Від нуля готівки – до мільйонів у кеші, нерухомості та інвестиціях: фінансовий апгрейд мера Славутича

04 листопада 2025 р. 09:36

04 листопада 2025 р. 09:36

Декларації чиновників – це не сухі таблиці цифр, а справжні хроніки влади. Вони показують не лише зарплату з бюджету чи офіційні «подарунки», а й те, як за роки каденції ростуть апетити, множаться квартири, з’являються дорогі машини та мільйони кешу. У цьому дзеркалі видно все: і реальні масштаби збагачення, і спроби замаскувати його «скромними» рядками.

Редакція «Київщини 24/7» продовжує рубрику «Капітал за каденцію» , у якій простежує, як змінюються статки місцевих голів Київщини за роки перебування при владі. Цього разу під нашим мікроскопом – Юрій Фомічев, незмінний міський голова Славутича від 2015 року. На старті каденції Юрій Фомічев заходив зі скромною декларацією: 86 тис. грн зарплати, 0 готівки, без валюти, з будинком у Славутичі та кількома ділянками й робочим автопарком. За роки при владі картина змінилася: 1,16 млн грн доходу, квартира в Києві за 1,14 млн грн, понад 25 тис. $ у готівці, 575 тис. грн в облігаціях і перехід від ЗАЗів до Volvo преміум-класу. Стартова скромність перетворилася на мільйони, столичні метри, валютну «подушку» і інвестиції.

Від 370 тисяч до понад 2 мільйонів на рік: як змінювалися доходи родини Фомічева за час мерства

Коли Юрій Фомічев заходив у мерський кабінет у 2015 році, його фінансова історія виглядала доволі звично для посадовця невеликого міста. Зарплата у виконкомі становила 86 150 гривень на рік, ще близько 31 тисячі гривень він отримав за сумісництвом, а додаткові 15,6 тисячі гривень – як страхову виплату. Натомість основний фінансовий двигун родини був зовсім не у мерському кріслі, а в підприємницькій активності його дружини. Тоді Майя Фомічева вже мала значні доходи від бізнесу – понад 373 тисячі гривень лише за одним напрямом, і загалом близько 800 тисяч гривень сукупного доходу (підприємництво + договори), що фактично формувало фінансову основу родини. Це важливо памʼятати, бо надалі цифри лише зростають.

2016-2019 роки показують стабільну динаміку: у 2016-му мер отримав 215 334 грн зарплати, а у дружини – понад 680 тисяч гривень від бізнесу, і загалом тоді родина мала понад 900 тисяч гривень доходу. У 2017 році Фомічев уже заробив 463 791 грн, а 2018-го – 524 220 грн, тоді як сукупні річні надходження дружини у 2018 році перевищили 1,45 млн грн, зокрема 811 702 грн та 634 297 грн від різних компаній. У 2019-му зарплата мера зросла до 637 051 грн, а підприємницькі доходи дружини – до понад 350 тисяч гривень. Домінанта очевидна: фінансова міць родини була і лишалася у підприємницькій діяльності дружини, тоді як мерська зарплата грала роль стабільного, але не основного джерела.

2020-й стає ще показовішим: Юрій Фомічев отримує 712 451 грн, а дружина – щонайменше пів мільйона гривень, включаючи 360 000 грн від ПП «Аврора-Сервіс», інші виплати та соцдопомоги. У 2021 році зарплата мера становить вже 895 601 грн, а дохід дружини досягає більш ніж 2,11 млн грн. Родина впевнено входить у категорію трьохмільйонників на рік.

2022-2023 роки лише закріплюють тенденцію. Зарплата Фомічева у 2022 році перевищує 958 тисяч гривень, а у 2023-му складає 919 173 грн. Дружина у 2023 році декларує 550 000 грн від підприємницької діяльності.

Нарешті 2024 рік демонструє пік доходів за час каденції: 1 159 980 грн зарплати самого мера, 1 199 844 грн від підприємницької діяльності дружини, плюс інвестиційні надходження – 27 748 грн від операцій з облігаціями та додаткові виплати з банків та юросіб. Родина завершує рік із доходами понад 2,3 млн грн.

