У Переяславі попрощалися з Героєм Євгеном Брижевським, без батька залишилася однорічна донька

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Переяславі попрощалися з Героєм Євгеном Брижевським, без батька залишилася однорічна донька

04 лютого 2026 р. 15:39

04 лютого 2026 р. 15:39

Сьогодні, 4 лютого, у Переяславі попрощалися з 29-річним солдатом Збройних сил України Євгеном Брижевським. Захисник вісім місяців вважався безвісти зниклим. Без тата залишилися маленька донька, якій нещодавно виповнився лише один рік, повідомляє Переяслав .City.

Євген Павлович Брижевський народився 24 травня 1996 року.

На військову службу був призваний 18 квітня 2024 року. Служив номером-обслуги мінометного взводу механічного батальйону військової частини А7014.

Загинув 3 червня 2025 року в селі Рідкодуб Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Захисник вісім місяців вважався безвісти зниклим.

Йому було 29 років.

Автор: Валерія Бобровська У Переяславі попрощалися з Героєм Євгеном Брижевським, без батька залишилася однорічна донька

На прощання із захисником прийшла очільниця волонтерського об’єднання "Переяслав" Жанна Федорук .

– Востаннє ми бачили Євгена рік тому, коли його дружина народила дитину. Його тоді на два тижні відпустили, і він завітав до нашого офісу в гості, – розповідає Жанна Володимирівна. – Така світла людина, добрий і щирий.

Наша волонтерка Наташа Кулік, яка знає цю молоду пару, сказала: "Там на Леваді живе дівчинка. Пара молода, одружена. Можемо їм допомогти?". Ми погодилися та відправили допомогу Євгену. Коли народилася дитинка, молода пара прийшла до нас із квітами.

Вазон був дуже цікавий: листочки знизу зелені, всередині – червоні. Було надзвичайно приємно, бо з нами таке трапляється рідко. Зазвичай до нас приходять воїни за ящиками допомоги, а він прийшов із квіткою.

Дружина молода, він сам молодий – ми так раділи, що він приїхав у відпустку до донечки. Йому лише 29 років… Моєму сину так само. Молоді люди не повинні гинути.

І навіть коли його молода дружина дізналася, що чоловік зник безвісти, вона продовжувала підтримувати нашу організацію, пересилала допомогу хлопцям. Для мене це було неймовірно: вона сама чекає чоловіка, але думає про інших. Так і ми – четвертий рік стоїмо разом із ними і продовжуємо допомагати. Втрачати дуже важко.

Об 11:30 до Свято-Успенського собору почесна варта привезла тіло захисника та занесла його у храм. Біля святині почали збиратися рідні, знайомі та побратими Євгена. Лише коли до храму підійшла його дружина, присутні рушили всередину. Четверо священнослужителів провели заупокійну літургію, після якої пролунав скорботний гімн "Плине кача…".

– Сьогодні, у цих надважких умовах, наші найкращі сини і дочки, не шкодуючи здоров’я та життя, стали на захист свого народу та своєї землі. Кожна така втрата – це болюча рана на тілі України, – говорить священнослужитель Іван Бобітко .

– Схиляючи голови перед Героєм, ми усвідомлюємо, якою тяжкою ціною дається свобода. Яку страшну ціну ми платимо навіть за свою інколи байдужість. Коли хтось питає: "А що мені держава? Що мені дала Україна?" – саме така байдужість дає ворогу силу нищити нас.

Сьогодні народжується нова Україна. Подібно до того, як мати народжує немовля у муках, так і в тяжких випробуваннях формується велика, славна держава. Україна бореться не лише за свою свободу, а й за правду і свободу всього цивілізованого світу, за права майбутніх поколінь.

Ми впевнені: перемога буде за нами. Жертви наших героїв не можуть бути марними. Любов і відданість, яку вони проявили, не повинні бути змарновані.

І ми, кожен на своєму місці, навіть у важкі часи, повинні робити все, щоб наближати перемогу.

Дякуємо тобі, брате. Дякуємо за те, що ти став щитом і опорою для нашого народу, віддавши найдорожче – своє життя. Низько вклоняємося родині, дякуємо за героїв. Нехай Господь витре ваші сльози, заспокоїть біль і підкріпить ваші сили.

Ви чекали, сподівалися, але сьогодні не сталося дива. Євген лежить перед нами бездиханним тілом, зруйнованим війною.

І возлюблені в Христі браття і сестри, він наче волає до кожного з нас, до кожного чоловіка, до кожного українця: Стійте! Хочеться сказати словами великого пророка: "Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і свята воля!".

Поховали Євгена Брижевського на Підварському кладовищі у Переяславі.

У Героя залишилися дружина Олександра і маленька донечка, якій нещодавно виповнився лише один рік.

Вічна слава Герою. Щирі співчуття рідним і близьким.