80% торгів під одного учасника: як Київ перетворив будівництво укриттів на імітацію за 3,6 млрд

14 листопада 2025 р. 12:33

14 листопада 2025 р. 12:33

У 2025 році столиця оголосила масштабний марафон безпеки – майже дві сотні тендерів на будівництво укриттів, від ремонту підвалів до зведення нових сховищ. На папері це виглядає як фронт інвестицій у життя, 3,6 мільярда гривень у захист мешканців. Але варто заглянути за фасад, і ця картина розсипається на цифри, що геть не схожі на системність чи реальний результат. Саме тут журналісти «Київщини 24/7» у межах рубрики «Вражаюча закупівля» розібрались, куди йдуть мільярди та чому Prozorro дедалі частіше нагадує не про прозорість, а про прозору імітацію.

Цей матеріал – про те, як столиця провалила рік укриттів. Як районні управління освіти та ЖКГ «змагалися» у кількості оголошених процедур, але не в прозорості. Як переможці визначалися ще до публікації оголошень. І як багатомільйонні проєкти перетворилися на порожні торги, що залишили після себе лише запитання – і жодного сховища.

ПРИМІТКА: Насамперед варто зазначити, що не всі закупівлі ремонтів укриттів відображені в електронній системі – замовникам дозволили укладати договори напряму та звітувати про них вже після закінчення воєнного стану. Крім того, у деяких випадках замовники закуповували ремонт одразу кількох захисних споруд, але в системі зазначали лише одну адресу. Тож повну картину можна буде побачити згодом. У матеріалі проаналізовано всі київські закупівлі, у назвах яких згадуються «укриття» або «захисні споруди», проведені протягом 2025 року. Інформація зібрана станом на жовтень 2025 року.

Провалені укриття 2025: імітація Prozorro та освоєння бюджетів

Понад 70% тендерів проводилися без конкуренції

У 2025 році Київ оголосив близько 200 тендерів на будівництво укриттів – від капремонтів підвалів до зведення нових сховищ. Загальна очікувана вартість цих закупівель перевищила 3,6 млрд грн, але більшість процедур перетворилися на імітацію Prozorro. Понад 70% тендерів проводилися за участі лише одного учасника, фактично без конкуренції. Ще у 12% випадків не прийшло жодного бажаючого – тобто в більш ніж 80% закупівель відсутні реальні торги. Левова частка угод розігрувалася під «своїх» підрядників, а результати таких «торгів» легко передбачити.

Низька конкуренція призвела до масових провалів. Кожна п’ята закупівля укриття не завершилася успіхом – процедури або скасовувалися замовниками, або не відбулися через відсутність двох учасників. Таких провалених тендерів налічується понад 40 за рік. Натомість укриттів на виході немає – залишаються тільки протоколи про скасування.

Найбільші замовники: лідери за кількістю і сумами

Домінують у тендерній статистиці районні управління освіти – вони відповідали за більшість проєктів укриттів і витрачали найбільші суми. Топ-3 замовників за кількістю процедур виглядає так:

• Управління освіти Святошинської РДА – 26 тендерів (≈18% від усіх столичних закупівель укриттів);
• Управління будівництва та ЖКГ Дарницької РДА – 19 тендерів (≈13%);
• Управління освіти Дніпровської РДА – 16 тендерів (≈11%).

Ці ж структури очолюють рейтинг і за обсягом коштів. Святошинське управління освіти планувало витратити рекордні 753 млн грн на укриття в своєму районі. Дніпровське управління – на другому місці із сумою 678 млн грн. Замикає трійку найбільших бюджетів Управління освіти Печерської РДА: провівши лише 7 тендерів, воно розігрувало укриття на загальні 432 млн грн. Для порівняння, Дарницьке управління будівництва хоч і оголосило 19 процедур, їх сумарна вартість становила всього 43 млн грн – у 17 разів менше, ніж у Святошинського лідера.