Нерухомість: десятиліття «скромного служіння», що виросло у квадратні метри та гектари

Юрій Фомічев на початку каденції не був новачком у нерухомості. До мерства він встиг зібрати солідний стартовий пакет: приватний будинок у Славутичі на 138 квадратів, квартира родини на 108 м² та низка земельних ділянок і комерційних площ, придбаних у 2012-2014 роках. Уже тоді його земельні активи обчислювались не сотками, а тисячами квадратів – понад 4 тисячі м² землі у власності та оренді. Для людини, яка тільки готувалася представляти «простих славутичан», виглядало доволі впевнено.

З 2016 по 2020 рік склади декларацій не змінюються. Жодних нових будівель, жодних «раптом знайдених» квадратних метрів, жодних продажів. Фомічев демонструє стабільність – або, як кажуть на ринку нерухомості, ефектно чекає моменту.

Проте вже у 2021-му нарешті з’являється нове придбання – і не де-небудь, а в столиці. Дружина мера купує квартиру в Києві площею 49,6 м² вартістю 1,14 млн грн. Далі – знову тиша. У 2022-му, 2023-му та 2024-му роках нерухомість Фомічева не змінюється. Ні втрат, ні приросту. Будинок, нежитлові площі, гектари земельних ділянок і тепер – квартира в Києві.

Колісна еволюція: від ЗАЗа й вантажівок до чужого Volvo. Служіння місту – з комфортом

Коли Юрій Фомічев став мером, у його декларації вже було вражаюче транспортне господарство. Для невеликого Славутича – навіть занадто вражаюче. Ідеться не про одне авто для сім’ї, а про п’ять машин та два вантажні автомобілі – набір, який більше нагадує автопарк невеличкої логістичної фірми, ніж транспорт родини посадовця.

У стартовий набір входили: ЗАЗ, Honda Civic, Hyundai Santa Fe, Renault Kangoo, вантажний ГАЗ та JAC. Частина – у власності, частина – «в оренді». Набір різноплановий: і для родини, і для перевезень, і для «господарських потреб». І саме він стане першим примітним маркером стилю Фомічева: мер, який приходить не з велосипедом, а з автопарком.

У 2016 році орендовані авто раптом стають його власністю. Ціна питання – формальна: юридична деталь. По факту – автопарк закріплено. Ні продажів, ні зменшення. 2017-й приносить перший рух: Фомічев продає вантажний ГАЗ. Доходу – 23 тисячі гривень. Символічна цифра для авто з історією, але загальну картину не змінює – техніки все ще багато, логіка володіння незмінна.

Далі – роки тиші. 2018-й, 2019-й, 2020-й – автопарк стоїть стабільно, як і нерухомість. Жодного «живого» руху. Зміни приходять лише у 2020-му, коли продається Honda Civic. Доходу – 49 тисяч гривень. Автопарк скорочується, але не драматично.

І ось знакова точка – 2021-й. Фомічев продає Hyundai Santa Fe і паралельно отримує доступ до Volvo XC90 2018 року випуску – вже преміального класу. Формально – це не його власність. Машина записана на Георгія Фомічева, а мер має лише право користування. Офіційно – просто «керує». Фактично – переходить у зовсім інший автомобільний рівень. Стиль змінюється, але схема – ні: замість купувати сам, можна просто «користуватись».

2022 – без змін. У розпал повномасштабної війни автогосподарство стабільне. У 2023-му мер продає ЗАЗ – єдиний, мабуть, «народний» автомобіль у його історії. На 2024-й рік у декларації залишається три авто. Жодного нового придбання, але ключове вже сталося раніше – поступовий перехід від власної техніки до «користування преміальним майном, яке належить не мені».

Тихий сейф родини Фомічева: з нуля до сотень тисяч у паперах Мінфіну

У фінансовій поведінці посадовців найкрасномовніші не слова, а рухи активів. Хтось роками тримає «нуль» і пояснює це скромністю. Інші – переводять капітал у «тихі» інструменти, які не блищать, але працюють. У випадку Юрія Фомічева друга версія ближча до істини.

