Спадок під загрозою: у Києві суд підтвердив охоронний статус історичних лазень купця Бубнова на Подолі

05 листопада 2025 р. 18:33

05 листопада 2025 р. 18:33

Цього разу – добра новина з Подолу: суд підтвердив охоронний статус будівлі лазень купця Бубнова на Набережно-Хрещатицькій. Споруда XIX століття, що колись служила єврейською молитовнею, відстояла своє право залишитися частиною історичного Києва — попри спроби власників позбавити її культурної цінності.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику «Спадок під загрозою» — щоб нагадати: ми втрачаємо не лише каміння старого міста, а і його пам’ять.

Спадок під загрозою

Будівля лазень купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13 у Подільському районі столиці остаточно збережена як об’єкт культурної спадщини. Адміністративні суди Києва відмовили власнику споруди у задоволенні позову про скасування її охоронного статусу.

Як повідомили у Київській міській прокуратурі, комерційна структура намагалася через суд оскаржити наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, яким будівлі було надано статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.

Прокуратура вступила у справу з метою захисту пам’ятки. Суд погодився з позицією сторони обвинувачення, визнавши обґрунтованість охоронного статусу споруди.

Будинок, зведений у XIX столітті, у 1894-1902 роках використовувався як єврейська молитовня. Згідно з історичною довідкою, він є цінним прикладом архітектури пізнього класицизму, що зберіг автентичність і відображає розвиток київської архітектури того часу.

Таким чином, охоронний статус «Будівлі лазень купця Михайла Бубнова» збережено, що гарантує її подальшу охорону та неможливість незаконного знесення чи перебудови.

Як історичні лазні купця Бубнова опинилися під загрозою зникнення

Будівля лазень купця Михайла Бубнова – це унікальна пам’ятка київської архітектури, що збереглася з початку XIX століття. Її історія починається після великої пожежі 1811 року, яка знищила майже весь Поділ.

У 1812 році ділянкою, де нині стоїть споруда, став володіти купець третьої гільдії Михайло Бубнов – представник давнього київського купецького роду, який зробив вагомий внесок у розвиток міської інфраструктури. Саме він звів тут одноповерхову наріжну кам’яницю та облаштував у ній громадські лазні.

Для подолян це було не просто місце гігієни – це був своєрідний соціальний осередок, де зустрічалися ремісники, торговці й місцеві мешканці. Лазні швидко стали популярними серед жителів району, адже забезпечували комфорт і водночас були центром спілкування та міського побуту.

У другій половині XIX століття будівля набула нових функцій. Після 1884 року частину приміщень у садибі Бубнових переобладнали під житлові та торгівельні площі. А у 1894-1902 роках у колишньому корпусі лазень розміщувалася єврейська молитовня – важливий штрих до багатошарової історії Подолу, де в тісному сусідстві жили представники різних культур і релігій.

У 1902 році молитовню перенесли на іншу вулицю, а спадкоємці Бубнова віддали частину території під розширення міської електростанції. Надалі будівля неодноразово змінювала свої функції: протягом XX століття тут діяли різні комерційні заклади, а в останні роки — фітнес-центр.

Архітектурно це – цінний зразок київського класицизму, який вирізняється симетричним фасадом, стриманим декоративним оздобленням і характерними пропорціями. Важливо, що споруда зберегла автентичне планування. Історики архітектури зазначають: це одна з небагатьох будівель міської забудови Подолу XIX століття, що дійшла до наших днів практично без змін.

Проте останні роки історична будівля опинилася під реальною загрозою руйнування. У серпні 2024 року громадські активісти та фахівці Департаменту охорони культурної спадщини КМДА зафіксували демонтаж даху будинку на Набережно-Хрещатицькій, 13. Інспектори вручили власнику припис із вимогою припинити будь-які роботи, що могли б пошкодити конструкцію, однак ті продовжилися.

Активістам вдалося тимчасово зупинити демонтаж, але вже у вересні роботи поновилися.

Того ж місяця будівля отримала статус пам’ятки архітектури, а пам’яткоохоронна спільнота «Спадщина» підготувала візуалізації можливої реставрації – із відновленням автентичного вигляду споруди.

Попри це, 2 листопада 2024 року Київрада передала земельну ділянку під забудову, чим поставила пам’ятку під ще більшу загрозу.

Водночас за інформацією Київської міської прокуратури, власник ухилявся від укладення охоронного договору з уповноваженим органом, що позбавило пам’ятку необхідних правових гарантій захисту, передбачених законодавством. Через відсутність догляду будинок перебуває в аварійному стані – із частково зруйнованими перекриттями та покрівлею.

Прокуратура ініціювала судовий позов до власника — із вимогою укласти охоронний договір і привести будівлю до належного стану. Тим часом фахівці Департаменту охорони культурної спадщини підготували облікову документацію для внесення споруди до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом «історія та архітектура». Матеріали передані на розгляд Міністерства культури та інформаційної політики України.

Історичні лазні купця Бубнова – це не просто стара будівля на Подолі, а жива сторінка історії Києва, що вціліла попри час і байдужість. Судове рішення на користь збереження охоронного статусу – важлива перемога для міста, яке щодня бореться за власну культурну пам’ять. Але ця історія нагадує: навіть найміцніші стіни не вистоять без уваги громади. Лише постійний контроль, правовий захист і небайдужість киян можуть гарантувати, що спадок Подолу не зникне під натиском забудови й комерції.

Фото: з відкритих джерел, прокуратура України, bzh.life.

Автор: Спадок під загрозою

Київські