157 мільйонів за суд-привид: держава три роки платить суддям ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва

09 січня 2026 р. 22:40

09 січня 2026 р. 22:40

За останні три роки український держбюджет витратив 157 мільйонів гривень на суддів Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) — суду, який ліквідували ще у 2022 році. Попри ліквідацію, більшість суддів зберегли свій статус і зарплати, а ключові фігуранти скандальних «плівок Вовка» досі можуть повернутися на посади через рішення Верховного Суду. У системі, де правосуддя перетворюється на інструмент політичного впливу, навіть ліквідація суду не гарантує справедливості. Про це повідомляє Українська правда.

157 мільйонів гривень за фантомний суд

157 мільйонів гривень — саме стільки за останні три роки український держбюджет витратив на суддів Окружного адміністративного суду Києва. Суду, якого не існує вже понад три роки.

Свого часу ОАСК став уособленням суддівської корупції та кругової поруки. Його рішеннями заборонялися акції протесту під час Революції гідності, блокувалося кваліфікаційне оцінювання суддів, скасовувалася декомунізація, масово поновлювалися неатестовані міліціонери. Саме в стінах цього суду, за даними слідства, готували сценарії повернення Віктора Януковича до влади — вже після початку повномасштабного вторгнення росії.

Справжній масштаб цинізму став очевидним після оприлюднення НАБУ так званих «плівок Вовка» — записів із кабінету тодішнього голови ОАСК Павла Вовка. Вони показали, з якою відвертістю судді обговорювали контроль над ключовими судовими інституціями та вплив на найважливіші державні рішення.

Остаточним тригером для влади стало викриття детективами НАБУ рідного брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів — нібито для передачі суддям ОАСК. Після цього президент вніс законопроєкт про ліквідацію суду, і 13 грудня 2022 року Верховна Рада поставила формальну крапку в історії ОАСК. Та лише формальну.

Суд без суду, але з зарплатами

Сьогодні Павло Вовк і ще кілька суддів ОАСК є обвинуваченими у справі про створення злочинної організації з метою захоплення контролю над органами суддівського врядування. Самого Вовка звільнили лише у 2025 році — і навіть після цього він зберігає серйозні шанси повернутися на посаду завдяки рішенню Верховного Суду.

Понад 40 інших суддів ліквідованого ОАСК досі мають чинний суддівський статус і отримують щедру винагороду з бюджету. Частина з них прагне піти в «почесну» відставку з довічними виплатами, інші — зберігають вплив у системі або просто чекають слушного моменту для повернення до ухвалення рішень.

Кримінальні справи, що буксують

Матеріали «плівок Вовка» стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень, які дійшли до судового розгляду.

Перша, ключова справа (№ 991/2030/22) слухається у Вищому антикорупційному суді. Вона стосується спроб групи суддів ОАСК впливати на державні рішення та суддівське врядування. Серед обвинувачених — Павло Вовк, Євген Аблов та Ігор Погрібніченко.

Хоча слідство було завершене ще у 2021 році, захист системно затягує процес. Серед найяскравіших епізодів — вимога перекласти 220 томів матеріалів шрифтом Брайля через залучення адвоката з вадами зору. Суд був змушений обмежити строки ознайомлення, і лише влітку 2022 року обвинувальний акт потрапив до ВАКС.

Далі — класичний арсенал процесуального саботажу: відводи суддям, заміни адвокатів, неявки на засідання, десятки клопотань. Одне із слухань узагалі не відбулося через те, що захисник повів дітей до аквапарку.

У 2025 році справа перетворилася на «футбол» між інстанціями: захист масово оскаржував процесуальні рішення, навантажуючи Апеляційну палату ВАКС та Верховний Суд.

Наступне засідання призначене на 29 січня 2026 року. За нинішнього темпу розгляд у першій інстанції може тривати до трьох років, а з урахуванням апеляції фінальна крапка в цій історії відкладається на невизначений час.

Друге провадження (№ 757/21651/24-к) стосується блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів і тиску на судові органи. Окрім Вовка, Аблова та Погрібніченка, у справі фігурує суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітко.

Ця справа тривалий час блукала між суддями Печерського райсуду Києва через самовідводи й лише наприкінці 2025 року потрапила до Подільського суду. Однак навіть там перспективи покарання мінімальні — строки давності фактично позбавляють суд можливості притягнути фігурантів до відповідальності.

Навіть за найоптимістичнішого сценарію вироки у справах суддів ОАСК можна очікувати лише за кілька років. Судді, як ніхто інший, знають, як використовувати процесуальні механізми на власну користь. І поки держава продовжує платити мільйони за ліквідований суд, справедливість залишається в режимі очікування.

Кого вже звільнили і чому решта лишається при посаді

Звільнити суддю з посади може лише Вища рада правосуддя (ВРП) — і лише за двома механізмами: кваліфікаційне оцінювання та дисциплінарне провадження.

На відміну від кримінального процесу, ці процедури значно швидші та простіші: нижчий стандарт доказування, автономність від кримінальних справ, прямий вплив на статус судді.

З 2023 року ВРП змогла остаточно позбавити посади лише трьох суддів ОАСК із майже п’ятдесяти:

• Тетяну Шейко — після провалу кваліфікаційного оцінювання,
• Павла Вовка та Альону Мазур — у межах дисциплінарного провадження.

Ще на звільнення подали кандидатури Євгенія Аблова, Володимира Келеберду та Костянтина Пащенка, але остаточне рішення ВРП заблоковане через відсутність кворуму.

