Спадок під загрозою: як бюрократія загрожує знищити музей Кавалерідзе на Андріївському узвозі

26 листопада 2025 р. 18:28

26 листопада 2025 р. 18:28

«Спадок під загрозою» знову веде нас на Андріївський узвіз — місце, де київська історія завжди жила на межі. Та цього разу межа стала небезпечно реальною: Музей-майстерня Івана Кавалерідзе тріщить, сповзає й буквально розсипається, поки чиновники з’ясовують, чия це відповідальність. Київ уже не просто ризикує втратити пам’ятку — він спостерігає, як вона зникає в режимі реального часу.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику «Спадок під загрозою» — щоб нагадати: ми втрачаємо не лише каміння старого міста, а і його пам’ять.

Пам’ятка під загрозою

Будівля Музею-майстерні Івана Кавалерідзе на Андріївському узвозі, 21 — одна з найцінніших пам’яток Києва, що має одразу три охоронні статуси (історії, архітектури та містобудування, №653-Кв), — нині опинилася під реальною загрозою руйнування. Про це повідомив громадський діяч Дмитро Перов.

За його словами, після реконструкції алеї художників на узвозі активізувалися зсувні процеси, і будівля буквально «повзe» вниз на Поділ. Дворовий фасад із вікном відколюється від основного об’єму пам’ятки — ситуація погіршується щотижня. Єдине інженерне рішення, яке могло б стабілізувати об’єкт, — ремонт підпірної стінки.

Втім, як зазначає Перов, Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова відхилила проєкт невідкладних протиаварійних робіт. Чиновниця аргументувала відмову тим, що «підпірна стінка — не пам’ятка», а отже відповідальність лежить на Міністерстві культури.

Однак у Мінкульті, за принципом «логіки навпаки», повернули документацію назад у КМДА — адже будівля все ж має статус памʼятки місцевого значення і є предметом відання міського департаменту.

Тим часом відлік триває: за оцінками активістів, за пів року споруда може просто не витримати подальшого зсування ґрунту. Музей перебуває у комунальній власності, і міський голова Віталій Кличко вже виділив понад 2 млн грн на протиаварійні роботи та подальшу реставрацію. Але погодження Департаменту — ключова ланка, без якої процес не зрушить.

Чому ж реставрація блокується? Перов припускає, що причина може критися у неформальній «стоп-системі», схожій до тієї, про яку раніше говорили в Мінкульті часів Олександра Ткаченка («Міндіча»). За непідтвердженою інформацією, комунальні установи фактично ставлять у позицію залежності: вони не можуть змінити приміщення чи відмовитися від необхідних робіт, тож опиняються перед необхідністю «домовлятися».

«У Міндіча це коштувало 15 %. Якщо застосувати той самий «тариф», то з виділених 2 238 781 грн це приблизно 335,8 тис. грн. Саме стільки, за логікою цієї системи, мало б знадобитися, щоб комунальний департамент погодив реставрацію комунальному музею за комунальні гроші», — пише Перов.

Поки чиновницькі інституції перекидають відповідальність одне на одного, Київ ризикує втратити чергову історичну пам’ятку. І цього разу — буквально на очах.

Історія пам’ятки, яка нині під загрозою знищення

У 1993 році за підтримки Київської міської державної адміністрації та Національної спілки кінематографістів України було створено один із найсамобутніших культурних осередків столиці — Музей-майстерню Івана Петровича Кавалерідзе. Нова редакція «Положення про Музей-майстерню І.П. Кавалерідзе» була затверджена Київською міською радою у 2007 році. Простір музею розташований на Андріївському узвозі, 21 — у будинку, де 1911 року майбутній класик української скульптури, кінорежисер, драматург і народний артист України Іван Кавалерідзе працював над проєктом пам’ятника княгині Ользі.

Станом на 31 грудня 2016 року основний та науково-допоміжний фонди Музею-майстерні налічують 3366 одиниць зберігання, з них — 3048 у складі основного фонду та 318 — науково-допоміжного. Фонд наукової бібліотеки на той час містив 2177 екземплярів. При музеї також працює художня галерея, що регулярно представляє роботи сучасних українських митців.