Святошинський район: масштабні плани, масові провали

Святошинське управління освіти стало рекордсменом за кількістю і вартістю тендерів на укриття. Але за 26 оголошених процедур реальний результат мізерний. Лише половину тендерів вдалося довести до заключення договорів. 11 закупівель було скасовано або не відбулося, тобто майже 45% процедур провалено. Типова ситуація – на торги приходить один учасник, після чого тендер доводиться відміняти. 19 з 26 святошинських процедур пройшли за участі лише одного підрядника. В інших кількох випадках конкуренцію імітували два-три учасники, проте це не дуже допомогло – укриття не побудовані, гроші не освоєні. Святошинський кейс демонструє: навіть маючи найбільше фінансування, чиновники примудрилися перетворити Prozorro на формальність. Більшість укриттів так і залишилися на папері – в статусах «очікування пропозицій» чи «скасовано».

Дарницький район: всі свої, жодних питань

Управління будівництва та ЖКГ Дарницької РДА провело 19 тендерів на укриття і майже в кожному випадку переможець був відомий заздалегідь. 89% процедур (17 із 19) тут мали лише одного учасника – фактично пряма закупівля під потрібного підрядника. Конкуренція відсутня як клас: сторонні компанії просто не заходять на торги. В результаті Дарницькому управлінню вдалося уникнути масових відмін: із цих «дружніх» тендерів тільки один було скасовано. Решта спокійно завершилися укладенням договорів з єдиним учасником – очевидно, «своїм» виконавцем. Ще 5 процедур у Дарницькому районі наразі тягнуться у статусі кваліфікації, але і там жодної інтриги: як і раніше, зайшов по одному підряднику. Таким чином, дарницька стратегія – мінімізувати видимість конкуренції, щоб без перешкод освоювати кошти через наближених виконавців. Про якість та реальні роботи залишається тільки здогадуватися, адже контроль відсутній так само, як і конкуренція.

Дніпровський район: псевдоторги з протоколами на виході

На противагу Дарниці, Управління освіти Дніпровської РДА намагалося створити видимість торгів. У більшості дніпровських тендерів з’являлися 2-3 учасники, що виглядало б як здорова конкуренція, якби не фінал цих історій. Із 16 закупівель на укриття в Дніпровському районі 6 завершилися провалом – половину багатоучасникових процедур замовник просто відмінив або не підписав угод. Складається враження, що коли на тендер приходить «зайвий» конкурент, закупівлю радше скасують, ніж дозволять випадковому переможцю виграти. Натомість ті процедури, де був тільки один учасник, успішно доводять до підписання договору. У підсумку маємо псевдоконкуренцію: формально в Prozorro торги є, але результати ті самі – потрібні підрядники отримують свої підряди, а зайві претенденти залишаються статистами. Укриття ж знову відкладаються – в одних випадках через тяганину з відмінами, в інших – через банальну відсутність реального вибору підрядника.

Печерський район: сотні мільйонів без жодного аукціону

Управління освіти Печерської РДА вирізняється найвищою серед районів вартістю проєктів укриттів – в середньому понад 60 млн грн на тендер. Попри це, печерські чиновники навіть не намагалися вдавати конкуренцію. З 7 оголошених процедур шість пройшли у форматі «один учасник – один переможець». Якщо у інших районах хоча б інколи додавали другого статиста для проформи, то Печерськ вирішив не витрачати зайвих зусиль. Усі підряди розіграні фактично в закритому режимі, без аукціону – коли на торги приходить лише одна компанія, торгуватися нема з ким. Два тендери з семи при цьому так і не дійшли до підписання договорів (не відбулися через відсутність мінімальної конкуренції). Але, схоже, це нікого не засмутило – їх просто перезапустять або обійдуть через переговорну процедуру. Протоколи замість укриттів стали нормою і в елітному Печерському районі: гроші на папері освоюються, а реальні бомбосховища так і не з’являються.

Один учасник – один переможець: масштаб тендерної монополії

Імітація Prozorro: конкурс без конкуренції

Чому ж відкриті торги перетворилися на імітацію конкуренції? По-перше, воєнні «особливості» Prozorro дозволяють проводити тендер навіть з одним учасником. Достатньо, щоб подався хоча б один підрядник – і замовник може укласти з ним договір без аукціону. Фактично це узаконило «конкурс» з наперед відомим переможцем. Багато київських замовників оголошують торги, на які приходить лише своя фірма – і цього вистачає для формального дотримання процедури.

