив обидві ноги. Він пересувається на електровізку і, як ніхто інший, знає, що означає слово «бар’єр».

«Я завжди планую свій маршрут заздалегідь, але часто виходить не так, як обіцяють. Місце для паркування людей з інвалідністю – є, але воно огороджене парканом. Тобто припаркувався, але вийти не можеш. Або кажуть: «Тут можна пройти», а там – бордюр. І потім чуєш: «Та ми вас занесемо». Це не рішення, це приниження», – говорить Дмитро.

Для нього безбар’єрність – не архітектурна мода, а умова гідного життя.

«Ніколи, як зараз, в Україні не було стільки людей з інвалідністю. І, на жаль, буде ще більше. Тому безбар’єрні рішення потрібні саме зараз. Я теж хочу жити сьогодні – не чекати, коли мені хтось допоможе, а просто потрапляти туди, куди всі ходять», – каже ветеран.

ЦНАП: приклад, як може бути зручно для всіх

У Бучі зразком безбар’єрності став Центр надання адміністративних послуг – місце, де турбота про відвідувача починається ще на порозі. Начальниця управління Оксана Михальчук демонструє, як навіть дрібні деталі можуть створити відчуття поваги й гідності.

Тут продумано все: контрастна навігація жовтими смугами на підлозі допомагає людям із порушенням зору самостійно зорієнтуватися в просторі; біля входу встановлені кнопки виклику персоналу, а на дверях – контрастні маркування, щоб легко розпізнати вхід і вихід. Таблички зі шрифтом Брайля розташовані на висоті 1,2 метра – зручно для людини, яка пересувається на візку.

Всередині – електронна черга без натовпів. Людина заздалегідь знає, коли й до кого приходить, може записатися на прийом трьома способами: на рецепції, самостійно через інформаційний бокс або через сайт Бучанської міської ради, де достатньо натиснути кнопку «Запис на прийом».

«Система працює так, що будь-яку послугу можна замовити онлайн – зареєструвати, подарувати, переписати, оформити», – пояснює Оксана Михальчук.

Окремий акцент – підтримка військових та членів їхніх родин. Їх  приймають поза чергою – у будь-який зручний час. Є також спеціальне «вікно Ветеран», де фахівець допомагає оформити всі потрібні послуги: складає чек-лист, супроводжує людину від подачі заявки до остаточного оформлення документів. Якщо щось не вдається зробити одразу, допомагає підготувати необхідні папери.

«Ми фактично супроводжуємо кожного ветерана повністю, ведемо його справу від початку до кінця», – каже Михальчук.

Усе це – дрібниці лише на перший погляд. Насправді ж вони складають нову культуру обслуговування, де людина – не черга в електронній системі, а гість, якому тут справді раді.

Коли безбар’єрність – це не проєкт, а культура

Безбар’єрність у Бучі – це не один грант і не одна реконструкція. Це спільна справа, де кожен, від громади до бізнесу, вкладає частинку себе. Проєкт реалізується у форматі справжнього симбіозу: держава, регіон, місто, меценати, підприємці та благодійники об’єднали ресурси, щоб створити простір, у якому зручно всім. Тут не чекають «чудес», а працюють разом – і громада, і бізнес, і міська влада.

«Спільними зусиллями ми плануємо акумулювати ресурс, щоб уже цього року розпочати роботи, а наступного – завершити», – пояснює міський голова Анатолій Федорук.

Після завершення першої черги, на вулиці Енергетиків, ініціатива буде масштабована. Безбар’єрні рішення заплановано втілити в інших мікрорайонах, щоб Буча стала справжнім містом комфортного життя, де безбар’єрність – не виняток, а правило. Але головне – місто поступово переходить від підходу «для галочки» до розуміння, що доступність – це не архітектура, а людяність.

«Є норми закону, і їх треба виконувати. Так, забудовникам іноді простіше цього не робити, але суспільство вже вимагає іншого рівня. Це питання не лише архітектури – це питання ставлення до людини», – каже Федорук.

Сьогодні забудовники й підприємці уже не сперечаються, чи потрібні пандуси та зручні входи – вони розуміють, що це обов’язковий елемент сучасного простору. А міська влада не лише контролює, а й допомагає – консультує, надає рекомендації, як правильно облаштовувати доступні входи, ухили, навігацію.

«Усі наші містобудівники чітко регулюють це питання і пояснюють, як потрібно організовувати безбар’єрний простір, куди рухатись і яких стандартів дотримуватись Ми хочемо, щоб Буча була містом комфортного життя. А комфортне життя починається з того, що кожен може пройти своїм маршрутом – без бар’єрів», – резюмує міський голова.

Інспекція безбар’єрного маршруту у Бучі стала не перевіркою – а доказом, що зміни вже відбуваються. Коли мер і ветеран ідуть поруч однією дорогою – це не просто символ, це початок нової якості міста. Міста, яке слухає, бачить і готове змінюватись. Такі кроки здаються маленькими, але саме з них починається велика відбудова – не лише тротуарів, а й свідомості. Буча показує приклад: відновлювати – це не просто зводити стіни, а створювати простір, у якому кожен може жити гідно, вільно й без бар’єрів.

Фото: «Київщини 24/7» .

Автор: Ексклюзив

Київські