Спадок під загрозою: Пивоварню Карла Шульца в Києві намагаються виключити з переліку об’єктів культурної спадщини

21 січня 2026 р. 18:07

21 січня 2026 р. 18:07

Пам’ятка з історією у понад два століття може втратити охоронний статус через судовий позов власника. Історична пивоварня Карла Шульца на Деміївці — один із небагатьох збережених зразків промислової архітектури Києва ХІХ століття — знову опинилася під загрозою. Судова справа, що нині розглядається у Верховному Суді, може створити небезпечний прецедент і визначити подальшу долю індустріальної спадщини столиці.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику «Спадок під загрозою» — аби нагадати, що столиця втрачає свої природні та історичні обличчя не через час, а через людську байдужість.

Спадок під загрозою

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переніс розгляд справи щодо охоронного статусу історичної пивоварні Карла Шульца на Деміївці на 28 січня. Про це повідомив пам’яткознавець Дмитро Перов.

Йдеться про комплекс будівель пивоварні 1860 року, який у вересні 2023-го було внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва. Невдовзі після цього благодійний фонд, що нині володіє приміщеннями колишньої пивоварні, звернувся до суду з вимогою позбавити охоронного статусу вісім будівель, вік яких перевищує 100 років.

Позивачі стверджують, що пивоварня нібито не має історичної цінності та втратила автентичність. Водночас фахівці наголошують: пивоварня Карла Шульца є рідкісним зразком промислової історичної архітектури київських передмість та потребує збереження і дбайливої реставрації — за прикладом історичних корпусів заводу «Арсенал».

За словами Дмитра Перова, остаточне рішення Верховного Суду може створити прецедент для подальшої долі промислової спадщини столиці. Захисники культурної спадщини закликають киян долучатися до підтримки історичної забудови та стежити за перебігом справи.

Історія памʼятки, яку можуть позбавити охоронного статусу

Створення пивоварні на Деміївці традиційно пов’язують з ім’ям німецького підприємця Карла Генриха Шульца, який у другій половині ХІХ століття фінансував будівництво та розвиток пивоварень у Києві. У 1886 році вони були об’єднані під назвою «Пивзавод Карла Шульца», а роком заснування безпосередньо Київського пивзаводу № 1 офіційно вважається 1881-й.

Втім, як свідчать архівні дослідження, історія цього підприємства значно давніша. Києвознавець Віталій Ковалинський встановив, що пивоварня на цій території існувала щонайменше з 1823 року, а ймовірно — ще з 1809–1811 років. У документах того часу фігурують різні власники садиби з пивоварним заводом, зокрема купець Кірпічніков та полковник Йосип Понятовський. Під час опитування деміївських селян у 1839 році місцеві жителі зазначали, що «завод цей завжди був у володінні різних осіб», що лише підтверджує безперервність його існування.

Родина Шульців володіла броварнею з 1865 року. Саме тоді Йоган-Генріх Шульц, батько Карла Генриха, орендував завод, суттєво його модернізував і вже з 1 серпня 1866 року відновив виробництво. Карл-Генрих Шульц залишався власником підприємства до грудня 1914 року, коли завод було секвестровано через заборону німцям володіти майном під час Першої світової війни.

У подальші роки завод неодноразово змінював управителів, а в умовах «сухого закону» виробляв безалкогольні напої. З приходом радянської влади підприємство націоналізували та перейменували на «Київський пивзавод № 1». Він став єдиним пивоварним заводом столиці, що працював безперервно, навіть під час нацистської окупації. Саме тут виготовляли пиво для вищого керівництва УРСР та СРСР.

Памʼятка у період незалежності

Після здобуття Україною незалежності завод був приватизований, а у 2000 році контроль над ним отримали структури групи SCM Ріната Ахметова. У 2003 році виробництво зупинили — головною цінністю підприємства тоді визнали земельну ділянку площею 3,4 га. Останню варку пива здійснили 27 вересня 2003 року, а у 2009-му підприємство офіційно визнали банкрутом.

Надалі земля та будівлі неодноразово змінювали власників. У 2019 році, за даними «Української правди», майно було передано кримськотатарській громаді для створення культурно-освітнього центру з мечеттю. Власником будівель стала БО «МБФ «Фонд національного добробуту Криму».

13 вересня 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА надав комплексу броварні статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. У наказі зазначалося, що будівлі ХІХ століття значною мірою зберегли автентичну архітектуру, характерну для промислової забудови Києва, та мають історичну цінність як пам’ятка розвитку харчової промисловості й діяльності німецької громади столиці.

Власник комплексу оскаржив це рішення в суді.

Попри перемогу у першій інстанції, 23 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відновив пам’яткоохоронний статус будівель на проспекті Голосіївському, 8.

Сьогодні броварня родини Шульців залишається рідкісним прикладом промислової архітектури Деміївки, формування якої тривало понад століття. Подальша доля комплексу може створити важливий прецедент для збереження історичної індустріальної спадщини Києва.

Цікаві факти

Після приватизації Київського пивзаводу у 1990-х роках на підприємстві було відновлено виробництво пива під торговельною маркою «Schulz / Шульц». Запуск бренду мав на меті підкреслити тяглість пивоварних традицій, історичну спадковість підприємства та його зв’язок із німецьким підприємцем Карлом Генрихом Шульцом, ім’я якого пов’язують зі становленням броварні на Деміївці.

Згодом назву почала використовувати франчайзингова компанія «Генрих Шульц», яка у власних рекламних матеріалах позиціонує себе як продовжувача традицій засновника Київського пивзаводу. Компанія спеціалізується на створенні та розвитку мережі ресторанів-броварень, що працюють під цим брендом на території України та Узбекистану.

Рішення у справі пивоварні Карла Шульца виходить далеко за межі одного об’єкта. Воно визначить не лише подальшу долю історичного комплексу на Деміївці, а й підхід держави до збереження промислової спадщини загалом. Втрата охоронного статусу може відкрити шлях до знищення унікальних об’єктів, які формували обличчя Києва понад століття. Натомість збереження пам’ятки стане сигналом, що історична спадщина столиці — це цінність, а не перешкода для розвитку.

Фото: Дмитро Перов, колаж  «Київщини 24/7»

Автор: Спадок під загрозою

Київські