До волонтерки Інни Марченко в Переяслав колеги із Франції привезли чергову допомогу для фронту

24 березня 2026 р. 15:27

24 березня 2026 р. 15:27

Волонтерка Інна МАРЧЕНКО 23 березня приймала у штабі команди друзів-партнерів із Франції — Еріка та Бенуа, представників асоціації «Франко-українське майбутнє». Вони не вперше приїжджають у Переяслав із важливою місією підтримки, розповідає Переяслав.City.

І цього разу французькі волонтери супроводжували фуру з гуманітарною допомогою: переважно медичні засоби та ліки, речі для військовиків. Також гості подбали про дітей із Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації «Переяслав», вони особисто відвезли їм подарунки.

Раніше французькі волонтери разом із українськими їздили навіть на передову. Нині такі поїздки стали надто небезпечними через постійні дронові атаки, тож обмежилися відвідинами Бучі, Ірпеня та Переяслава.

Інна Марченко визнає, що зараз закривати збори самотужки дуже складно, бо українці виснажилися, тому міжнародна підтримка є дуже важливою і необхідною. Допомога надходить не лише з Франції, а й від меценатів із Великої Британії та Данії у партнерстві з платформою CityHubUkraine . Її переяславські волонтери сортують і відправляють за призначенням: на фронт, у медичні заклади, дитячі будинки, також не залишають поза увагою потреби вимушених переселенців, людей з інвалідністю.

– Французи переважно акцентуються на медичній частині: везуть різні медичні засоби та ліки, речі для військових – це все ми відправляємо на фронт, – розповідає волонтерка. Наголошує: щодо розподілу цієї допомоги у пріоритеті захисники та люди з інвалідністю.

– Із Великобританії нам багато надходить допомоги саме для цивільних. Багато одягу отримуємо: що підійде хлопцям на фронт чи у шпиталь – відкладаємо для них. Це й одяг, і спальні мішки, ковдри, постільну білизну. Решту речей відправляли в села Переяславщини (Хоцьки, Дівички, Гайшин, Лецьки), та колегам у Полтаву, Ірпінь – для біженців.

Ми співпрацюємо і з кураторами дитячих будинків, які нові речі та іграшки відправляють туди. Хоча маленькі іграшки ми веземо і хлопцям на фронт – вони їх чіпляють в машини, бліндажі і для них це теж велика радість, зв'язок з домом , – каже Інна.

Від британців багато надходить собачих кормів. Волонтери отримували від них і медичні ліжка, які регулюються з допомогою пульту, милиці, ходунки, електровізки, підгузки – це все передали у лікарні, шпиталі, людям з інвалідністю.

– Дуже цінно, що британці в себе також збирають кошти і купують автомобілі для наших хлопців та за свій рахунок доправляють в Україну. Розподіляють теж по черзі, наступного тижня очікуємо ми – відправимо в 118 бригаду, там служить земляк Діма Ніконов та інші переяславці, – розповідає Інна Марченко.

Зізнається, що свій автомобіль для поїздок на фронт поремонтувала, але коштів з оголошеного збору не вистачило – як часто буває, допомогла сестра Марина, дружина Героя Віталія Євтушенка , який загинув 1 вересня 2024 року. Перед цим вона за 4 тисячі доларів купила хлопцям пікапа – передала в 110 бригаду, де командиром безпілотників переяславець. Машина вже пройшла бойове хрещення.

Інна Марченко зауважує, що насправді вони багато кому допомагають, але мало про це пишуть у соцмережі – на таке мало часу. Нині щотижня на вихідні їдуть до воїнів з допомогою в Суми, на Запоріжжя – там служать хлопці, яким Марченко допомагає ще з 2022 року.

Волонтерка каже, що коли приходять вантажі чи треба запакувати автівку на фронт – допомагати майже нікому, розраховує на поміч від рідні, іноді приходить молодь з місцевої організації «Центурія». Постійно у штабі пофасувати та спакувати речі зазвичай допомагають сестра Марина , попри ампутовану ногу, та незмінна помічниця-волонтерка Ольга Козаченко разом із чоловіком Юрієм , ветераном війни.

Ольга Козаченко разом із чоловіком Юрієм

Під час кожного візиту іноземних волонтерів Інна Марченко везе їх також в місця пам’яті і шанування Героїв – у Києві на Майдані Незалежності, де вже велику територію займають прапорці з іменами Героїв: там є і портрет її зятя Віталія Євтушенка.

У Переяславі хотіла зупинитися з французами на Борисоглібській площі, де донедавна стояли прапори з портретами захисників, які зникли безвісти чи в полоні, – показати, як ми їх чекаємо, надіємося і віримо в повернення. Тож зрештою обмежилися відвідинами Алеї Героїв у середмісті Переяслава.

Київські