вологість:
тиск:
вітер:
Відбудова багатоквартирного будинку у Бородянці: тендер із завищеною вартістю робіт для «темного» підприємства
Наша сьогоднішня історія знову веде до Бородянки – селища, яке заплатило надто високу ціну за російську окупацію. І знову – до вулиці Центральної, якою заходили війська, залишаючи після себе зруйновані будинки, понівечені двори й порожні стіни.
Здавалося б, відбудова мала стати точкою відновлення і справедливості. Але саме тут починаються запитання. Бо коли в документах переможця з’являються завищені ціни на матеріали, це ще можна списати на «складні розрахунки». Та як пояснити інше – кримінальну справу, що нині розглядається в суді й безпосередньо пов’язана з участю цієї ж компанії у державних тендерах? Справу, за результатами якої підприємство вже отримувало штраф і заборону брати участь у торгах строком на три роки.
Тож ідеться не просто про цифри в кошторисах. Ідеться про те, кому і за якими правилами довіряють відбудову Бородянки. Та не забігаймо наперед. Про все – по черзі у рубриці «RE:СХЕМА» .
Відбудова за дорожчим сценарієм
Отже, 14 квітня Департамент регіонального розвитку КОВА оголосив тендер під назвою «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 371». Бюджет закупівлі – чималий: майже третина мільярда гривень. Якщо точно – 289 842 310 гривень 20 копійок.
Торги відбулися у встановлені строки, а договір із переможцем уклали у червні 2025 року. Згідно з умовами, підрядник мав наново збудувати багатоквартирний будинок за адресою вулиця Центральна, 371 у Бородянці, забезпечити його всіма необхідними комунікаціями, облаштувати дитячий майданчик і закласти зелену зону.
На великий тендер – за майже два місяці збору пропозицій – знайшлося лише троє учасників:
- ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ЗАХІД», зареєстроване у Чернівецькій області;
- ТОВ «ПБФ ГРУП» зі «штаб-квартирою» у столиці;
- ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» з Бучі, що на Київщині.
Усі компанії подали повний пакет документів і були допущені до участі у торгах. Далі — найцікавіше. ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» запропонувало виконати роботи за 280 мільйонів гривень. ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ЗАХІД» – за 250 мільйонів гривень. А найвищу ціну подало ТОВ «ПБФ ГРУП» – 281 мільйон гривень. До слова, це підприємство упродовж поточного року неодноразово брало участь у тендерах, однак безуспішно. І саме з нього починаються перші «тендерні цікавинки»: пропозицію ТОВ «ПБФ ГРУП» замовник навіть не розглядав, про що прямо свідчить звіт про проведення процедури закупівлі.
У підсумку конкуренція звелася до двох компаній. При цьому різниця між їхніми пропозиціями становила майже 30 мільйонів гривень. ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ЗАХІД», чия заявка була найнижчою, а отже – найвигіднішою для державного бюджету, відмовилося укладати договір за власною пропозицією. У результаті контракт дістався ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» – за тими ж 280 мільйонів гривень.
Півтора мільйона «навару» на дрібницях
Існує поширена думка, що завищення цін на матеріали та обладнання – один із найтиповіших способів «заробітку» на державних тендерах. Аналіз вартості матеріалів, які переможець заклав у кошторис робіт, лише підтвердив цю тезу та відкрив низку цікавих подробиць. Саме тому матеріальну частину розслідувачі зазвичай перевіряють однією з перших. І випадок із ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» винятком не став.
Ось лише кілька позицій із кошторису, які ми проаналізували, аби зрозуміти масштаб цих «робіт». Почнемо з дрібниць.
У загальному кошторисі зазначено, що для відновлювальних робіт необхідно використати 661 метр пофарбованих зовнішніх водозливів за ціною 420 грн за метр з ПДВ. Водночас у роздрібній торгівлі цей матеріал коштує у кілька разів дешевше. Переплата лише за цією позицією становить 237 600 гривень. Йдемо далі.
Розподільчі щитки – окремо для кожної квартири. У кошторисі передбачено 58 одиниць за ціною 8 040 гривень за штуку з ПДВ. При цьому у вільному продажу аналогічний щиток можна придбати приблизно за 2 050 гривень. У результаті бюджет недоотримав 347 420 гривень економії.
Переходимо до трохи «крупнішої» позиції кошторису. Цегла рядова, повнотіла, М-100. На перший погляд, різниця в ціні здається незначною: 8,79 гривні за штуку з ПДВ у підрядника проти 5,70 гривні на будівельній базі. Але лише до того моменту, поки не з’ясується, що таких цеглин потрібно 144 000 штук. У підсумку маємо «економію для кишені» ще на 444 960 гривень.
Загалом лише на трьох позиціях кошторису завищення вартості матеріалів перевищує 1 мільйон гривень. Та навіть на цьому наша історія не завершується.
І знову кримінальний «хвіст»
Для початку варто повернутися в минуле – до 2 серпня 2018 року. Саме цього дня було укладено договір між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» та ТОВ «Інтеграл Буд-Стандарт» на виконання будівельних робіт.
Предмет договору – капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Краків» за адресою: вул. Русанівська набережна, 12 у Києві. Загальна вартість проєкту становила 71 321 124 гривні. Роботи мали бути завершені у липні 2019 року, після чого в приміщенні планували відкрити культурно-естетичний центр «Краків».
Однак невдовзі навколо цього замовлення спалахнув скандал. За результатами перевірки, проведеної 11 травня 2019 року, контролюючі органи встановили, що ТОВ «Інтеграл Буд-Стандарт» порушило умови укладеного договору.
Пряма цитата з ухвали суду у кримінальній справі № 755/8135/19:
«…двоповерхова будівля по вул. Русанівська набережна, 12 у м. Києві огороджена металевим зеленим парканом, вхід на територію будівельного майданчика зачинено, а будівельні роботи не ведуться. З огляду на викладене вбачається порушення строків проведення робіт з реконструкції кінотеатру «Краків» та невиконання умов укладеного договору».
Та найцікавіше – попереду. Починаючи з 25 травня 2019 року, у межах справи № 755/8135/19 відбулося 13 судових засідань. Останнє з них, 2 лютого 2022 року, завершилося ухвалою про надання слідчому відділу Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ще шість місяців для завершення досудового розслідування.
Граничний строк спливав 4 серпня 2022 року. Після цього жодної інформації про подальші судові засідання у справі не з’являлося. Тож питання, куди поділися 71 мільйон гривень платників податків, виділених на ремонт кінотеатру «Краків», так і залишилося без відповіді – зависнувши у повітрі.
На завершення…
Висновки, як завжди, залишаємо за вами, шановні читачі. Від себе ж поставимо лише одне запитання: невже у тендерах із сотнями мільйонів державних коштів справді так складно знайти гідного та чистого виконавця?
Так, детальний аналіз кошторисів і цін на матеріали – справа непроста й потребує часу. Але перевірити кримінальний бекґраунд компанії значно легше. І робити це – не опція, а обов’язок. По-перше, така перевірка зменшує ризик зриву проєкту. По-друге, ще на етапі подання пропозицій відсіює недобросовісних учасників. І зрештою – запобігає втратам бюджетних коштів і багаторічним судовим «епопеям».
Фото: колаж «Київщина 24/7».
Автор: RE:СХЕМА
Джерело: www.kyivschina24.com
Новини рубріки
Вітренко пояснив, що не так із "вкраденими" у Києва 8 млрд грн
18 грудня 2025 р. 18:46