«Переяславська сорочка»: як майстрині відроджують давні вишивальні традиції рідного краю

24 листопада 2025 р. 20:24

24 листопада 2025 р. 20:24

Студія вишивки «Переяславська сорочка» 21 листопада знову зібрала охочих майстринь долучитися до вивчення традиційної народної вишивки Переяславщини. Цього разу зустріч відбулася в приміщенні музею Трипільської культури. Керівниця студії Валентина Білоусько розповіла Переяслав .City про цей проєкт та його результати.

"Орнаменти беремо з автентичних сорочок"

– Наші заняття в студії проводимо, щоб популяризувати наші національні традиції, – розповідає пані Валентина. – Зараз ми як ніколи раніше повертаємося до витоків, цікавимося власною історією та культурою, це стосується і народного одягу.

Кожен регіон України має свої вишивальні традиції, різновиди швів та орнаментів. Борщівські, гадяцькі сорочки, решетилівська вишивка – безумовно, чудові і дуже популярні. Але й переяславські сорочки мають свої особливості, хоча незаслужено залишалися «в тіні». Тому я докладаю всіх зусиль для популяризації саме нашої, рідної, переяславської сорочки.

Учасникам студії допомогаю опанувати давні вишивальні техніки та створити сорочку власноруч – чоловічу, дитячу чи жіночу. Орнаменти для них беремо з автентичних зразків давніх сорочок із зібрання Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Наш вишивальний проєкт діє вже четвертий рік. До нього долучаються як досвідчені майстрині, так і початківці. Часто жінки пишуть, що почали вишивати під час повномасштабного вторгнення. Хтось втратив усе майно, хтось виїхав за кордон, хтось хотів створити оберіг для рідних, і для всіх них вишита сорочка – символ дому, родини, України.

Валентина Білоусько – керівниця студії вишивки "Переяславська сорочка"

Вишити сорочку своєї бабусі

Заняття цікаві ще й тим, що проходять у затишній «історичній» атмосфері музейних експозицій. Я ознайомлюю учениць із автентичними сорочками фондового зібрання НІЕЗ «Переяслав». Це чоловічі та жіночі зразки сорочок сіл колишнього Переяславського повіту кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Їм притаманне розмаїття орнаментальних композицій, вишивальних технік, способів збирання елементів сорочки в готовий виріб.

Маємо повну атрибуцію цих речей: де, коли і ким виготовлені, кому належали. Тож учасниці студії можуть навіть знайти і вишити репліку сорочки, наприклад, своєї бабусі чи інших родичів. Або ж вибрати для цього сорочку з рідного села, або де жили їхні предки.

Сорочка з "морокою" і "свинячою стежкою"

Переяславські сорочки виділяються з-поміж інших насамперед колірною гамою ручнопрядених ниток – від сирових (не вибілених) і білених до фарбованих рослинними барвниками у сірі, зеленкуваті, чорні й усі відтінки коричневого. Рукава сорочок – дуже широкі, густо призбирані біля уставок дрібними «пухликами» й пишно декоровані вишивкою.

Улюбленими видами швів Переяславщини були лиштва – пряма та коса гладь, довбанка – так звані «солов’їні вічка» та вирізування, які доповнювали ретязь, «курячий брід», «зерновий» вивід, різні мережки. Збереглися місцеві назви окремих елементів неповторних орнаментів: «морока», «рак і рачиця», «круторіг», «споюваний журавель», «ключі», «явори», «ламана гілка», «крива Палажка», «свиняча стежка» тощо.

Два роки навчання: від мережки до бриликів

Наразі в студії діють два курси народної вишивки: першого і другого року навчання.

Слухачки першого курсу вивчають переяславську «уставкову» сорочку. Починають з опанування вишивальних технік від найпростіших до складніших: вирізування, виколювання, мережки. Також ознайомлюються з кроєм традиційної української сорочки та «збирають» власноруч вишиті фрагменти.

Учениці другого курсу шиють сорочки з рукавами «до пухликів». Вивчають давній крій – до суцільного рукава, різновиди полтавських мережок, варіанти оздоблення країв облямівок горловини та чохлів «до бриликів»: зубцювання петельками, подвійним прутиком тощо.

Валентина Білоусько – керівниця студії вишивки "Переяславська сорочка" проводить заняття в музеї Трипільської культури

Шукати свою "вишивку роду"

– Тканину і нитки для занять я закуповую сама у перевірених постачальників, – зазначає пані Валентина. – Тканина має бути натуральною. На жаль, українські виробники поступаються її якістю польським та італійським колегам, але все ж хороше лляне полотно для сорочок можна знайти і в Україні. Надзвичайно ошатно виглядають в орнаментиці шовкові нитки, які мають соковиті відтінки і м’який полиск.

Зазвичай обираю тканину, в якій на один сантиметр – тринадцять ниток (13 каунт), вона добре підходить для вишивання і не доводиться сильно напружувати зір. Делікатніші тканини нараховують уже п'ятнадцять ниток на сантиметр і потребують більшої філігранності в роботі.

Завжди кажу своїм ученицям: «Ви можете виготовити і сучасну блузку, не обов’язково копіювати крій сорочки минулого століття. Поєднання сучасного фасону та репліки давньої вишивки виглядає дуже гарно і оригінально».

Якщо їм подобається геть усе, і вони не можуть визначити «свій» орнамент, то раджу обрати так звану «вишивку роду», яка побутувала в місцевості, звідки родом їхні бабусі й дідусі. Я, наприклад, обрала для себе вишивку Підварок. Вона неперевершена за кольоровою гамою, пишністю та витонченістю.

Не варто боятися складності орнаментики – на розкішний мережаний візерунок просто піде більше часу. Навіть якщо з першого разу щось і не виходить, не треба боятися і нервувати. Згодом руки і очі звикнуть до роботи, і орнамент «лягатиме» на полотно так, як треба.

Давно помітила, що під час вишивання ніяких поганих думок не лізе до голови, адже треба рахувати ниточки і виводити візерунок. Недарма старші етнографині жартували, що для рукодільниці досить уміти рахувати до дев’яти.

Вишивання – це мистецтво, корисне і для здоров’я: робота з голкою та ниткою стимулює нервові закінчення на пальцях і покращує координацію рухів.

Загалом будь-яке рукоділля – вишивка, ткацтво, плетіння – надихає та заспокоює жінку, запалює в ній внутрішній вогник любові, яким вона щедро ділиться з оточуючими. А якщо щаслива жінка – щаслива й уся її родина.

У руках пані Валентини дитяча сорочка, на ній вчаться зшивати сорочку

Київські