По-друге, там де учасників кілька, замовники часто імітують конкуренцію шляхом масових дискваліфікацій. Типова схема: на торги подаються кілька компаній, але вигідні чи небажані пропозиції відхиляються під формальним приводом. У результаті в фіналі лишається один «потрібний» гравець або ж узагалі нікого. Наш аналіз показав понад 40 закупівель, де відхилили всіх учасників – жоден конкурент не угодив замовнику. Подекуди до 3-х компаній відмітали за дрібні недоліки документації, поки не залишався один переможець, з яким і підписували угоду.

По-третє, має місце саботаж процедур. Якщо на торги заходить «не той» учасник або ціна падає надто низько, закупівлю можуть просто скасувати під надуманим приводом – скажімо, «через відсутність подальшої потреби». Після цього замовник іноді прямим договором доручає роботи обраному підряднику, обґрунтовуючи терміновістю після двох невдалих спроб конкурсу. Інший сценарій – дроблення закупівель на дрібні угоди. Замість відкритого тендера на велику суму укладається низка прямих договорів, кожен нижче порогу. Наприклад, комунальники Подільського району п’ятьма окремими контрактами по ~40 тис. грн доручили встановлення дверей в укриттях одному і тому ж ФОП, оминувши відкриті торги. Усе це – різновиди «імітації Prozorro», коли система прозорих закупівель використовується лише для галочки.

Монополісти укриттів: топ переможців

Хто ж найбільше виграв від такої системи? Аналіз тендерів 2025 року виявив кількох монополістів укриттів – компаній, які збирають найбільший урожай підрядів (як за кількістю, так і за сумою). Ось топ таких фаворитів Prozorro:

• ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» – 10 перемог (≈26,6 млн грн сумарно). Отримує підряди без конкуренції в різних куточках міста – ремонтує укриття в Оболонському, Деснянському та Подільському районах. Фактично монополізувала сегмент капремонтів підвалів під укриття на декількох управліннях ЖКГ.
• ТОВ «Архітектурно будівельна компанія «Укрбуд» – 6 перемог (≈18,5 млн грн). Спеціалізується на укриттях у Дніпровському районі: усі шість контрактів фірма виграла саме при тамтешньому управлінні ЖКГ. Складається враження «домашнього підрядника» району, який мало кого підпускає до бюджетних грошей.
• ТОВ «Креатор Компані» – 2 перемоги (≈240 млн грн). Абсолютний рекордсмен за сумою підрядів. Ця фірма виграла два гігантські тендери в Голосіївському районі – фактично будуватиме з нуля нові укриття при місцевих школах. Один контракт – на неймовірні 216 млн грн – став найбільшим у столиці, інший (23,7 млн грн) є додатковими роботами там же. Нові укриття «під ключ» дісталися одному приватнику, що викликає запитання про конкуренцію при таких сумах.
• ТОВ «Антаріс ПВР-БУД» – 2 перемоги (≈115 млн грн). Ще один важковаговик у Святошинському районі. Ця компанія підписала 103-мільйонний контракт на нове укриття для ліцею №223 і додатково ~11 млн грн на ремонт сховища в одному з дитсадків. Цікаво, що тендер на ліцей №223 спершу провалився – замовник відхилив дві пропозиції і не визначив переможця. Але вже на повторних торгах саме «Антаріс ПВР-БУД» залишився єдиним допущеним претендентом (2 конкурентів знову «зрізали») і без бою забрав підряд на сто мільйонів.

За дужками цього переліку лишилась ще одна фірма з гучним виграшом. Титули «найдорожчого одиночного підряду» могла б отримати ТОВ «Автомагістраль-Захід» (1 контракт на ~102 млн грн, Голосіївський район, школа №44). Цей гігант отримав всього один великий підряд – і, як не дивно, теж без жодного суперника на торгах. У підсумку бачимо, що «вершки» бюджетів на укриття дісталися вузькому колу компаній, а конкуренція між будівельниками практично відсутня.