Після запуску Служби дисциплінарних інспекторів у 2025 році ВРП відкрила чимало дисциплінарних справ, проте за винятком провадження щодо Келеберди подальшого руху вони не отримали. Не відкритими залишаються й пріоритетні справи, наприклад чотири скарги на Ігоря Погрібніченка, одного з найближчих соратників Вовка.

Таке затягування свідчить: судді ОАСК досі зберігають вагомий вплив у судовій системі, а ВРП або вагається, або боїться посягати на їхню «недоторканність».

Кваліфікаційне оцінювання: саботаж і лазівки

Ще один механізм — кваліфікаційне оцінювання, яке «оасківці» масово саботували з 2019 року за вказівкою Вовка. До сьогодні вони уникають тестування, часто посилаючись на «хворобу» — і ця схема працює роками.

Наприклад: Ігор Качур та Віталій Амельохін двічі не з’явилися на іспит у 2019 році, чотири рази у 2024-му та ще раз у 2025-му.

За два з половиною роки роботи оновленої ВККС лише четверо суддів ОАСК були направлені на звільнення за результатами оцінювання:

• Тетяна Шейко,
• Петро Ковзель,
• Любов Маруліна,
• Марина Бояринцева.

Проте, крім Шейко, остаточного рішення ВРП щодо решти ще немає. Тож вони все ще мають шанс на «почесну відставку» і довічні виплати.

Ще 18 суддів пройшли всі етапи оцінювання, залишилась лише співбесіда. ВККС може проводити її навіть без присутності судді, якщо той систематично не з’являється. Але окремі члени комісії досі не призначають дати співбесіди, що знову вказує на страх або вплив «оасківців».

Особливо показовим є зволікання щодо суддів Саніна та Огурцова, які є обвинуваченими у кримінальній справі, або ж щодо Олександра Кармазіна — він уже провалив конкурс до апеляційних судів у 2025 році, але ВККС досі не оцінює його відповідність посаді.

Можливий реванш ОАСК через Верховний Суд

Навіть ті скромні успіхи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів можуть бути знівельовані Верховним Судом.

У 2025 році Велика Палата ВС взялася за низку справ, які потенційно можуть повернути мантії найодіознішим суддям, серед них — ексголова ОАСК Павло Вовк. Його справа розглядається зараз, наступне засідання призначене на 29 січня 2026 року.

Вовк оскаржує своє звільнення, аргументуючи, що матеріали негласних слідчих розшукових дій (НСРД) нібито можна використовувати лише у кримінальних провадженнях, а ВРП не мала права на них опиратися. Хоча усталена практика Верховного Суду дозволяє використовувати такі матеріали, ВС може змінити позицію на користь Вовка.

Якщо суд стане на його бік, це буде сигналом: навіть після ліквідації ОАСК і звільнення за очевидні порушення можна повернутися через вплив у Верховному Суді. Наслідки будуть катастрофічними: десятки дисциплінарних рішень стануть під сумнівом, а адвокатам суддів-хабарників достатньо буде заявити: «ВРП використала недопустимі докази — звільнення незаконне».

Це відкриє двері не лише для Вовка, а й для десятків його соратників, які засвітились на «плівках Вовка». Всі зусилля оновлених ВРП та ВККС щодо очищення судової системи можуть бути зведені нанівець.

Нові адмінсуди: шанс, який не можна змарнувати

Після ліквідації ОАСК система отримала новий виклик. Замість скандального суду мають запрацювати Спеціалізований окружний адмінсуд (СОАС) та Спеціалізований апеляційний адмінсуд (СААС). Вони розглядатимуть справи за участю найвпливовіших органів влади: Кабміну, міністерств, НБУ, а також рішень комісій із відбору керівників НАБУ, САП і НАЗК.

Створення цих судів — не добра воля влади, а вимога МВФ та Євросоюзу, закріплена у Ukraine Facility. Без цього Україна не виконає частину євроінтеграційних зобов’язань та не отримає фінансування. До кінця 2026 року обидва суди мають запрацювати повноцінно.

Наразі ВККС оголосила конкурс на 27 посад у цих судах — подалося 268 кандидатів. Відбір проводитиме сама комісія та Експертна рада із трьох українських і трьох міжнародних експертів із вирішальним правом голосу. Завдання — відібрати лише незалежних і доброчесних кандидатів, аби не повторити помилку ОАСК.

Зусилля очищення під загрозою

Після ліквідації ОАСК його судді не зникли з системи, а зберегли всі привілеї й високі винагороди з бюджету — кошти, які могли б піти на десятки FPV-дронів або перехоплювачів, що рятують українські міста від російських БПЛА.

Якщо ВРП і ВККС й надалі ігноруватимуть дисциплінарні скарги й кваліфікаційне оцінювання «оасківців», ті дочекаються потрібного стажу та підуть у почесну відставку з довічними виплатами.

Додаткову загрозу створює Верховний Суд, який своїми рішеннями може відкотити назад навіть ті крихкі спроби очищення системи, повернувши мантії вже звільненим суддям і заблокувавши звільнення інших фігурантів «плівок Вовка».

Європейська Комісія вже три роки поспіль наголошує на необхідності реформи Верховного Суду із залученням міжнародних експертів. Оновлення ВС входить у список 10 пріоритетних реформ для вступу до ЄС, але зрушень досі немає.

Історія ОАСКу триває — у зарплатних відомостях, у заблокованих дисциплінарних справах і шансі на новий справедливий суд. Лише постійна увага суспільства та принципова позиція суддів ВС, членів ВРП і ВККС можуть не допустити реваншу.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що журналісти hromadske оприлюднили розслідування щодо статків родини колишнього керівника Бюро економічної безпеки та чинного прокурора Максима Кутерги, які, за їхніми даними, можуть не відповідати задекларованим доходам.

Фото: колаж «Київщини 24/7»

Київські