Від склепу Кодратьєвих до братської могили: історія поховань мікрорайону Борисівки в Переяславі

19 січня 2026 р. 20:26

19 січня 2026 р. 20:26

У липні 2025 року журналістка Переяслав .City Валерія Бобровська почала досліджувати ситуацію з переяславськими кладовищами. Спілкувалася з доглядачами місцевих цвинтарів та розпитувала їх про роботу, проблеми, стан поховань давніх і сучасних. Але без глибокого історичного екскурсу.

Ці публікації надихнули краєзнавицю Людмилу Набок зануритися глибше в цю тему, адже право такого дослідження – фахівцям. і вона це традиційно робить грунтовно і цікаво. Свої розвідки про переяславські цвинтарі сформувала у цикл історій з назвою Memento Mori. Нинішня – про кладовище мікрорайону Борисівка: від перших поховань XIX століття до братських могил воїнів і сучасності читайте зручно і на Переяслав .City.

Початки Борисівського кладовища

Перше кладовище в Борисівці було започатковане в першій чверті ХІХ століття, коли пустош поблизу Борисівського кам'яного хреста 1664 року перейшла у власність колезького радника Василя Петровича Кодратьєва (Кондратьєва). Тут власник заснував економію, де станом на 1816 рік проживало 113 селян (Овчаренко, Колісніченко, Барсим, Плющ, Плющенко, Горбенко, Кирсенко, Барсименко, Куреденко, Пугуца, Дьяченко) та 28 дворових людей (10 чоловіків і 18 жінок: Губреєнко, Колісніченко, Солоденко, Батющенко, Ващенко, Бублик, Красненько, Бондаренко, Булах).

У 1839 році над хрестом звели цегляну церкву, а поруч, зі східного боку, селяни Кодратьєва (Кондратьєва) почали ховати своїх померлих. Цікавий факт: у метричних книгах дем’янецької Хрестовоздвиженської церкви та ревізьких казках прізвище власника записано як Кодратьєв, тоді як у метричних книгах переяславських церков – Кондратьєв.

Витяг з ревізької казки 1816 р. де вказаний власник с. Борисівки Кодратьев та викопіювання з плану 1857 р. із зазначенням села Борисівка (червоним хрестом позначена церква, а біля неї чорні хрестики- кладовище) та хутора Світилівка (Святилівка) Автор: Людмила Набок

Родини Кодратьєвих і Лістовничих

Як би там не було, на цьому кладовищі ховали не лише селян, а й самі Кодратьєви (Кондратьєви) спорудили родинний склеп, у якому були поховані Василь, Костянтин, Олімпіада Костянтинівна Слюсареська (Кондратьєва), Марія Василівна та інші члени родини.

Про існування склепу свідчать не лише записи в метричних книгах, а й ілюстрація в журналі «Нива» за 1881 рік. Унікальна гравюра М. Рашевського, виконана з натури за малюнком П. Гнєдіча, зображує великий хрест над високим надгробком (у правому нижньому куті композиції), що, без сумніву, є склепом Кодратьєвих (Кондратьєвих). Поруч – невеликі хрести над селянськими могилами.

На тій самій гравюрі зафіксовано чотири хрести під самою церквою. Згідно з метричними записами, на церковному погості були поховані власники хутора Світилівка (Святилівка), розташованого на правому березі річки Альта: Яків Лістовничий, Ольга Олександрівна Лістовнича (п.1881р.), дещо пізніше в 1894р. – статський радник Олександр Якович Лістовничий (мировий суддя 1-ї дільниці Переяславського повіту з 18.06.1884 по 01.09.1890, згодом – земський начальник), дворянин Микола Олександрович Лістовничий.

Станом на 1862 рік у Святилівці було лише 4 двори, де проживало 94 особи (50 чоловіків і 44 жінки). Серед них – Тарас Овсійович Куреда, з роду якого походив отаман Чорний (Гаврило Тарасович Куреда). У 1899 році В. Я. Лістовничий і Марія Кондратьєва хрестили його доньку Марію. Родина отамана, як і інші поселяни хутора, поховані на Борисівському кладовищі.

"Церква св. Бориса на річці Альта" малюнок П.Гнедіча , гравюра Рашевського з журналу "Нива" за 1881 р. Праворуч церкви видніється хрест на склепі Кодратьевих, а ліворуч, під церковною стіною, хрести на могилах Лістовничих. На світлині 1998 р. під стіною Борисоглібської церкви видніються ще хрести (в чорному колі) Автор: Людмила Набок

м. Переяслав, старе кладовище мрн. Борисівка могили родини Куред, і отамана Чорного (Гаврила Тарасовича) Фото 2025 р. Автор: Людмила Набок

Борисівка, Глибівка й Святилівка: хто де спочивав

Більшість селян Борисівки були приписані до Хрестовоздвиженської церкви села Дем’янці, хоча метричні записи трапляються і в книгах Преображенської церкви міста Переяслава. Варто зазначити, що попри вимогу вказувати місце поховання, не всі священнослужителі дотримувалися цієї норми – часто обмежувалися формулюванням «парафіяльне кладовище».

Ще однією особливістю Борисівського кладовища є те, що до 1906 року поселяни сусідньої Глибівки, чиї дворища, як і у борисівчан, розташовані на лівому березі Альти, але північніше кладовища, ховали своїх померлих на міському кладовищі Переяслава. Глибівка ніколи не була окремою адміністративною одиницею, і хоча поділ зберігається донині, він має суто побутовий характер. Більшість селян Глибівки (Глєбовки) були приписані до Преображенської церкви м. Переяслава, хоча окремі родини згадуються і в метриках с. Дем'янці.

Із 1920-х років на Борисівському кладовищі почали ховати померлих як із Борисівки, так і з Глибівки. У записах актів цивільного стану вже не згадується назва хутора Святилівка – його мешканців зараховано до села Борисівка.

Поховання на кладовищі розташовані безсистемно, групуються за родинним принципом, орієнтовані на схід. Хрести та пам’ятники встановлені в головах.

м. Переяслав, старе кладовище в мікр. Борисівка, різночасові поховання. Фото 2025 р. Автор: Людмила Набок

Військові поховання та нове кладовище

Під час обстеження кладовища та розмов зі старожилами мікрорайону не вдалося виявити склепів Кодратьєвих (Кондратьєвих) і Лістовничих. Натомість у вкрай занедбаному стані перебуває братська могила 25 воїнів, які загинули у вересні-жовтні 1943 року під час визволення Переяславщини від німецько-фашистських загарбників. Цегляний обеліск, встановлений у 1969 році, розбитий і лежить поруч, могила заростає. Поблизу височіє цементна фігура солдата над могилою молодшого лейтенанта Івана Зінов’євича Рикова, який загинув у 1941 році.

Окрім цього, наприкінці ХХ століття в Борисівці, на правому березі Альти, неподалік колишнього хутора Святилівка, було утворено ще одне кладовище. Найдавніші поховання тут датуються початком 1990-х років. Поховання здійснюються рядами. Тут ховають померлих як із Борисівки, так і з Переяслава.

м. Переяслав, мрн. Борисівка, біля огорожі старого кладовища могила мл. лейтенанта Рикова І.З. ф. 2025 р.; Та два світлини братської могили всередині кладовища: вигляд у 2008 р. і у 2025 р. Автор: Людмила Набок

м. Переяслав, мкр. Борисівка нове кладовище, загальні види. Фото 2025 р. Автор: Людмила Набок

Київські