Як підірвали Гостомельський міст — історія двох героїчних саперів

25 листопада 2025 р. 21:00

25 листопада 2025 р. 21:00

У перші дні повномасштабного вторгнення, коли російські війська стрімко наближалися до столиці, вирішальною лінією оборони Києва стала річка Ірпінь та мости, що з’єднували передмістя з містом. Найважливішим серед них був Гостомельський міст — вузлова артерія, яка могла відкрити ворогові шлях до столиці. Саме тут 25 лютого 2022 року відбулася операція, що зірвала планований Путіним бліцкриг і водночас стала трагічною сторінкою історії української оборони.

Про це повідомляє видання " Тиждень ".

Як підірвали Гостомельський міст

Напередодні російські війська захопили Гостомельський аеропорт, перекинувши туди величезні сили авіадесанту. Попри героїчний спротив українських Захисників, ворог просувався далі й уже в ніч з 24 на 25 лютого дістався Ірпеня. Стало зрозуміло: позиції для оборони сформувати неможливо, наступ розгортається надто швидко, а отже — єдиний шанс стримати ворога полягає в підриві мостів. Один за одним були знищені три переправи, серед них і Гостомельський міст на Варшавській трасі.

Того ранку інженерно-саперний взвод 70-го окремого полку отримав наказ: підірвати міст, щойно ворог зайде на нього. На об’єкт прибуло близько двадцяти військових. Молодий командир групи, 22-річний старший лейтенант Захар Квасний, разом із досвідченим сапером Романом Шиманським, керував розрахунком вибухівки, визначав точки закладення зарядів та готував міст до знищення.

Операція тривала близько двадцяти хвилин — і весь цей час ситуація навколо стрімко ускладнювалася. Російська техніка вже рухалася з боку Гостомеля. Українські військові встигли замінувати опори та прольоти мосту й відійшли на безпечну відстань. На мосту, як на параді, сунула ворожа колона: білий позашляховик-передовик, БТР-80, вантажівки з особовим складом. Щойно 5–6 одиниць техніки зайшли на середину, пролунали вибухи, що розірвали міст навпіл і зупинили просування росіян.

Унаслідок підриву українські сапери знищили та вивели з ладу близько десяти одиниць ворожої техніки. Решта колони панічно відступила. Міст критично просів і став непридатним до використання, позбавивши ворога можливості ввести до Києва важку бронетехніку.

Після вибуху група саперів почала відхід. Але ворог відкрив вогонь з обох берегів. Захар Квасний та Роман Шиманський — двоє, хто залишився приводити вибухівку в дію, — загинули під час бою, прикриваючи відступ своїх побратимів. Їхні тіла рідні знайшли лише за кілька днів у моргах Києва.

Сьогодні, попри ключову роль цієї операції в обороні столиці, належного вшанування її Героїв досі немає. На відновленому мосту — жодної таблички чи нагадування про подвиг саперів. Родини Квасного та Шиманського вже третій рік чекають на відновлення петицій про присвоєння їм звання Героїв України посмертно. Обидва Захисники наразі відзначені лише орденами "За мужність" III ступеня.

Матері загиблих — Людмила Гуменюк і Жанна Гожа — відверто говорять про біль, який не минає. Вони нагадують суспільству: саме ці двоє чоловіків своїм рішенням і життям зірвали ворогу вторгнення до Києва в перші дні війни. І закликають державу й людей належно вшанувати їхній подвиг — бодай встановленням пам’ятних знаків на місці загибелі та присвоєнням звання Героїв України.

Підрив Гостомельського мосту став однією з найважливіших операцій оборони Києва. Історія Захара Квасного та Романа Шиманського — нагадування, якою ціною вдалося вистояти столиці.

Нагадаємо, що на війні з російськими окупантами 2 листопада загинув український фотограф Костянтин Гузенко . Він мобілізувався до лав Збройних сил України минулого року.

До цього український актор Олексій "Артист" Наконечний загинув у дорожньо-транспортній пригоді . Трагедія сталася під час повернення чоловіка до своєї військової частини після короткої відпустки.

А також в Україні 2 квітня згадували третю річницю деокупації Київської області від росіян . Внаслідок хоробрості захисників ворог зазнав колосальних втрат і був вигнаний.

Київські