«Будинок тисячі вікон» у центрі Києва руйнується: пам’ятка початку ХХ століття без реставрації

09 січня 2026 р. 19:49

09 січня 2026 р. 19:49

У самому центрі Києва, на вулиці Тарасівській, 9-А, занепадає одна з найвпізнаваніших архітектурних споруд початку ХХ століття – так званий «Будинок тисячі вікон». Шестиповерхова будівля з унікальним внутрішнім двором-колодязем, попри статус пам’ятки культурної спадщини, залишається без реставрації та поступово перетворюється на руїну. Про це повідомляє Life Kyiv UA.

Зведений у 1913 році, будинок був яскравим символом модерного Києва — міста, яке на початку ХХ століття впевнено інтегрувалося в європейський урбаністичний простір. Сьогодні ж ця споруда дедалі більше уособлює іншу реальність – неспроможність столиці зберегти власну архітектурну спадщину.

Проєкт амбіцій і грошей

Замовниками будівництва були Міхельсони – одна з найбагатших і найвпливовіших родин дореволюційного Києва. Підприємець Фрідріх Міхельсон інвестував у масштабні прибуткові будинки й брав активну участь у громадському житті міста. Будинок на Тарасівській замислювався не лише як джерело доходу, а як демонстрація статусу та можливостей столиці.

На момент зведення це був справжній технологічний прорив. У будинку діяли електричне освітлення, централізований водопровід і каналізація, а також ліфт – рідкість навіть для центральних вулиць Києва. Квартири з чотириметровими стелями та ліпниною були розраховані на заможних мешканців і відповідали уявленням про комфорт того часу.

Двір, що дав назву

Головною архітектурною особливістю будівлі став замкнений внутрішній двір-колодязь, оточений сотнями вікон. Саме ця геометрія принесла споруді неофіційну назву – «Будинок тисячі вікон». Потрапляючи всередину, людина опиняється під своєрідним «поглядом» будівлі, що справляє сильне, подекуди моторошне враження.

Київський краєзнавець Кирило Степанець, який нещодавно опублікував фото будинку, описав його як «мовчазного гіганта», наголосивши, що порожні вікна створюють атмосферу, яку важко передати словами.

Комунальне минуле і втрата догляду

Після революційних подій 1917-1918 років будинок втратив первісну функцію. Просторі квартири поділили на комунальні, а розкіш інтер’єрів поступилася типовій для радянського періоду житловій тісноті. Згодом частину приміщень використовували для освітніх потреб – тут розміщувалися корпуси Національного університету харчових технологій, на перших поверхах працювали музичні студії.

Будівля змінювалася й адаптувалася, але системного догляду так і не отримала.

Пам’ятка без захисту

Нині «Будинок тисячі вікон» фактично закинутий. Найбільших ушкоджень зазнали верхні поверхи: перекриття руйнуються, вікна вибиті, дах частково пошкоджений. Усередині – сміття, сліди мародерства та занепаду.

Формально споруда має охоронний статус. Фактично – вона залишена напризволяще. Жодних публічних планів реставрації чи навіть консервації будівлі наразі не оприлюднено.

Чи є шанс на порятунок

Громадські ініціативи, зокрема проєкт «Реновація UA», вже звернули увагу на проблему. Водночас фахівці наголошують: реставрація такого об’єкта вимагатиме значних коштів і складних інженерних рішень через нестандартну архітектуру, замкнений двір та серйозні конструктивні пошкодження.

Без політичної волі, чіткого бачення майбутнього об’єкта та реального фінансування будинок продовжить руйнуватися – незалежно від таблички «пам’ятка».

«Будинок тисячі вікон» – не просто стара споруда. Це матеріальне свідчення часу, коли Київ формувався як європейська столиця з власними меценатами, архітектурною сміливістю та міськими амбіціями.

Його втрата означатиме чергове зникнення унікального зразка історичної забудови Паньківщини – колишнього «Латинського кварталу» – і ще один доказ системної проблеми: охоронний статус без дій не рятує архітектурну спадщину.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Києві розпочали демонтаж цеху №5 Першого київського машинобудівного заводу, відомого раніше як завод «Більшовик».

Фото: «Київщина 24/7».

Автор: Спадок під загрозою

Київські