380 тисяч доларів «у тиші», нові фури та Zeekr за 2,2 млн: що насправді виросло в мера Українки Туренка за час каденції

11 листопада 2025 р. 09:20

11 листопада 2025 р. 09:20

Декларації чиновників – це не сухі таблиці цифр, а справжні хроніки влади. Вони показують не лише зарплату з бюджету чи офіційні «подарунки», а й те, як за роки каденції ростуть апетити, множаться квартири, з’являються дорогі машини та мільйони кешу. У цьому дзеркалі видно все: і реальні масштаби збагачення, і спроби замаскувати його «скромними» рядками.

Редакція «Київщини 24/7» продовжує рубрику «Капітал за каденцію» , у якій простежує, як змінюються статки місцевих голів Київщини за роки перебування при владі. Цього разу на «рентгені» – Олександр Туренко, голова Української міської громади. Але його історія – не про стрімке сходження, як у деяких колег. Тут інший сюжет: у владу він зайшов уже з величезним майновим «фундаментом» – десятками гектарів на Обухівщині, незавершеним будинком на пів тисячі квадратів, спецтехнікою й автопарком, схожим на пів приватної будівельної компанії.

Мільйони без похибки: як доходи Туренка рік у рік трималися на стабільному «вищому класі»

Доходи Олександра Туренка – це ще одна історія про паралельні реальності. У деклараціях мера гроші рухалися впевнено, легко і ритмічно, ніби жили за власним календарем. Тут не побачиш хаосу, не відчуєш війни, не знайдеш слідів економічної турбулентності. Доходи зростали і спадали за своїми законами – плавно, іноді різко, але завжди в одному напрямку: стабільно вище за середній рівень громади.

Початок – ще до мерства. У 2019 році Туренко продає майна більш ніж на 1,3 мільйона гривень: два об’єкти нерухомості по 98 888 грн кожен і рухоме майно на понад мільйон. Зарплата чиновника на тлі цього виглядала дрібницею. Головне джерело доходу тоді – продажі. Фактично Туренко заходив у владу після активної майнової «чистки», ніби готував місце під нову епоху.

У 2020 році він різко зменшує оберти: лише 152 тисячі гривень доходу. Здається, ніби вирішив зробити тишу перед стартом каденції. Але це затишшя тривало недовго. Уже у 2021-му зарплата мера підстрибує до 1,36 мільйона грн, а дружина продає рухоме майно на 850 тисяч. Сума року – 2,2 мільйона грн. І тут починається фінансовий ритм, який виглядає майже математичною прогресією.

2022 рік повторює 2021-й до копійки – і зарплатою, і доходом дружини. Наче хтось скопіював цифри попереднього року й вставив їх у нову декларацію. У 2023 році зарплата падає до 1,13 мільйона, але загальний дохід виглядає все одно солідно. Єдине нове джерело – 447 гривень від ПриватБанку.

А от 2024-й приносить новий різкий стрибок. Зарплата зменшується, зате дружина продає рухоме майно на 1,6 мільйона грн, і загальний дохід виходить на позначку 2,34 мільйона. Це майже повна симетрія з 2021-2022 роками, тільки цифри стали крупнішими – ніби хтось натиснув кнопку «оновити».

Земельний барон у кріслі мера: з яким «тихим спадком» Туренко зайшов у владу і чому його нерухомість застигла, мов бетон, на всі роки каденції

Олександр Туренко прийшов у владу не просто з майном – з цілим приватним ландшафтом, розтягнутим від Нещерова до Козина. Його декларація за 2019 рік виглядала як каталог земельних ділянок, оформлених у пік «золотих» років 2008-2009-го, коли в Україні масово роздавали і перекуповували землю. Туренко разом із дружиною зібрали тоді колекцію, яка сьогодні виглядає майже антикварною: десятки наділів від 2 до 78 тисяч квадратів, оформлені у ті самі дні, з тими самими площами, ніби за лінійкою.

У Нещерові – практично його приватний квартал. Там у дружини лежать цілі шматки землі: 40 тисяч, 78 тисяч, ще 78 тисяч і ще десятки ділянок різних розмірів. У самого Туренка – серія однакових «нарізок» по 2 000-2 500 квадратів, які виглядають так, ніби колись мали стати котеджним містечком або хорошим активом для «чорного дня». У Старих Безрадичах – шість ділянок по 10 тисяч м², оформлені за один день, і одна – майже 10 тисяч – із офіційною вартістю понад 366 тисяч гривень. Навіть у Гнідині, за десятки кілометрів, – ще один клапоть, придбаний у 2010 році.

