ТОП-10 найгучніших скандалів Київщини: рік корупції, розкрадань та цинізму

31 грудня 2025 р. 12:16

31 грудня 2025 р. 12:16

Київщина знову опинилася в епіцентрі гучних скандалів. Поки країна воює, на місцях вибухають історії про багатомільйонні «відкати», земельні схеми, рейдерство, кумівство, псевдоволонтерство та цинічні застілля у день жалоби.

У цих справах фігурують міністри, топчиновники, мери, депутати, «активісти» й люди, які роками почувалися недоторканними. НАБУ викриває тіньове управління стратегічними підприємствами, суди відсторонюють міських голів, а журналістські розслідування змушують владу ухвалювати кадрові рішення. Водночас частина скандалів досі перебуває у «сірій зоні» – без вироків, але з гучними звинуваченнями, конфліктами та суспільним резонансом.

«Київщина 24/7» зібрала ТОП-10 найгучніших скандалів – історій, які стали символами зловживань, жадібності та морального падіння влади. Від масштабних корупційних схем на сотні мільйонів гривень – до локальних конфліктів, що оголили справжні правила гри на місцях.

«Золото» для контрагентів: НАБУ розкрило масштабну корупційну схему в «Енергоатомі»

У нашому річному ТОП-10 подій корупції та скандалів перше місце займає масштабна схема у державній компанії «Енергоатом», яку розкрили детективи Національного антикорупційного бюро України.

За даними слідства, посадовці та пов’язані з ними особи систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів – від 10% до 15% від вартості контрактів. Усередині групи ця практика отримала назву «шлагбаум»: фактично стратегічним підприємством із доходом понад 200 млрд грн керували сторонні особи, які не мали офіційних повноважень, але виступали тіньовими управлінцями.

До схеми, за версією НАБУ, були залучені:

• Ігор Миронюк – колишній заступник голови Фонду держмайна та радник міністра енергетики;
• Дмитро Басов – колишній виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому»;
• Тимур Міндіч – бізнесмен та керівник злочинної організації, відомий як соратник президента;
• ще четверо працівників бек-офісу, які займалися легалізацією коштів.

Ці особи контролювали кадрові призначення, закупівлі та рух коштів, використовуючи вплив у міністерстві та державній компанії.

Розслідування проводилося понад півтора року в рамках операції «Мідас». Детективи задокументували понад тисячу годин розмов, де «смотрящі» вирішували, хто отримає контракти, а кому заблокують виплати. Вранці 10 листопада НАБУ провело десятки обшуків у фігурантів, зокрема у бізнесмена Тимура Міндіча, міністра юстиції Германа Галущенка та в офісах, пов’язаних з «Енергоатомом».

У результаті уряд відсторонив міністра юстиції Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції , а міністерка енергетики Світлана Гринчук подала у відставку, через обвинувачення стосовно нічних візитів до міністра юстиції. Вона запевнила, що не порушувала закон, і подякувала команді та президенту за можливість працювати на користь держави.

Ця справа очолила наш рейтинг, адже її масштаби та залучення високопосадовців роблять її найгучнішим корупційним скандалом року.

Чернишов цілий рік під прицілом НАБУ: низка корупційних скандалів від «Династії» до мільйонної застави

Колишнього віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова підозрюють у відмиванні грошей через елітне котеджне містечко «Династія» в Козині на Київщині. НАБУ та САП уже провели обшуки, вилучили техніку й призначили експертизи. Детективи перевіряють, чи набули Чернишов і його дружина нерухомість через підконтрольні компанії – ТОВ «Блум Девелопмент» та ЖБК «Сонячний Берег».

За даними слідства, сукупний дохід подружжя за 2019-2024 роки становить понад 106 млн грн, тоді як вартість одного будинку оцінюють у понад 410 млн грн, що підпадає під визначення «особливо великого розміру».

Чернишова підозрюють у незаконному збагаченні та зловживанні службовим становищем під час перебування на посаді голови Мінрегіону (2020-2022 рр.). Йому інкримінують отримання понад 1,2 млн доларів та майже 100 тис. євро готівкою через схему «пральні», частина траншів нібито проходила через дружину.

Також Чернишов фігурує у так званих «плівках Міндіча». Під «кличкою» Чегевара є ймовірність того, що ховається Чернишов. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави 51,6 млн грн , яку вже внесли двоє людей: Андрій Процик та Ірина Федорович. Чернишов заперечує провину, ставить під сумнів достовірність аудіоплівок, але розслідування триває. За законом йому загрожує 5-10 років ув’язнення та заборона обіймати посади до трьох років.

