Подорож Фастівщиною: 11 місць, які варто відвідати у 2026 році

27 січня 2026 р. 14:06

27 січня 2026 р. 14:06

Початок року традиційно стає часом нових рішень, планів і мрій. Хтось ставить перед собою амбітні цілі, хтось обіцяє більше дбати про здоров’я, а для когось обов’язковим пунктом у списку на рік залишається відпочинок. Навіть у непрості часи війни потреба у перезавантаженні, нових враженнях і щирих емоціях не зникає. І хоча не всі мають змогу вирушити у далекі мандрівки, кожен може відкрити для себе красу поруч - у своєму місті та його околицях. Саме тому редакція ФастівNews.City підготувала добірку з 11 відомих і маловідомих, але надзвичайно атмосферних місць Фастівщини, які варто побачити фастівчанам і гостям громади у 2026 році.

Покровська церква в селі Скригалівка

Село Скригалівка розташоване у 15-и кілометрах на захід від Фастова. Місцева дерев’яна на кам’яному фундаменті Покровська церква була збудована в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. І хоча споруда не внесена у реєстр пам’яток, все ж варто її побачити, враховуючи її доволі цікавий вигляд.

Церква має досить незвичну вузьку та витягнуту баню з нахиленим хрестом, а також прибудовану високу дзвіницю.

Яскраві синій та помаранчевий кольори додають споруді деякої ярмаркової веселості. Також слід побувати на скригалівському ставку, який є відомим серед місцевих місцем відпочинку, де можна насолодитися красою навколишньої природи.

Адреса: село Скригалівка Фастівського району (орієнтовно 15 км від центру Фастова).

Автор: uk.wikipedia.org

Неподалік Фастова знаходиться хутір Млинок, історія якого бере початок з неолітичного поселення X – XII століття до нашої ери.

Укріплення городища відносяться до середньоскіфських часів. Саме в ту прадавню пору наші предки відгородили високим земляним валом 40 гектарів земель від войовничих кочівників, прокопали вздовж нього глибокий рів, по якому текла увесь час річка Кирша, впадаючи в Ірпінь.

На земляному валу стояв загострений частокіл з колод, а фортечні мости, перекинуті через глибокий повноводний рів, прибирались при наближені непроханих гостей.

Фахівці стверджують, що це укріплення в лісовій глухомані не могли взяти штурмом навіть татаро-монгольські орди. Вони складаються із рову глибиною 2 метри, шириною 10 метрів та валу висотою 4.5 метри та шириною 25 метрів.

Протяжність укріплень близько 1.5 кілометри, вони займають територію діаметром 600-800 метри по обидва берега річки Ірпінь.

Сьогодні ця місцевість відноситься до національної пам’ятки археології.

Адреса: хутір Млинок Фастівського району (орієнтовно 10 км від центру Фастова).

Автор: kyivregiontours.gov.ua

Саме у цьому селі видатний український композитор і громадсько-культурний діяч Кирило Григорович Стеценко (1882—1922) проживав свої останні роки і знайшов свій вічний упокій.

Він був організатором понад 30-ти хорових колективів та вважається основоположником української національної церковної музики. Тут його поховано разом із дружиною — Євгенією Антонівною Стеценко.

Ще в 1969 році у Веприківському будинку культури створили музей-кімнату, присвячену життю і діяльності Кирила Григоровича. А в 1982-му до 100-ліття від дня народження музиканта в селі відновили хату, де він жив у 1920 — 1922 роках, і відкрили в ній меморіальний музей.

У будинку відтворили кімнати з тогочасними інтер’єрами: кухню з піччю і всіляким кухонним начинням, вітальню з величним чорним роялем, спальню із сімейними іконами та скринею. Крім них, є ще кілька залів, експозиції яких складають світлини та документи, що розповідають про різні періоди життя і творчості композитора, видання з його музичним доробком, рідкісні нотні видання праць музиканта, книги про нього відомих письменників та мистецтвознавців. В окремій кімнаті облаштували експозицію, яка знайомить відвідувачів із життям і творчістю організатора музею — поета, громадського діяча та місцевого фельдшера Володимира Косовського.

Адреса: село Веприк Фастівського району, вул. Стеценка, 1 (орієнтовно 10 км від центру Фастова).

Автор: wikipedia.org

Багато століть на цьому полі, яке розкинулось на південь від нинішнього села Фастівець, стоять десятки курганів, вік яких – від 5 до 2,5 тисяч років ….