На фоні цього земельного масиву скромна квартира в Українці, записана на дружину, виглядала радше формальністю, ніж основним житлом. Зате в тіні стояв «садовий недобуд» на 489 квадратів – величезний будинок у статусі вічної недобудови, який тягнеться у деклараціях із 2016 року. Будинок, що нібито будується, але на диво ніколи не добудовується.

Із таким багажем Туренко заходить у 2020 рік – і тут стається найцікавіше. У декларації раптом з’являються дві ділянки в Козині: 1500 і 889 квадратів. Обидві – з датою набуття права 2014 рік. Обидві – у власності самого голови. І обидві – чомусь відсутні у декларації роком раніше. Такий майновий «камбэк» – рідкісна історія: земля не з’являється сама по собі, тим більше в Козині, де кожен квадратний метр коштує, як золота монета.

А далі – тиша. З 2020 по 2024 рік нерухомість Туренка вперто не рухається. Ні продажів, ні купівель, ні змін власності. Усі масиви землі – і у нього, і у дружини – стоять, як забетоновані.

Під транспортом у сім’ї Туренків життя вирувало значно активніше, ніж у нерухомості. Якщо земля стояла мертвою тишею, то автопарк поводився так, ніби існував у паралельній реальності — зі своїми правилами, ротаціями та апетитами. Тут не було застою. Тут усе рухалося, гуділо, оновлювалося, зникало і з’являлося з новою силою.

Фури, катки і позашляховики замість службового авто: транспортна імперія Туренка

Під транспортом у сім’ї Туренків життя вирувало значно активніше, ніж у нерухомості. Якщо земля стояла мертвою тишею, то автопарк поводився так, ніби існував у паралельній реальності – зі своїми правилами, ротаціями та апетитами. Тут не було застою. Тут усе рухалося, гуділо, оновлювалося, зникало і з’являлося з новою силою.

На момент старту каденції у 2020-му Туренко мав уже не колекцію, а маленький транспортний бізнес – від позашляховиків до спецтехніки. У списку стояли легковики, вантажівки, екскаватори, катки і навіть водний транспорт. Це був гараж, який однаково міг би працювати і на будівництві, і на фермерстві, і на приватних поїздках.

Після перемоги на виборах автопарк не просто не зменшився – він пішов у розгін. 2020 рік став роком активного оновлення: у декларації з’являється MAN TGS, свіжий JCB, дві вантажівки Mercedes-Benz Axor, записані за символічні 5 тисяч гривень. У той самий час безвісти зникає яхта SEA RAY Sundancer, яка понад десять років була частиною активів. Що з нею сталося – таємниця, але факт зникнення виглядає надто вчасним.

Далі – ще цікавіше. У 2021-му випадає з декларації один із Toyota FJ Cruiser дружини. У 2022-му вона купує нове авто – електричний Volkswagen ID.4 майже за мільйон гривень. Попри війну, попри перебої зі світлом, попри те, що громада рахувала кожну копійку на генератори, в декларації народжується сучасний електромобіль.

А у 2024-му відбувається феєричне оновлення: ID.4 продається, натомість Лариса Туренко купує Zeekr 001 за 2,24 мільйона гривень. На тлі воєнної економії така покупка звучить голосно – навіть гучніше, ніж нові фури чи спецтехніка чоловіка.

Отже, якщо нерухомість Туренка роками стояла на паузі, то його транспортна історія рухалася вперед, не оглядаючись на обставини. Автопарк жив своїм життям: розширювався, оновлювався, очищувався і знову зростав.

Готівкова тиша Туренка: десятки гектарів рухаються, автопарк змінюється, а долари вперто лежать роками – ніби в окремому всесвіті

Якщо нерухомість Туренка застигла в бетоні, а транспорт жив власним, доволі бурхливим життям, то його готівка поводиться так, ніби існує в паралельній тиші. Тут немає стрибків, немає драматичних падінь чи прибуткових кульбітів. Лише дивовижна сталість, яка, з одного боку, виглядає як фінансова дисципліна, а з іншого – як сюжет, що не хоче зрушити з місця.

У 2019 році Туренко заходив у каденцію з 380 тисячами доларів, 40 тисячами євро і дрібною гривневою подушкою у дружини. Далі – роки минають, але його кеш дивовижним чином зберігає форму. У 2020-му він навіть трохи зменшує капітал у гривні дружини, зате долари майже не чіпає – мінус 30 тисяч від початкових, і на цьому рух закінчується.

У 2021 році долари знову майже повертаються до початкової позначки. У 2022-му, коли на ринку валюти відбувався хаос, Туренко демонструє феноменальну стійкість: 370 тисяч доларів залишаються недоторканними, ніби лежать у герметичній банці десь далеко від реальності. Євро теж стоять стовпом: 40 тисяч, як були, так і є. У дружини сума падає з 35 тисяч до 10 – але це єдина рухлива частина у всій фінансовій картині.

