Кінець радянським чергам: Верховна Рада запускає перезавантаження житлової системи України

16 січня 2026 р. 09:42

16 січня 2026 р. 09:42

В Україні запускають найбільшу за десятиліття житлову реформу. Верховна Рада ухвалила рамковий закон «Про основні засади житлової політики», який має остаточно поховати паперові черги, ручне розподілення квартир і радянські норми, що десятиліттями гальмували розвиток житлової сфери.

Новий документ не обіцяє миттєвого вирішення всіх проблем із житлом. Але вперше за роки незалежності держава намагається вибудувати системну житлову політику, а не латати діри точковими рішеннями. Йдеться про цифровізацію, нові формати соціального та доступного житла, правила гри для бізнесу і захист від спекуляцій.

За словами СЕО інвестиційної групи «Молодість» Антона Мирончука, ухвалений закон – це фундамент, без якого неможливе ні повоєнне відновлення, ні нормальні умови життя для мільйонів українців.

«Цей закон не вирішує все одразу. Але він закладає основу, без якої країна не зможе рухатися далі. Житлова політика переходить від хаосу до системи», – пояснює експерт.

Кінець житловим правилам з 1983 року

Одна з ключових змін – відмова від радянської моделі. Після набуття чинності нового закону поступово припинятиме дію Житловий кодекс 1983 року, створений для планової економіки СРСР.

У ньому досі фігурували поняття на кшталт «державно-колгоспний житловий фонд» і механізми, які не мають нічого спільного з реальністю сучасної України. Саме ці норми десятиліттями консервували неефективну систему, де доступ до житла часто залежав не від потреб, а від «зв’язків».

Новий закон є рамковим. Він відкриває шлях до розробки:

• Державної стратегії житлової політики;
• регіональних програм з урахуванням потреб громад;
• окремих законів про соціальне житло та управління житловим фондом.

Цифрова черга замість паперових списків

Ще одна принципова зміна – повна цифровізація житлової сфери. Протягом шести місяців держава має запустити Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему.

Для громадян це означає:

• подання заяв онлайн;
• чіткий і прозорий статус у черзі;
• відсутність «ручного» впливу чиновників;
• єдине джерело перевіреної інформації.

Система буде інтегрована з реєстрами нерухомості, земельним кадастром, податковими та соціальними базами. Це має різко скоротити бюрократію і зменшити корупційні ризики.

«Чим менше контактів із чиновником – тим менше зловживань. Це базовий принцип нової моделі», – наголошує Мирончук.

Соціальне, службове й доступне житло: чіткі правила замість плутанини

Вперше на законодавчому рівні чітко розмежовуються формати житлової підтримки:

• Соціальне житло – для вразливих категорій населення: ВПО, людей з інвалідністю, інших груп, які не можуть самостійно вирішити житлове питання. Передбачена пільгова оренда.
• Службове житло – виключно тимчасове, без права приватизації. Його надаватимуть військовим, медикам, рятувальникам та іншим фахівцям на період роботи.
• Доступне житло – через іпотеку, лізинг або оренду з правом викупу.

Окремо вводиться формат оренди з правом викупу: після десяти років проживання квартиру можна буде оформити у власність.

Ринок оренди виводять із тіні

Закон також закладає основу для легалізації ринку оренди житла, значна частина якого сьогодні працює в «сірій» зоні. Надалі держава планує:

• спростити реєстрацію договорів;
• автоматизувати декларування доходів;
• зменшити податкове навантаження.

Наступним кроком має стати запуск єдиної цифрової платформи, де будуть зібрані всі житлові програми, договори та інструменти підтримки.

Захист від спекуляцій: без швидкого перепродажу

Щоб державна допомога не перетворилася на бізнес-схему, закон вводить обмеження. Житло, придбане з державною підтримкою, не можна буде продати протягом 10 років. У разі порушення – кошти доведеться повернути державі.

Соціальне житло також не підлягатиме викупу за заниженими цінами – ще одна спроба перекрити старі корупційні лазівки.

Чому ця реформа критична саме зараз

За оцінками RDNA4, внаслідок війни в Україні пошкоджено або зруйновано близько 13% житлового фонду. Постраждали понад 2,5 мільйона домогосподарств, а кількість внутрішньо переміщених осіб перевищує 4,6 мільйона. Потреба у фінансуванні відновлення житла сягає 84 мільярдів доларів.

Без зрозумілих і прозорих правил у житловій сфері ці виклики неможливо подолати.

«Новий закон формує єдину логіку для людей, бізнесу та міжнародних партнерів. Без цього відбудова просто не працюватиме», – підсумовує Антон Мирончук.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що війна змінила інвестиційний компас українців. Те, що раніше здавалося розкішшю або мрією, тепер перетворюється на інструмент безпеки та фінансової стійкості. Житло у ЄС стало не просто «європейським квадратом», а новою формою страхування життя і капіталу.

Фото: колаж «Київщина 24/7» .

Київські