НАБУ проводить масштабну операцію «Чисте місто» у КМДА

Бронзу в рейтингу отримала масштабна операція «Чисте місто» , спрямовану на викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді. Її розпочали Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Обшуки проводились, зокрема, у Дениса Комарницького , якого називають «смотрящим за Києвом». Офіційних коментарів поки немає. За даними слідства, у 2023-2024 роках колишній заступник КМДА та його спільники намагалися заволодіти двома земельними ділянками у столиці на суму понад 19,5 млн грн.

Для цього вони, за версією правоохоронців, реєстрували об’єкти нерухомості на підставних осіб, організовували будівництво примітивних споруд , виготовляли технічні паспорти та подавали документи до КМДА, щоб отримати землю під контроль.

Також слідство встановило, що фігуранти виплачували кошти представникам правоохоронних та контролюючих органів, щоб приховати самочинне будівництво. Досудове розслідування триває, і наразі у справі дев’ять підозрюваних, двоє вже на лаві підсудних, а щодо одного ухвалено обвинувальний вирок.

Попередні оцінки показують, що потенційні збитки територіальній громаді Києва перевищують 19,5 млн грн. Операція «Чисте місто» вважається однією з наймасштабніших антикорупційних справ останніх років у столиці.

Законопроєкт про НАБУ і САП: політична драма на рівні держави

Далі в рейтингу зашкварів займає законопроєкт, який стосується реформування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На перший погляд, документи мали зміцнити незалежність органів, але на практиці стали джерелом політичних конфліктів і суспільного обурення.

Головний камінь спотикання – зміни в процедурі призначення керівництва НАБУ. Законопроєкт пропонує додаткові повноваження для політичних органів у відборі директора та прокурорів САП, що критично підірвало незалежність антикорупційних структур.

Громадські активісти та експерти одразу заговорили про «політичне захоплення органів», адже тепер рішення щодо ключових антикорупційних посад можуть приймати політики, а не незалежна комісія. Протести і скандали не забарилися. У парламенті та на вулицях Києва відбулися кілька акцій протесту, де активісти вимагали відкликати законопроєкт.

У соцмережах обговорювали відео, де політики різних фракцій обмінюються гучними заявами та звинуваченнями, а журналісти критикують відсутність прозорості та конкретики. Критики наголошують: якщо цей закон ухвалять у поточній редакції, НАБУ і САП втратять ключові гарантії незалежності, що може паралізувати антикорупційну діяльність на десятиліття. Для суспільства це символ того, що політичні амбіції часто стоять вище за справедливість та ефективну боротьбу з корупцією.

Тому законопроєкт про НАБУ і САП – політична драма та потенційна криза антикорупційних органів – заслужено потрапив на 4 місце ТОП-10 зашкварів Київщини.

Кличко звільнив Поворозника після низки скандалів: посада першого заступника КМДА вакантна

Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворознюк залишив посаду після майже восьми років роботи. Формальним приводом стало скандальне святкування його дня народження у День жалоби за загиблими під час російського удару 24 квітня. В соцмережах з’явилося відео, де топчиновники КМДА збиралися на березі Дніпра з алкоголем і їжею у робочий час.

Поворозника також пов’язують із масштабними корупційними схемами та впливовим забудовником Владиславом Комарницьким, через якого нібито проходили важливі фінансові потоки у столиці.

Раніше його ім’я фігурувало у журналістських розслідуваннях щодо ЖКГ, енергетики та землі.

Після звільнення Кличко призначив Петра Пантелеєва виконувати обов’язки першого заступника. Пантелеєв також фігурував у корупційних розслідуваннях щодо ЖКГ, енергозбереження та екологічних питань, включно зі справою заводу «Радикал» та тендерними схемами, де підконтрольні фірми отримували мільйонні підряди.

Скандал із «вечерею в День жалоби» став останньою краплею, після якої Поворозника остаточно відсторонили від посади.

Мер Василькова Наталія Баласинович: бійка у міськраді, «чуже» майно і низка корупційних скандалів

Наступну сходинку нашого антирейтингу посідає міська голова Василькова Наталія Баласинович – посадовиця, чия каденція запам’яталася не реформами, а гучними скандалами, силовими конфліктами та дивною фінансовою «скромністю» у деклараціях.

Найбільший резонанс викликав інцидент у стінах Васильківської міської ради. Секретар міськради Богдан Шевчук заявив, що під час виконання службових обов’язків був побитий міською головою. Посадовця госпіталізували до київської лікарні, а сам конфлікт став предметом офіційного розслідування. Фактично – силовий скандал просто в адмінбудівлі органу місцевого самоврядування.