2023 – знову тиша. У 2024-му – мінус 15 тисяч доларів у Туренка і ще мінус 2 тисячі у дружини. Тобто весь готівковий рух за шість років – це кілька акуратних корекцій, які виглядають радше технічними, ніж реальними витратами.

На фоні:

• десятків гектарів землі,
• оновленого автопарку,
• вантажівок, що з’являються по 5 тисяч гривень,
• та преміального Zeekr за 2,24 млн,

У підсумку маємо парадоксальну картину: активи Туренка рухаються, оновлюються, змінюються, а його кеш стоїть стовпом – майже незмінний та стабільний.

Три роки скандалів, зривів і «гучномовної демократії»: як мер Туренко перетворив Українку на політичний епіцентр

Каденція Олександра Туренка – це не просто набір конфліктів, це низка криз, які накладалися одна на одну так щільно, що місто вже звикло прокидатися у режимі «що сьогодні зірвалося?».

Перший гучний удар пролунав у 2021 році, коли сесія міськради закінчилася не голосуванням, а силовою сценою . Активіст із гучномовцем підходить до трибуни – мер не відповідає, не дискутує, а кладе людину на підлогу й кличе охорону. Сесію зірвано, міськрада розбігається, а відео розлітається соцмережами.

Далі – глибша, системніша криза. Українка зависає на 278 земельних питаннях, які депутати відмовляються розглядати . Суд визнає протиправними підписи голови та секретаря на частині рішень щодо інфраструктури й бюджету. Сесії або зривалися, або не завершувалися, комісії – «переформатовувалися» так, що депутати відкрито говорили про політичні маніпуляції, а секретар ради пішла у відставку. За лаштунками сесій звучали вже інші прізвища – підприємців, пов’язаних із піщаними кар’єрами, імовірними спробами «проштовхнути» технічну документацію та переоформити ділянки.

Паралельно місто тонуло в аудиторських цифрах: Держаудитслужба встановила , що через безконтрольне управління землею громада втратила близько 35 млн грн, а загальні недоотримані доходи – понад 130 млн грн. Ділянки не інвентаризувалися, використовувалися не за призначенням, будувалися елітні маєтки на «сіноскисних» орендах, а понад вісім комунальних територій безоплатно займали сторонні особи. Система договорів оренди була розірвана повністю – жодних штрафів за прострочки, а 78 договорів не переглядалися роками, хоча мали б приносити більше доходів. Мер хвалився «перевиконанням бюджету», але фактична діра – десятки мільйонів.

2023 рік додав до політичної кризи ще й репутаційні удари. Спершу мер хизувався укриттям у дитсадку «Хоровод», але в мережі вибухнув шквал обурення – туалети в укритті встановили без дверей. Коментарі з критикою видаляли, але скріни розлетілися. Паралельно батьки шкільних учнів вимагали добудувати бомбосховище, яке так і не підготували до 1 вересня. Гроші виділили, приміщення були – завершених робіт не було. Навчальний рік почався онлайн, а на зустрічі в школі обурені батьки ледь не побили мера.

Усе це накладалося на тривалу політичну облогу: місяцями сесії не могли ухвалити бюджет , частина депутатів звинувачувала мера у перетворенні виконкому на «ручний орган», а громада – у повній втраті контролю над процесами. З’являлися пости про закупівлі продуктів у депутата з фракції, лунали питання про вітальні листівки в продуктових наборах за бюджетні кошти, довгі запити на інформацію закінчувалися порожніми відписками. Критикували все – від непрозорих підрядів до політики «премій за лояльність».

У 2025 році вибухнуло нове: у Витачеві виконком «з голосу» ухвалив встановлення 10 МАФів у історичній частині села. Місцеві мешканці записали відеозвернення – воно набрало десятки тисяч переглядів і стало каталізатором для початку процедури відкликання мера за народною ініціативою. Депутати збирали збори у ПК «Енергетик», люди вимагали змін і публічно звинувачували мера в тиранічному управлінні. Почали збирати підписи – їх потрібно більше, ніж він отримав на виборах. Станом на зараз – процедура зависла, стан протистояння залишився, нічого не змінено.

Загальний знаменник усіх цих історій один: там, де мала працювати міська рада, Туренко залишив після себе скандал за скандалом й громаду, яка щоразу мусила вирішувати політичні пожежі замість розвитку. Українка за ці роки стала містом, де бійка на сесії, туалети без дверей і 130 мільйонів втрат у бюджеті – не новини, а фон. І саме цей фон точніше за декларації показує, як працювала влада.

Фото: колаж «Київщина 24/7» .

Київські