Етнографічну локацію «Як на Велесову ніч» з розвагами для дітей облаштували і НІЕЗ "Переяслав"

10 листопада 2025 р. 17:36

10 листопада 2025 р. 17:36

Українці борються за свою незалежність та ідентичність на фронті, відроджують рідну мову та культуру в тилу. Водночас у наше повсякдення якось занадто багато заходить англійських слів і термінів, традицій і обрядів, які не властиві були українцям, а прийшли до нас від інших народів. Що на противагу популяризують у нашому місті, розповідає Переяслав .City.

Наприклад, нинішньої осені в Переяславі досі помітні атрибути святкування Геловіну: композиції з гарбузами, квітами і страшненькими інсталяціями – це відголосок яскравого й моторошного водночас свята, що прийшло з англомовного світу.

Але натомість переяславські музейники вирішили започаткувати іншу традицію: відновлювати українські обряди. Адже слов’яни мають свій аналог Геловіну – Велесову ніч. Її шанують на 1 листопада на честь язичницького божества Велеса – покровителя світу мертвих, худоби та достатку. Це символізує перехід від світлої частини року до темної.

Традиційно в цей час згадують померлих родичів, адже вірили, що душі померлих можуть приходити до живих, щоб благословити їх.

Цього дня розпалювали багаття, через яке стрибали для очищення душі та тіла від злих сил. Також проводили прибирання в домі, топили баню, а оселю прикрашали горобиною, яблуками та осінніми квітами. Господині цього дня починали прясти вовняні нитки, з яких узимку плели теплі речі.

Використовували різні способи ворожіння, наприклад, спалювали папірець із бажаннями або спали з яблуком під подушкою. На вулицю чи підвіконня виставляли частування для душ померлих родичів, а на підвіконні запалювали свічку-маячок.

Тематичний захід "Велесова ніч" ініціювала провести і в Переяславі молодша наукова співробітниця Музею Заповіту Т.Г.Шевченка Марина Вирівська . Разом із колегами вона підготувала і виставковий проєкт.

У вітринах залу – ляльки-мотанки, які були не тільки улюбленими іграшками дівчаток, а й символічними берегинями домашнього вогнища. Керамічні козлики, бички та баранці – подяка Велесу, покровителю домашньої худоби і одному з найважливіших богів дохристиянського періоду України-Руси. Фантастичні квіти та звірі, зображені на картинах Марії Буряк і Марії Приймаченко, теж допомагали створювати своєрідну містичну атмосферу.

До музею на такий незвичний тут захід привела своїх вихованців керівниця екологічного гуртка «Кактусенята» Переяславського БХТДЮМ Олена Дзюбенко.

– У нашому місті, на жаль, дуже мало проводиться подібних заходів, які цікаві для дітей. Організатори чудово поєднали пізнавальну екскурсію з загадками, спілкуванням із дітьми та малюванням. В оформленні залу музейними предметами та природними матеріалами є несподівані та креативні рішення, – відзначила пані Олена.

Відвідувачі могли зробити світлину на пам'ять в ошатній фотозоні – на лаві біля манекену, одягненого в святковий жіночий стрій, та старовинної прядки.

Марина Вирівська ознайомила маленьких гостей свята з його історією та традиціями. Після екскурсії дітям запропонували головоломки – вихід із лабіринту-гарбуза, та розмальовки фантастичних тварин за мотивами творів Марії Приймаченко. Дітей пригощали чаєм та солодощами.

– Ще організатори дітям розповіли цікавезні історії про світлячків, а також подарували кожній дитині іграшкові комашки. Це було неочікувано, діти в захваті, усім дуже сподобалося! – наголосила Олена Дзюбенко.

Київські