Двоповерховий флігель Терещенків під охороною: історичну будівлю вдалося відстояти

12 листопада 2025 р. 18:05

12 листопада 2025 р. 18:05

Цього разу – позитивний сигнал для історичного Києва. Двоповерховий флігель комплексу доброчинних споруд мецената Федора Терещенка на вулиці Нижній Вал, 39 залишиться частиною історичного середовища столиці. Попри роки занепаду, численні зміни власників і ризики приватизації, пам’ятку вдалося відстояти — її архітектурна та історична цінність збережена.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику «Спадок під загрозою» — щоб нагадати, що кожна врятована будівля міста — це частина нашої історії, яку варто берегти.

Спадок під загрозою

Флігель комплексу доброчинних споруд видатного українського мецената Федора Артемовича Терещенка на вулиці Нижній Вал, 39 буде збережений. Про це повідомив громадський діяч Дмитро Перов, який особисто оглянув об’єкт.

«Вдалося потрапити до комплексу Терещенка. Представники підрядної організації запевнили, що будівля не буде знесена — усі демонтажні роботи зупинено», — зазначив активіст.

Історія комплексу тісно пов’язана з ім’ям Федора Терещенка — мецената, промисловця і благодійника, який передав його міській думі з умовою, щоб споруди виконували доброчинну функцію: допомагали людям, що опинилися у складних життєвих обставинах. Первісно головна будівля комплексу була родинним маєтком Терещенків. Про це й досі нагадує монограма, що збереглася в підвалі будинку.

Під час обстеження флігеля, фахівці виявили фрагменти кладки з жовтої київської цегли з клеймом «М.Н.», а також зразки рудої та коричневої цегли більш раннього періоду. Це може свідчити про наявність давнішої споруди в основі нинішньої будівлі.

Цікаво, що флігель стоїть під кутом до основного фасаду, повторюючи контури старих подільських вулиць, які існували до великої пожежі 1811 року. Імовірно, частину матеріалів було повторно використано після тієї трагедії — аналогічну цеглу можна побачити у старовинних будівлях Львова.

«Маю надію випити кави серед цієї старої, рудої цегли — але не у Львові, а в Києві», — додав Дмитро Перов.

Історія Флігеля

На вулиці Нижній Вал, 39 у серці київського Подолу стоїть двоповерховий флігель комплексу доброчинних споруд мецената Федора Терещенка — малопомітна, але надзвичайно цінна пам’ятка історії та архітектури. Зведений у 1874–1875 роках за проєктом архітектора Вальдемара Краузе, цей будинок у стилях еклектики, історизму та неоготики є яскравим зразком житлової забудови ХІХ століття.

Замовницею будівництва була Феліція Модзеленська, дружина колезького асесора — освічена й амбітна жінка, яка прагнула створити простір, гідний столичного Києва. Її вибір — неоготика — став справжньою архітектурною заявою епохи. У панорамі міста флігель вирізнявся глибокими силуетами й перегукувався зі спорудою залізничного вокзалу, створюючи візуальний діалог модерної естетики з практичністю.

Після смерті чоловіка Феліція Модзеленська продає садибу Івану Терещенку — представнику одного з найвідоміших меценатських родів України. З цього моменту флігель перестає бути просто господарською прибудовою: він стає частиною великої історії родини, що фінансувала художні виставки, лікарні, навчальні заклади.

За доби Гетьманату (1918 рік) у садибі розмістилося Генеральне секретарство шляхів сполучення Української Центральної Ради. Ймовірно, саме флігель тоді використовували як адміністративні чи службові приміщення. Після поразки державотворчих процесів Іван Терещенко емігрує, але будівлі ще деякий час зберігають його майно — останній відголос родинного життя у старих стінах.

У 1920 році садибу, разом із флігелем, націоналізовано і передано до комунального майна. Колишня архітектурна перлина перетворюється на звичайний житловий об’єкт.

У 1941-му проводиться первинна інвентаризація на замовлення житлового управління військового відомства. Імовірно, тоді у флігелі проживали військовослужбовці. Через кілька років, у 1950-х, проводиться чергова інвентаризація — вже для Київського обласного військового комісаріату. Старожили згадують, що у внутрішньому дворі садиби тоді був плац для шикування новобранців — тож місце, де колись стояли карети, стало армійським строєм.