Показові кейси зірваної конкуренції

Сухі відсотки та суми – це півбіди. За ними стоять реальні історії, де прозорі торги перетворилися на фарс. Розгляньмо кілька показових кейсів, що ілюструють, як вбивається конкуренція на тендерах за укриття:

• 332 млн грн на укриття для гімназії №191 (Дніпровський р-н) – гучний мегатендер, що завершився скандалом. У першій спробі тендер урочисто оголосили, підрядники змагалися, переможець був фактично визначений – і раптом фінал: замість договору «скорочення видатків». Новий раунд у 2025-му стартував так само гучно – і одразу загруз у скаргах і маніпуляціях. Умови прописали під «своїх», вимоги суперечать одна одній, Антимонопольний комітет двічі ловив замовника на порушеннях. Але навіть це не зрушило справу з місця. У підсумку на фініші з ціновою пропозицією ~299 млн грн лишилася «Укрбуд-Проект-Реконструкція» – компанія зі шлейфом кримінальних історій і підозрами у корупції.
• Будівництво укриття для ліцею №223 (Святошинський р-н) – приклад торгів-дублерів. Перший тендер (очікувана вартість 103,6 млн грн) зірвався: з двох учасників обох дискваліфікували, закупівлю визнали такою, що не відбулася. Однак замовник одразу оголосив повторно той самий проєкт. На другий раунд прийшли вже три компанії – і двох з них теж відхилили. У результаті перемогло ТОВ «Антаріс ПВР-БУД» як єдиний допущений учасник із ціною ~102,5 млн грн. Тобто конкуренцію «обнулили» двічі, доки підряд не опинився в потрібних руках.
• Школа №44 (Голосіївський р-н): 102-мільйонне укриття від одного учасника. Управління освіти Голосієва розіграло підряд на нове сховище для спеціалізованої школи по вул. Жилянській. Слово «розіграло» тут зайве – на торги прийшла тільки «Автомагістраль-Захід» і автоматично отримала контракт на 102,1 млн грн. Жодного аукціону чи альтернативних пропозицій: дороговартісний проєкт просто віддали єдиному бажаючому. Цей випадок яскраво демонструє правило Особливого періоду: один учасник – і торги вважаються такими, що відбулися.
• ДНЗ №691 (Дніпровський р-н): масова дискваліфікація на «дрібному» ремонті. Імітація конкурсу відбувається не тільки на багатомільйонних будівництвах, а й на відносно скромних підрядах. Управління освіти Дніпровського району шукало підрядника для поточного ремонту укриття в дитсадку №691 за ~1,2 млн грн. Здавалося б, сума невелика – аж подалися 4 фірми, готові виконати роботи. Але замовник відхилив трьох із них, і хоча залишався один учасник, замість визначити його переможцем… тендер скасували. Можна лише припускати, чим не догодив той єдиний претендент – чи то низькою ціною, чи «чужим» походженням. В підсумку садочок залишився ні з чим, а імітація відкритих торгів досягла апогею: конкуренцію зірвали повністю, укриття не відремонтовано, кошти не освоєно.

Перелік таких історій можна продовжувати. Від тотальних дискваліфікацій до підозрілих скасувань – тендерна м’ясорубка перемелює і великі, і дрібні закупівлі. Кияни натомість залишаються з незбудованими сховищами, зате «обрані» підрядники – з гарантією отримати свій шмат бюджетного пирога за мінімальної конкуренції.

Столична програма будівництва укриттів у 2025 році фактично провалилася. Тендери перетворилися на формальність – Prozorro використовується «для галочки», аби розподілити бюджет між своїми. Районні управління освіти та деякі комунальні структури змагалися хіба що в кількості оголошених процедур, але не в якості їх проведення. Освоєння бюджетних коштів стало самоціллю: багатомільйонні проєкти проходять без конкуренції, реальні роботи буксують, зате звітні документи множаться. В результаті маємо «паперові перемоги» і реальні провали.

Фото: колаж Київщини 24/7.

Київські