У Переяславі презентували видання позацензурного "Кобзаря", виданого у 1840 році і потім знищеного

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Переяславі презентували видання позацензурного "Кобзаря", виданого у 1840 році і потім знищеного

27 грудня 2025 р. 13:26

27 грудня 2025 р. 13:26

Презентація нового видання творів Кобзаря відбулося в Переяславі в Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка 26 грудня. Його підготувала до друку невеликим накладом за сприяння мецената старша наукова співробітниця Заповідника Наталія Павлик, повідомляє Переяслав .City.

Презентація подарункового видання

– Це видання приурочене до 180-ї річниці написання поезії «Як умру, то поховайте…» в Переяславі, – розповіла Наталія Павлик . – Я багато років працюю у цьому музеї, постійно досліджую творчий доробок митця, знову і знову відкриваю у його загальновідомих поезіях нові сенси. І так у мене виник задум видання, яке б розкривало значення Шевченка для Переяслава і навпаки.

26 квітня 1840 року в Петербурзі вийшов друком перший «Кобзар» Тараса Шевченка на 115 сторінках. Цим опікувався письменник, педагог та видавець Євген Гребінка. Фінансував видання полтавський землевласник Петро Мартос. Він дарував «Кобзар» багатьом своїм знайомим, які відгукувалися схвально.

Утім письменник і драматург Нестор Кукольник на вечорі у історика Миколи Маркевича заявив, що ця книга має небезпечне спрямування і є шкідливою. Наклад було вилучено з продажу і піддано цензурі. Внаслідок чого «Кобзар» втратив одну сторінку тексту. Єдиний примірник у оригінальному первинному виданні на 115 сторінок зберігається в Петербурзі.

– Я хотіла видати "«Кобзар» Переяславський" ексклюзивним, у форматі першого, не рецензованого «Кобзаря», – розповіла Наталія Павлик. – У Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка експонується фототипія цього оригінального видання, зроблена у 1960-х роках. Усі розміри та оформлення я скопіювала з неї. Крім того, поезії Шевченка, написані на Переяславщині, що входять до книги, розміщені теж на 115 сторінках.

Автор: Олена Калінович У Переяславі презентували видання позацензурного "Кобзаря", виданого у 1840 році і потім знищеного

Подарункове видання "«Кобзар» Переяславський" на звернення авторки проєкту профінансував Вячеслав Саулко , який взяв участь у презентації і подякував пані Наталії за її подвижницьку діяльність задля увіковічення пам’яті Тараса Шевченка.

– Сьогодні ми маємо лише три зразки «Переяславського «Кобзаря», до 30 січня має вийти весь наклад у 100 примірників , – продовжила Наталія Павлик. – У книзі є також позначка «Не для продажу» з метою захисту від «піратства».

– У майбутньому планую шукати кошти для того, щоб видати ще один "«Кобзар» Переяславський" у простішому форматі – м’якій обкладинці, який би продавався в нашому музеї. Мрію, щоб люди приходили до нас на екскурсію, а виходили з придбаною книгою поезій Шевченка, написаних на Переяславщині.

Один примірник ексклюзивного видання розіграли між присутніми за правильну відповідь на питання: який музей відвідував Тарас Шевченко? Краєзнавець Юрій Авраменко знав, що Шевченко бував в Ермітажі.

Наприкінці заходу Вячеслав Саулко запевнив присутніх, що профінансує наступний тираж книги у м’якій обкладинці. « Не так важливі гроші, як наша духовність. Хочу залишити в пам’яті переяславців і своє ім’я, пов’язане з доброю і потрібною справою», – сказав міський голова.

Шевченко і Переяславщина

Переяславщина займає особливе місце у житті та творчості Тараса Шевченка. Саме тут він написав свої визначні твори, особливо актуальні сьогодні.

Уперше Тарас Шевченко прибув до Переяслава у 1845 році за неофіційним дорученням Київської археографічної комісії. Упродовж 10-20 серпня він проживав у будинку Андрія Козачковського – міського лікаря, викладача медицини Переяславської духовної семінарії, з яким познайомився у 1841 році в Петербурзі.

У цей період він як художник створив малюнки та зарисовки місцевих краєвидів. Зокрема, у Переяславі зобразив Михайлівську церкву, комплекс споруд Свято-Вознесенського монастиря та церкву Покрови пресв. Богородиці.

Поблизу Переяслава (сучасний мікрорайон Борисівка) ним було змальовано кам’яний хрест у пам’ять св. Бориса; у селі Андруші – краєвиди з церквою св. Георгія та будинком, де зупинявся Тарас Шевченко; у селі В’юнище – пейзаж із садибою. Усі ці малюнки збереглися в окремому альбомі, у якому також містяться кілька робіт, створених на Переяславщині, без чіткої локалізації.

Наступного разу поет відвідав Переяслав у листопаді 1845 року. Він приїхав хворим, оскільки застудився в дорозі з Хорола до Миргорода, у якому, як відомо з листа Тараса Шевченка до подружжя Родзянків, не було «ні лікаря, ні аптеки». Пізніше, у зв’язку з ремонтом у будинку Андрія Козачковського, він близько місяця гостював у поміщика Степана Самойлова в с. В’юнище. Наприкінці грудня він повернувся до Переяслава, де прожив до початку січня 1846 року.

У Переяславі митцем було написано: поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня), у с. В’юнище: «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня). Усі ці твори об’єднані в поетичну збірку «Три літа».

Востаннє поет приїхав до Переяслава вже після заслання 16 серпня 1859 року, і пробув тут до 18 серпня. У цей день він написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…».