Після війни ансамбль використовували як адміністративну будівлю, а згодом — як житлову. У 1986 році він офіційно значиться саме як житловий фонд.

Архітектурні особливості та статус пам’ятки

Флігель входить до ансамблю садиби Терещенків, де колись вирувало життя київської еліти. Його площа — 408,5 м². Спершу будівля виконувала утилітарну функцію — використовувалася як житло та для господарських потреб. У 1884 році більшу частину першого поверху займали каретний сарай та стайня, що свідчить про її первісне призначення як службового корпусу маєтку.

Архітектурні форми флігеля відображають характерну для другої половини XIX століття еклектичну мову — поєднання історичних стилів, увагу до декоративних деталей і пропорцій, які гармонійно вписувалися в тогочасну міську забудову Подолу.

Попри свій вік, будівля тривалий час залишалася поза системною охороною. Лише у 1998 році флігель набув статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, що стало важливим кроком для його збереження.

Пам’ятка архітектури сьогодні

Після здобуття Україною незалежності флігель отримує нову функцію. У 1992 році тут оселяється Державна міграційна служба України, яка працює в приміщенні до 2007 року.

У цей час будівлю визнають комунальною власністю (1992), а 1998 року надають статус щойно виявленої пам’ятки архітектури. Здавалося, тепер пам’ятка має бути під захистом. Але насправді починається нова доба — доба зміни власників і невизначеності.

У 2001 році флігель проходить науково-технічне обстеження в Державному інституті будівельних конструкцій.
У 2006-му будівлю приватизує ВАТ «Центрелеватормлинбуд», а вже у 2007 році Державна міграційна служба остаточно виїжджає. Приміщення ненадовго оживає — тут розміщуються редакції медіахолдингу «Главредмедіа».

Того ж року Київрада визначає «Укрнафту» інвестором об’єкта, однак жодних реальних кроків до реставрації зроблено не було. До 2012 року редакції виїжджають, і флігель знову занурюється у тишу.

2016 року Департамент культури проводить інспекцію стану садиби. Результат невтішний: стан споруд погіршується, договір про охорону пам’ятки не укладено. Чиновники зобов’язують власників оформити документацію й забезпечити належне утримання об’єкта культурної спадщини.

Але станом на 2020 рік договір так і не підписано. Неоготичний флігель, який бачив епохи, війни, чиновників і журналістів, стоїть порожнім — наче історія, яку відклали «на потім».

Сьогодні пам’ятка має комунальний статус власності та офіційно визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. Її архітектурна цінність беззаперечна — флігель є важливою частиною історичного ансамблю Подолу та зразком київської неоготики другої половини XIX століття.

Будівля стоїть на приватній земельній ділянці площею 0,14 га з кадастровим номером 8000000000:88:211:0113. Цільове призначення ділянки визначене як «для іншої комерційної діяльності».

До того ж нагадаємо, раніше «Київщина 24/7» повідомляла, що будівельники без дозволів розпочали руйнування історичного флігеля садиби Федора Терещенка. Роботи почалися 30 жовтня, фасад уже частково зруйновано, дах – знято. Інспектор Департаменту охорони культурної спадщини та поліція не змогли потрапити на приватну територію через охоронців.

Дії кваліфікують як умисне пошкодження об’єктів культурної спадщини та самоправство. Власнику загрожує припис про відновлення будівлі. Садиба зведена у 1889 році та охороняється державою (наказ Міністерства культури №327 від 2022 року).

Така ситуація створює ризики для майбутнього пам’ятки. Адже навіть офіційний охоронний статус не завжди гарантує, що історична архітектура не стане жертвою чергової «реконструкції».

Сьогодні активісти та фахівці наголошують: флігель садиби Терещенків потребує не лише охоронного статусу, а й реальної реставрації. Адже це не просто будівля — це частина київської доброчинної історії, свідчення меценатства Терещенків, їхнього внеску в розвиток міста й архітектурного обличчя Подолу.

Фото: Дмитро Перов, « Київщина 24/7», renovationmap.org, Київська міська прокуратура

Автор: Спадок під загрозою

Київські