Паралельно Баласинович опинилася в центрі фінансових і корупційних підозр. Журналісти неодноразово звертали увагу на її декларації: формально мер не має у власності жодної нерухомості, проте роками безоплатно користується квартирою у Києві, будинком у Калинівці та автомобілем Nissan Qashqai. Усі ці активи оформлені на третіх осіб, які з’являються у деклараціях системно, але без пояснення реальних підстав такого користування.

Окрему увагу викликають і грошові активи: Наталія Баласинович роками декларує однакову суму готівки – понад 100 тисяч доларів, яка дивним чином не зменшується навіть на тлі війни, економічної кризи та відсутності офіційних джерел різкого зростання доходів.

Крім цього, ім’я мера фігурує у розслідуваннях щодо можливого розкрадання благодійних коштів громади та закупівлі генераторів за завищеними цінами через комунальні підприємства. За даними журналістів, частину коштів могли виводити через підставні структури, а слідства у цих справах роками не доходять до логічного фіналу.

Доповнюють картину відео з нецензурною лайкою, конфлікти з поліцією, заяви про побиття колишнього чоловіка та агресивну поведінку щодо інших осіб. Усе це сформувало стійкий образ посадовиці, навколо якої постійно виникають скандали – від побутових до корупційних.

Саме тому мер Василькова Наталія Баласинович заслужено опиняється на 6 місці ТОП-10 зашкварів Київщини – як приклад того, як влада на місцях може перетворюватися на серію гучних конфліктів, запитань без відповідей і повну відсутність політичної відповідальності.

«Платна мобілізація» на Київщині: затримання 8 офіцерів поліції

Сьому сходинку антирейтингу посів один із найрезонансніших силових скандалів року на Київщині – затримання одразу восьми офіцерів Національної поліції, яких підозрюють у побудові схеми так званої «платної мобілізації».

За даними слідства, правоохоронці нібито системно заробляли на військовому обліку та повістках. За гроші вони пропонували чоловікам «вирішити питання» з мобілізацією: або не доставляти до ТЦК, або забезпечити швидке оформлення документів без реального призову. Суми, за інформацією з матеріалів справи, коливалися від десятків тисяч гривень до значно більших сум – залежно від «пакета послуг».

Скандал набув особливої ваги на тлі війни, коли тема мобілізації є болючою для суспільства, а будь-які спроби торгівлі обов’язком захищати країну сприймаються як цинічне мародерство. Фактично йдеться про ситуацію, коли ті, хто мали забезпечувати закон і порядок, перетворили війну на джерело нелегального заробітку.

Правоохоронців затримали під час проведення спецоперації. У фігурантів вилучили кошти, засоби зв’язку та документи, які, за версією слідства, підтверджують участь у корупційній схемі. Їм інкримінують зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди. У разі доведення вини офіцерам загрожують реальні терміни ув’язнення.

Цей випадок став ще одним ударом по довірі до правоохоронної системи на Київщині. Адже замість захисту закону поліцейські, за даними слідства, самі стали його порушниками – і саме у сфері, яка під час війни є питанням національної безпеки.

Затримання восьми офіцерів поліції на Київщині займає 7 місце у ТОП-10 зашкварів Київщини – як символ глибокої кризи відповідальності в силових структурах та черговий доказ того, що війна не зупинила корупцію, а подекуди зробила її ще цинічнішою.

Скандали з ТЦК: побиття та стрілянина

Восьму позицію у ТОП-10 зашкварів Київщини посідає серія гучних скандалів, пов’язаних із роботою територіальних центрів комплектування. За короткий проміжок часу ТЦК на Київщині та в столиці опинилися у центрі одразу кількох резонансних історій – від застосування сили й пострілів на вулиці до людських трагедій, які тижнями обговорювали в соцмережах.

Один із найбільш обговорюваних інцидентів стався біля Деснянського районного ТЦК у Києві. На відео, яке розлетілося мережею, видно, як військовослужбовець б’є по автомобілю цивільного, а інший відкриває стрілянину з травматичної зброї – просто посеред вулиці. У ТЦК пояснили це тим, що військові «не стримали емоцій», а постріли нібито були зроблені в землю, щоб «припинити протиправні дії». Таке формулювання лише посилило суспільне обурення, адже питання про пропорційність і законність дій так і залишилося без чітких відповідей.

Ще один скандал – побиття чоловіка біля будівлі Голосіївського РТЦК. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом правоохоронцям, які, за даними слідства, завдали потерпілому численних ударів по голові та тілу. Чоловіка направили на судово-медичну експертизу, а фігурантам інкримінують перевищення службових повноважень – статтю, яка передбачає до восьми років позбавлення волі.

Окремим символом цієї хвилі скандалів стала історія жінки, яка кілька днів поспіль жила просто на холодному асфальті біля будівлі ТЦК після мобілізації її чоловіка. Відео, де вона ночує під КПП, викликало сильний суспільний резонанс. Для багатьох ця історія стала уособленням безпорадності звичайних людей перед системою, яка не пояснює рішень і не бере відповідальності за людські наслідки.