Протягом семи років – з 2015-го і аж до 2022-го – у деклараціях мерської родини в графі «цінні папери» стояла порожнеча. Але 2023 рік приносить різку зміну. У декларації з’являються державні облігації України. Спочатку 110 паперів по 1000 грн кожен – на самого мера. Потім – ще 220 облігацій на дружину. Загалом – 330 тисяч гривень інвестицій.

У декларації за 2024 рік ці облігації вже відсутні. Натомість відображено нові придбання. У листопаді 2024 року Юрій Фомічев задекларував 112 облігацій на суму 112 тисяч гривень, а у грудні дружина придбала 463 облігації на суму 463 тисячі гривень. Загалом родина вклала 575 тисяч гривень у нові державні папери.

Таким чином, облігації, які з’явилися у 2023-му, у 2024-му зникли з декларації, а замість них наприкінці року з’явилися нові – із більшим обсягом придбань і новими датами.

Грошові активи: від перших сотень тисяч до валютної «подушки»

Фінансова історія родини Фомічевих починається у 2015 році з доволі скромної суми: на рахунках дружини було 180 083 грн. Жодних великих вкладів, лише стартові кошти, які формували базовий фінансовий резерв. Уже наступного року структура змінюється: з’являється готівка. У 2016-му дружина декларує 450 000 грн готівкою, а сам мер – 120 000 грн готівки плюс 165 000 грн на банківських рахунках. Тобто менш ніж за рік сім’я переходить з безготівкового старту до понад пів мільйона готівкою.

2017-й показує ще цікавіший зсув. У декларації з’являється валюта: 12 000 доларів США готівкою у дружини, а на її банківських рахунках – вже 707 917 грн. Мер тримає невеликі суми – 504 євро на рахунку, але готівки особливо не накопичує. Починає вимальовуватися патерн: основний фінансовий запас концентрується у дружини, а мер балансує між рахунками та мінімальними готівковими резервами.

2018 рік демонструє стрибок резервів: дружина декларує вже 43 400 доларів США готівкою, а мер – 196 000 грн і ще 96 500 грн готівкою. Родина формує валютний «запас міцності», що зростає разом із доходами. У 2019 році валютний резерв у дружини збільшується до 52 600 доларів, а готівка у гривні – 140 000 грн.

2020 рік – це вже повноцінний капітал: у дружини 63 400 доларів готівки плюс кілька банківських рахунків із сумами від 13 тисяч до 331 тисячі гривень. У мера – 45 000 грн готівки, 15 200 доларів, і ще понад 300 тисяч гривень на банківських рахунках. Навіть ковідний рік не уповільнює накопичення: навпаки, резерви зростають.

2021-й закріплює тенденцію. У дружини – 55 000 доларів готівкою, у мера – 20 000 доларів і 35 000 грн, а на їхніх рахунках – ще понад 700 тисяч гривень у сукупності. У 2022 році валютні активи трохи зменшуються, але залишаються суттєвими: у дружини – 48 500 доларів, у Фомічева – 13 400 доларів. Банківські залишки є, але скромні: переважно від 1 400 до 219 000 грн на різних рахунках. Зберігається модель: значна частина заощаджень – у валютному кеші.

У 2023-му зберігається тренд на готівку. У дружини – 12 300 доларів, 70 000 грн, у мера – 9 900 доларів і 23 400 грн, на рахунках – по кілька десятків тисяч гривень. 2024 рік показує ще одну хвилю акумулювання готівки. У дружини – 15 200 доларів і 65 000 грн, у мера – 10 000 доларів і 45 000 грн, а на рахунках – невеликі залишки на рівні кількох десятків тисяч гривень. Основний акцент – кеш і валюта.

За девʼять років грошові активи родини Фомічевих пройшли шлях від 180 тисяч гривень на рахунках до стабільної системи валютних резервів та кешу, що в окремі роки перевищував 80 000 доларів США сукупно. При цьому стратегія незмінна: основна «подушка» – у дружини, а мер тримає менші і більш розпорошені суми.