Один із ключових напрямків діяльності колективу Музею-майстерні — підтримка молодих українських талантів. Скульпторів, художників, дизайнерів, кінематографістів та студентів мистецьких вишів тут залучають до виставкових проєктів і творчих подій. Щороку в музеї організовують виставки молодих авторів та творчі вечори, спрямовані на популяризацію найкращих зразків сучасного образотворчого мистецтва.

Експозиція

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе зібрано понад п’ять тисяч експонатів, що всебічно розкривають життя та творчість митця. Колекція охоплює скульптурні роботи, моделі й проєкти, фрагменти пам’ятників, а також ескізи до найвідоміших монументів, створених Кавалерідзе. Серед них — копія пам’ятника Тарасу Шевченку в Ромнах, першого в Україні монумента Кобзареві (1918), а також проєкти пам’ятників Шевченку в Сумах, Полтаві, Каневі та Ленінграді. В експозиції також представлено пам’ятники Григорію Сковороді, споруджені в Лохвиці (1926), Києві та Харкові, а також пропагандистські монументи Артему у Бахмуті та Святогірську.

Велика частина збірки — оригінальні станкові скульптури митця, його меморіальні речі, унікальні прижиттєві фотографії та рукописи сценаріїв до фільмів «Коліївщина» і «Прометей». Значну цінність має й архів — документальні матеріали, фото- і кінокадри, афіші, а також відеокасети та DVD із найвідомішими стрічками: «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина», «Прометей», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода», «Повія». Особливе місце в експозиції займають фільми про самого Івана Кавалерідзе: «Грані таланту» (1970), «Іван Кавалерідзе. На зламах часу» (1988), «Княжий пам’ятник» (1992), «Від Подолу до Золотих воріт» (1997), «Шлях Івана Кавалерідзе» (1999), «Майстер і музи» (2007). У музеї також представлена велика бібліотека — книги та видання, присвячені творчості майстра.

Окремої уваги заслуговує невеликий сад біля музею, де розміщено кілька скульптур, які не помістилися в експозиційних залах. Серед них — особливо цінний оригінал першого монумента княгині Ользі, що був обезголовлений більшовиками.

Триває облаштування меморіальної кімнати Івана Кавалерідзе — простору з меблями та особистими речами митця, переданими Ростиславом Синьком.

Свої роботи музею подарували й сучасні українські художники. Серед меценатів — Іван Марчук, Василь Гурін, Валерій Франчук, Віктор Григоров, Віктор Зарецький, Борис Плаксій, Євген Лученко, Олександр Бородай, Теміш Лящук, Віра Томашевська, Лейла Шалабі, Захаринка, Петро Вишняк, Анатолій Зозін, Мухамед Алі, Гражина Михаляк-Базилевич, Здіслав Базилевич, Микола Сліпченко, Костянтин Козловський, Володимир Гурін, Олександр Масик, Андрій Гук, Андрій Серєбряков, С. Шапіро, Олександр Павлов, Акбар Хурасані та Валентин Фещенко, Руслан Пушкаш.

Завдяки цим численним надходженням Музей-майстерня Кавалерідзе залишається одним із найповніших центрів збереження спадщини митця та місцем, де постійно розширюється простір сучасного українського мистецтва.

Діяльність музею

При Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе працює творча майстерня, що продовжує і розвиває ідеї митця. Її команда зняла кілька фільмів про художника та займається реалізацією його задумів, які за життя не були втілені.

Важливою частиною сучасної роботи музею є відеозал та галерея «В домі Івана Кавалерідзе». Тут популяризують творчість провідних діячів національного мистецтва, а також підтримують талановиту молодь — художників, скульпторів, кіномитців.

У музеї регулярно відбуваються художні виставки, що демонструють як класичні, так і сучасні напрями українського мистецтва. З 1999 року щороку до Дня Незалежності України відкривається одна з ключових подій музею — виставка «Творці Незалежності». Її ідею запропонував Ростислав Синько, а втілив у співпраці з відомим художником Борисом Плаксієм (1937—2012).

Завдяки активній виставковій, творчій та культурно-просвітницькій діяльності Музей-майстерня продовжує відігравати роль живого центру української мистецької традиції.

Фото: Дмитро Перов, з відкритих джерел

Автор: Спадок під загрозою

Київські