Сукупність цих випадків сформувала образ ТЦК не як інституції державної безпеки, а як джерела страху, конфліктів і насильства. Попри офіційні пояснення, заяви про службові перевірки та слідчі дії, довіра суспільства до процесів мобілізації на Київщині зазнала серйозного удару.

Отже, скандали навколо ТЦК – побиття, стрілянина та принизливі для людей ситуації – впевнено займають 8 місце у ТОП-10 зашкварів Київщини.

Вишгород тепер без мера: Святошинський суд відсторонив Момота від посади

Святошинський районний суд Києва 16 жовтня тимчасово відсторонив міського голову Вишгорода Олексія Момота від посади. Причина – підозра у розтраті понад 6,6 млн грн бюджетних коштів, виділених на закупівлю техніки та ремонт комунальних об’єктів.

За рішенням суду, Момот відсторонений на один місяць, а напередодні йому також було обрано запобіжний захід – особисті зобов’язання до 15 грудня 2025 року. За версією слідства, мер разом із директором підрядної компанії нібито заволоділи коштами під час закупівлі двох екскаваторів для добровольчих формувань та ремонту відстійника дощової каналізації.

Момот називає справу політичним переслідуванням. Він стверджує, що закупівля техніки була економічно обґрунтована, а її вартість підтверджується експертизами. Також мер заперечує звинувачення у розтраті коштів і стверджує, що гроші з місцевого бюджету були витрачені за призначенням.

Це не перше розслідування, у якому фігурує Момот. У 2023 році поліція вже відкривала кримінальне провадження щодо можливих зловживань із бюджетними коштами та гуманітарною допомогою.

Ситуація створює серйозну кадрову кризу у Вишгороді та ставить під сумнів подальшу ефективність місцевої влади. Місцеві жителі та активісти вже стежать за розвитком подій, а політичні кола оцінюють відсторонення Момота як сигнал про посилення контролю над розподілом бюджетних коштів на Київщині.

Gulliver під контролем рейдерів: Ощадбанк звинуватив групу Поліщука у захопленні паркінгу

Останній у нашому ТОП-рейтингу, але не менш гучний, стає скандал, який розгорівся навколо ТРЦ Gulliver. 17 грудня група чоловіків увірвалася до паркінгу комплексу, захопила технічні приміщення та забарикадувалася всередині, повідомляє «Ощадбанк». За інформацією банку, серед нападників були особи, які назвалися адвокатами та керівниками ТОВ «Автопарк Центр».

Ця компанія, за даними Ощадбанку, пов’язана з підсанкційним бізнесменом Віктором Поліщуком. Учасники інциденту посилалися на ухвалу судді Господарського суду Києва від 16 грудня 2025 року, але офіційного виконавчого провадження не відкривали, а державних виконавців на місці не було.

Конфлікт розпочався після того, як у липні держава оформила право власності на Gulliver – 80% за Ощадбанком та 20% за Укрексімбанком – через невиконання боржником кредитних зобов’язань.

30 жовтня комісія Ощадбанку визнала передачу інженерних систем комплексу небезпечною для експлуатації. Під час спроби рейдерського захоплення було зафіксовано умисне втручання у роботу об’єкта: викрадення обладнання, пошкодження систем безпеки та життєзабезпечення, блокування доступу для персоналу.

Через це банк залучив комунальні служби та ДСНС для перевірки стану об’єкта. У Ощадбанку наголошують, що публічні спроби колишніх власників представити конфлікт як політичну історію є маніпуляцією і не вплинуть на судові процеси.

Всі системи торгівельно-офісного комплексу наразі проходять аудит, дата повного відновлення роботи Gulliver поки невідома, а частина обладнання залишилася пошкодженою або без технічного обслуговування.

2025 рік на Київщині та у Києві виявився надзвичайно насиченим на політичні та корупційні скандали. Від масштабних розслідувань НАБУ у стратегічних державних компаніях до відсторонень мерів і високопоставлених чиновників – влада та бізнес опинилися під постійним прицілом правоохоронних органів і громадськості. Цей рік показав, що жоден рівень управління не залишився поза увагою: від столичних заступників мера і топчиновників КМДА до керівництва підприємств енергетичної галузі. Громадяни, журналісти та активісти активно фіксували факти зловживань і корупційних схем, а розкриття таких справ стало сигналом для всіх, хто намагається обходити закон.

Фото:  НАЕК «Енергоатом», Олексій Чернишов, Колаж «Київщина 24/7», НАБУ, Наталія Баласинович, ДБР, Олексій Момот

Київські