Найвідомішими серед них є курган Переп’ят, споруджений в 6 ст. до н.е., і царський курган Переп’ятиха 7 століття до н.е. Завдяки своїм розмірам (10-11 метрів у висоту і до 30 м в діаметрі), ці кургани були відомі ще за часів Київської Русі.

Літописні згадки про них зустрічаються у 1151, 1159 і 1172 роках. При цьому і тоді, і раніше, події на Перепетовому полі пов’язані з туманом. Можливо, це містика, можливо – властивість клімату…

Ще за часів раннього середньовіччя виникла легенда про князя Переп’ята і його дружину, княгиню Переп’ятиху. Згідно легенди, війська князя і княгині не впізнали один одного в густому тумані і вступили в бій. У битві загинув князь Переп’ят.

Невтішна княгиня наказала слугам засипати її живцем в похоронній камері. Над могилами князя і княгині були насипані два високих кургани – Переп’ят і Переп’ятиха.

Вперше Переп’ят і Переп’ятиха були розкопані у 1845-46 роках, в ході однієї з перших археологічних експедицій Російської імперії. У червні 1846 в розкопках кургану Переп’ят брав участь штатний художник археологічної комісії – Тарас Григорович Шевченко.

Тут великий поет зробив кілька малюнків і написав вірші: «Чернець», «Швачка», «Іржавець». Розкопки показали, що обидва кургану були пограбовані ще в глибоку давнину. Незважаючи на це, було виявлено чимало цікавих знахідок, в тому числі – Скіфський посуд, намисто, сережки, бурштинова пластина і 24 золоті бляшки-аплікації із зображенням грифонів.

Ці грифони стали окрасою української колекції Скіфського золота. Кургани Переп’ят і Переп’ятиха визнані пам’ятками археології. Правда, після проведення розкопок, від колись величних курганів залишилися лише малі, нерозкопані частини.

У 1987 р на Переп’яті встановлено пам’ятний знак. Тут створено невеликий меморіальний комплекс “Переп’ят” імені Тараса Шевченка. Завдяки стародавнім скіфам і Тарасу Шевченку, історичне Перепетове поле відомо по всій Україні та за її межами.

Адреса: неподалік від дороги Митниця-Фастів, поруч з Клехівкою, Фастівцем і Мар’янівкою (орієнтовно 13 км від центру Фастова).

Автор: borova.org

Назва цього стародавнього села, колись укріпленого містечка, з трьох боків оточеного лісом, одного з найдавніших поселень Середнього Подніпров`я, походить, швидше за все, від вибудованого потрійного дубового частоколу навколо місцевої фортеці.

Триліси згадуються у багатьох документах, у тому числі разом з першою письмовою згадкою про Фастів за 1390 рік. У 17 столітті в Трилісах стояло козацьке укріплення – замок чи фортеця.

23 серпня 1651 року тут відбувся бій із поляками, на місці якого залишились хрести, що стоять на могилах тих козаків, які полягли у цьому бою.

Крім того, з цікавих туристичних об’єктів можна побачити городище, на якому стояв колись замок з краєвидом на річку Кам’янку та школу, збудовану на кошти відомої меценатки Олександри Браницької.

Славиться село і чудодійним джерелом, до якого місцеві жителі й паломники з’їжджаються, щоб набрати води, якій приписують цілющі властивості.

Адреса: село Триліси Фастівського району (орієнтовно 15 км від центру Фастова).

Автор: metalroof.ua

На північній околиці села, біля дороги, на правому березі Унави можна побачити масивну кам'яну споруду, яка здалеку нагадує невеликий замок.

Це старий водяний млин початку ХХ століття. Незважаючи на деякі пошкодження і щілини, млин все ще працює, хоча і тільки один раз в тиждень і вже не як водяний.

А у центральній частині Півнів височить дерев'яна церква Іоанна Златоуста, побудована в 1738 році. Дерево від віку потемніло, а залишки фарби видно тільки на дверях, вікнах та колонах. І це, швидше, йде на користь: храм здається більш загадковим і древнім. У гармонійних і правильних формах споруди відчувається вплив класичного стилю, більш характерного для кам'яних церков того часу.

Адреса: село Півні Фастівського району (орієнтовно 27 км від центру Фастова)

Автор: wikipedia.org

Село Велика Снітинка розташоване в кількох кілометрах на південь від Фастова. Через село протікає річка Снітинка, яку свого часу перерізали залізничним насипом.