Скандали й критика навколо мера Славутича

За роки на посаді Юрій Фомічев неодноразово опинявся у фокусі журналістських розслідувань та публічної критики. Найгучніші закиди стосуються можливого конфлікту інтересів та підозрілих тендерів. Зокрема, StopCor фіксував , що пов’язана з ним компанія ТОВ «БІК «Славутич» отримала державних підрядів на понад 6 млн грн і нібито привернула увагу правоохоронців. Антикорупційні дослідники також зазначали, що будівельна компанія «Славутич» фігурувала у 17 кримінальних провадженнях, включно зі справою про завищення вартості робіт. Крім того, фірма, яка належить дружині мера, за цей час отримала ще близько 4 млн грн бюджетних підрядів, що укріпило підозри опонентів щодо «сімейного бізнесу на ресурсах громади».

У 2020 році ЗМІ написали, що подружжя Фомічевих нібито будує власний готель у Варшаві – інформацію про це згодом видалили з первинного джерела, а в офіційній декларації мера жодної нерухомості в Польщі не значилося. Зазначимо, що публікації з’явилися лише у ЗМІ і не підтверджені документально. Водночас StopCor з посиланням на «інсайдерську інформацію» стверджував , що ресурси міського бюджету витрачаються на виготовлення проєктів (наприклад, встановлення вікон у лікарні), але роботи нібито не виконуються, а подружжя меря «активно займається будівництвом власного готелю у Варшаві».

За час каденції Фомічева також були скандали, пов’язані з його політичними рішеннями. Наприклад, у 2017 році затримка з початком опалювального сезону спричинила звинувачення мера в розтраті коштів (нинішній фінансовий дефіцит пояснювали, що місто не отримало достатніх дотацій від держави). У 2021 році медіа фіксували невдоволення містян через вибір підрядника для реконструкції басейну: ініціатор робіт Департамент Київської ОДА уклав договір з фірмою «Буденергомонтаж», яка водночас отримала кілька підрядів у Славутичі (зокрема, тендер у Бізнес-парку Славутича на 17,2 млн грн). Хоча тоді активісти скаржилися на сумнівний «чомусь» вибір підрядника (нібито через зв’язки фірми з бюджетними оборудками), роботи зрештою завершили без підтверджених кримінальних наслідків.

На місцевому рівні трапляються також політичні конфлікти . Так, у грудні 2022 року під час сесії міської ради депутати від забороненої в Україні партії ОПЗЖ намагалися оскаржити рішення про своє відсторонення від участі у голосуваннях. Це викликало конфлікт: коли ОПЗЖівці відмовилися здавати планшети та перешкоджали роботі, мер Юрій Фомічев звернувся «до правоохоронців із проханням навести порядок у сесійній залі».

Значну увагу преси викликали також події, пов’язані з російською агресією. Після окупації Славутича у березні 2022 року в соцмережах та Telegram-каналах з’явилася хвиля пліток . Були фейки про те, що мер начебто «втік» із міста або «здав Славутич ворогу». Зокрема, Telegram-канали необґрунтовано перекручували заяву секретаря РНБО: насправді Олексій Данілов говорив про депутата Ізюмської міськради з прізвищем Фомічевський, а не про мера Славутича. Юрій Фомічев офіційно спростував ці домисли: «Дуже шкода, що деякі українські телеграм-канали розганяють інформацію, не перевіряючи її». Фомічев у своїх заявах закликав містян не вірити фейкам і запевняв, що продовжує виконувати обов’язки мера.

Водночас у жовтні 2025 року російські удари пошкодили електроінфраструктуру , що спричинило тимчасове знеструмлення. У соцмережах поширювалися чутки про нібито дефіцит їжі та пального у Славутичі, але Фомічев оперативно спростував ці твердження, повідомивши , що магазини й АЗС працюють штатно.

Таким чином, за час керівництва містом Юрій Фомічев кілька разів опинявся в центрі критики й скандалів. Обвинувачення лунали від ЗМІ та громадських розслідувачів, від депутатських опонентів і з мережі. Він сам переважно спростовував звинувачення і називав їх «фейковими», а офіційних кримінальних проваджень проти себе зафіксовано не було.

Фото: колаж «Київщина 24/7» .

Київські