Переяславщина віддала шану Герою Олексію Забайрацькому, він загинув за двадцять днів після одруження

04 травня 2026 р. 14:11

04 травня 2026 р. 14:11

Сьогодні у храмі Воскресіння Христового відбулося громадське прощання з Героєм Олексієм Забайрацьким. Він народився на Донеччині, там і загинув, захищаючи всю Україну. А вічний спочинок Воїн знайшов на Переяславщині, розповідає Переяслав . City.

Олексій Юрійович Забайрацький народився 23 жовтня 1990 року в Краматорську, там виріс, жив і на тій його рідній землі обірвалося життя Воїна, який усвідомлено пішов захищати свою Батьківщину.

Його сім’я через російські обстріли перемістилася як ВПО на Переяславщину, мама, хрещена і бабуся проживають у селі Хоцьки Циблівської громади, інші родичі – в Переяславі.

– Він пішов захищати Україну морально готовим і дуже усвідомлено, – розповіла тітка Захисника пані Лариса. – Олексій працював на шиномонтажі, до нього часто приїжджали військові хлопці лагодити машини. «Я не можу їм дивитися в очі, я піду до них» – казав мені не раз. Хоч він міг не йти, але сам усвідомлено прийняв таке рішення. Він ішов у певну бригаду, написав заяву і через всю країну поїхав вчитися на дронщика – на підготовку в Яворів. Потім дзвони в і казав: «Я тепер відчуваю себе чоловіком – захищаю Україну».

Олексій Забайрацький призваний Яворівським РТЦК та СП Львівської області 7 жовтня 2025 року. Солдат військової служби за контрактом служив оператором безпілотних літальних апаратів 6-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу 3 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А0989.

6 квітня Олексій побрався з 25-річною Аліною, вони познайомилися в рідному Краматорському. Але війна позбавила можливості прожити щасливе подружнє життя.

Олексій загинув через двадцять днів після цієї події – 26 квітня 2026 року внаслідок враження ворожим FPV дроном пункту дистанційного пілотування в районі населеного пункту Федорівка Донецької області.

Олексію Забайрацькому навіки 35 років.

На прощання з Воїном до храму прийшло, на жаль, дуже мало людей. Рідні, представники міської ради, кілька небайдужих переяславців та почесна варта. П’ятеро священників справили заупокійну службу.

Міський голова Вячеслав Саулко виступив з промовою. Сказав, що Переяславська громада не розділяє захисників на своїх і не своїх. Наша земля приймає кожного, хто свою кров пролив за українську землю. А ім'я Олексія Забайрацького буде внесено до почесного списку захисників, яким присвоєно звання від імені громади.

– Ми проводжаємо воістину сина української землі, – сказав у харім священник. – Воїн Олексій призивався Яворівським ТЦК загинув на Донбасі. Останній спочину з тут, на Переяславщині, на Київщині. Так би мовити, він собою обнімає всю українську землю, яку захищав до останнього свого подиху і останнього удару серця.

Захищав Україну, віддаючи і жертвуючи собою, своїм майбутнім, своїм щастям, своїми життєвими перспективами, але все це покладено як жертва на м'яч боротьби за волю України. І не просто якусь міфічну волю, але за життя кожного із нас, щоб ми мали можливість жити у своїх домівках, люди могли ходити на свою роботу і повертатися додому до своїх родин. Навіть планувати якийсь завтрашній день. Але яка ціна всьому цьому? Ціна – життя полеглих воїнів.

Сьогодні, прощаючись з Олексієм, ми не тільки молимося Богу, щоб душа його знайшла спокій в небесному царстві.

Наша молитва, крім болі і скорботи в нашому серці, промовляється з почуттям подяки його жертовності, подяки, що завдяки йому ще існує Україна.

Завдяки йому і тисячам тисяч воїнів-захисників існує наша держава, наш народ, наша нація, наша духовність, наша культура, наша мова, існуємо ми. Завдяки таким, як Олексій. І тут, схиливши свою голову в скорботі і печалі, ми висловлюємо обіцянку жити так, щоби ця жертва не була даремною.

У храмі чин похорону завершили виконанням пісня "Плине кача", всі присутні перед домовиною Героя опустилися на коліна.

Поховали Героя Олексія Забайрацького з усіма військовими почестями на місцевому цвинтарі в селі Хоцьки Циблівської громади.

Вічна шана і слава Герою!

Співчуття рідним та близьким.

Київські