В результаті утворилося мальовниче озеро, яке також можна побачити і з вікон електрички чи поїзда дорогою Фастів-Київ.

Адреса: село Велика Снітинка Фастівського району (орієнтовно 9 км від центру Фастова).

Автор: goldfishnet.in.ua

В результаті реформи децентралізації у 2020 році Гатне віднесене до Фастівського району . Тут на ландшафтній ділянці ТРЦ з'явилися мамонти – тематична скульптура під назвою «Покоління», автором якої є київський архітектор Влад Голдаковський.

Їхня поява в цьому місці цілком виправдана, адже саме тут у далекому 1949 році був знайдений скелет мамонта 3,5 метри заввишки. Унікальний він тим, що єдиний на території України цілий, а не зібраний з останків різних особин, як його популярний побратим з Музею природи НАНУ. Зараз знайдений експонат зберігається в Палеонтологічному музеї в м. Києві.

До того ж, в Гатному слід відвідати і Покровську (колишню Миколаївську) церкву, яка цікава своєю історією: вона пережила знищення у 1930-х, функціонувала як клуб та сільська рада, а після повернення вірянам на початку 90-х відновилася як духовний центр, зберігши архітектурні традиції, і є важливим осередком села.

Адреса: село Гатне Фастівського району (орієнтовно 60 км від центру Фастова).

Автор: his.ua

Пам'ятка архітектури національного значення , найстаріша дерев'яна церква Київщини з тих, що збереглися на своєму первісному місці. Саме ж село розташоване в 10-х км на північний захід від Василькова.

Назване на честь монастиря (скита), що був тут у XVIII столітті. Щоб потрапити у Липовий Скиток потрібно за Глевахою, із траси Е-95, повернути на Калинівку, а потім проїхати Данилівку. Згідно із народними переказами, на території сучасної Данилівки колись було стародавнє місто Данилово, а поряд стояв скит київського Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Саме цьому скиту та старим липам, що росли довкола, сучасне село Липовий Скиток завдячує своєю назвою. На початку 18 століття Захарій Корнилович, тоді ще ігумен Михайлівський, а пізніше – єпископ Переяславський, заснував Онуфріївський монастир. При ньому збудували дві церкви, одна з яких – Онуфріївська (колишня соборна) – збереглася до наших днів.

Якщо не враховувати церкви, перенесені у музеї народної архітектури, то храм св. Онуфрія у Липовому Скитку є найстарішим дерев’яним храмом Київщини, адже його збудували ще у 1705 році. Ця струнка трьохбанна будівля передає дух та самобутність давньої архітектури і дуже гармонійно вписується в пейзаж.

Адреса: село Липовий Скиток Фастівського району (орієнтовно 47 км від центру Фастова).

Автор: uk.wikipedia.org

У селищі Кожанка, в центрі, стоїть дерев’яна козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці. Її збудували у 1758 році.

Згідно із переказами кошти на будівництво виділили гайдамаки, а точніше фастівський полковник Микита Швачка, який під час Коліївщини очолював один із великих гайдамацьких загонів.

Отже, Покровська церква – це справжній зразок народної архітектури. Здається, що кілька дерев’яних хат різного розміру зліпили докупи, а зверху поклали бані з хрестами. Нахилені до центру стіни, приземкуватість, маленькі віконця. Дуже колоритна споруда та пам’ятка національного значення.

Адреса: центр селища Кожанка Фастівського району (орієнтовно 18 км від центру Фастова).

Автор: uk.wikipedia.org

У селі Малополовецьке знаходиться криниця, джерело якої постачає місцевих жителів водою дуже багато років. Назва пішла від геометричних параметрів, а саме завширшки криниця набагато більша ніж завдовжки.

Є відомі згадки, що криниця існувала в ХVІ столітті. Місцеві жителі розповідають, що тут навіть у найпосушливіші роки ніколи не зникала вода. Також воді приписують цілющі властивості.

Місцеві кажуть,що про цілющу здатність криниця знають всі: від малого до великого. Навіть за часів німецько-радянської війни німці добре знали про це джерело і за весь час окупації не намагалися його зруйнувати, оскільки самі переконалися в цілющій здатності джерельної води.

Адреса: центр села Малополовецьке Фастівського району (орієнтовно 25 км від центру Фастова).

Автор: kyivregiontours.gov.ua

Київські