Суд дозволив забудову «Екопарку Осокорки». Активісти заявляють, що боротьба триватиме

03 липня 2026 р. 18:14

03 липня 2026 р. 18:14

Громадська організація «Екопарк Осокорки», яка виступає за створення заповітної зони в місцевості навколо озер Небреж та Тягле, наголошує: судове рішення стосується лише одного з епізодів давнього протистояння і не означає завершення боротьби. Детальніше про забудовний конфлікт пише Соцпортал .

Позиція Верховного Суду та забудовника

19 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив рішення у справі №826/9175/18, відмовивши у задоволенні касаційної скарги ГО «Екопарк Осокорки» і залишив у силі постанову апеляційної інстанції, якою було відмовлено у вимозі скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113181171313 від 27 квітня 2018 року для житлового комплексу H2O.

Таким чином, на найвищому судовому рівні підтверджено правомірність будівництва житлового комплексу "Н2О" та чинність відповідних дозвільних документів, — вважають у компанії-забудовниці Stolitsa Group.

Там наголошують, що Верховний Суд раніше також підтвердив законність договору оренди земельної ділянки, Детального плану території, містобудівних умов та обмежень, а також інших документів, необхідних для реалізації проєкту.

Активісти: це рішення не завершує судову боротьбу

Водночас у ГО «Екопарк Осокорки» наголошують, що рішення Верховного Суду не означає остаточного завершення всіх юридичних спорів. За словами активістки Наталії Чернишової , справа, яку розглянув Верховний Суд, стосувалася лише дозволу на будівництво першої із п'яти запланованих ділянок.

Основою цього позову було те, що ця територія є зоною охоронного ландшафту за рішенням Київської міської ради ще 1979 року. Суд постановив, що ця територія не входила до цієї охоронної зони. Саме тому дозвіл на будівництво не був скасований, — пояснює вона.

Втім, за словами Чернишової, громадська організація вважає, що залишаються інші можливі порушення, зокрема щодо будівництва у прибережних захисних смугах.

Це не фінальна крапка в цій історії. ГО буде й надалі шукати шляхи, як у судовому порядку довести, що це будівництво є незаконним, — говорить активістка.

Від петиції до багаторічного конфлікту

Протистояння навколо забудови Осокорків триває вже багато років. За словами Наталії Чернишової, активний громадський рух сформувався у 2016 році після появи петиції про збереження заплави Дніпра, озер і луків від забудови.

Петиція тоді набрала близько 12 тисяч голосів. Вона була підтримана, але реальних кроків для збереження цієї території зроблено не було, — розповідає вона.

Спочатку будувати ЖК на цьому місці мали структури банку «Аркада» через ТОВ «Контакт-будсервіс». Після банкрутства банку у 2021 році до проєкту долучилася Stolitsa Group, яка підписала меморандум щодо добудови житлових комплексів «Патріотика» та «Еврика». Саме в межах цього меморандуму компанія продовжила реалізацію проєкту забудови.

У ГО «Екопарк Осокорки» нагадують про позицію київської влади, яка у 2019 році виступала за створення заказника «Осокорківські луки» , який розташований поруч зі спірною територією — на південь від озера Тягле. Але після приходу нового забудовника змінила ставлення до проєкту. Тож наразі відповідальні підрозділи КМДА, на думку активістів, не займають активної позиції щодо захисту природоохоронних територій. Забудовник же, напроти, оскаржує природоохоронний статус «Осокорківських лук», який охоплює 148 гектарів. Активісти побоюються, що у разі його перемоги забудова може поширитися ще на значно більшу територію.

Зараз забудовник подав до суду, щоб скасувати статус заказника, тому що в його планах — отримати й цю територію. Тоді це буде вже понад 300 гектарів землі — фактично цілий новий район Києва, — говорить Чернишова.

Окремі судові процеси також стосуються продовження договорів оренди інших земельних ділянок, які входять до проєкту забудови. А у 2026 році забудовник подав позови про «захист ділової репутації» через публікації активістів про екологічну шкоду від будівництва у соціальних мережах. Цей процес він програв .

В чому цінність цієї прородної території

За словами екологів, територія озер Небреж та Тягле на Осокорках являє собою унікальну заплаву Дніпра зі старицями, болотами, торфовищами та водно-болотними угіддями.

«Більш ніж третина цієї території — це водно-болотні угіддя і торфовища. У Європі такі території зараз надзвичайно цінуються, тому що вони очищують воду, поглинають вуглекислий газ і допомагають містам адаптуватися до зміни клімату, — зазначає Наталія Чернишова.

Активісти також наголошують, що територія є кандидатом до Смарагдової мережі — міжнародної системи охорони цінних природних територій.

Ця територія є шляхом міграції птахів. Якщо її забудувати, ми втратимо не лише природний ландшафт, а й місця існування багатьох видів тварин, — зазначає Чернишова.

Тут зафіксовано понад 150 видів птахів, серед яких лебідь-шипун, бугайчик, лунь очеретяний, сіра чапля, а також рідкісний орлан-білохвіст. У водоймах живе болотяна черепаха, занесена до переліку видів, що потребують охорони. А також мешкають бобри, видри, ондатри, лисиці, зайці, ласки та кілька видів кажанів. На території екопарку збереглися сотні видів рослин, характерних для заплавних екосистем. Тут ростуть червонокнижні сибірські півники, пальчатокорінники, а водойми вкриті лататтям білим і глечиками жовтими. Прибережні смуги формують верби, тополі та вільхи.

За словами Чернишової, забудова може все це знищити. Більше того, вона вплине не лише на місцеву екосистему, а й на гідрологічний режим Дніпра в цілому.

Щоб вирівняти цю територію до рівня міста, необхідно зробити насип піску заввишки п'ять-сім метрів. Це означає повну зміну природного рельєфу, вплив на ґрунтові води та водойми, — говорить вона.

Яким активісти бачать майбутнє «Екопарку Осокорки»

Попри триваюче будівництво першої ділянки, активісти не відмовляються від ідеї створення великої рекреаційної території.

На їхню думку, хоча частково будівництво вже ведеться, решту природних ділянок ще можна зберегти.

Хотілося б зупинити подальше будівництво. Там можна створити реабілітаційний центр для військових, інтегрувати каяк-центри, місця відпочинку, зберегти ліси, озера і водно-болотні угіддя. Це все ще можна врятувати — питання лише в тому, чи буде на це політична воля, — підсумовує Наталія Чернишова.

Таким чином, попри рішення Верховного Суду в інтересах забудовника, громадські активісти наголошують, що конфлікт навколо забудови Осокорків не вичерпано: тривають інші судові процеси, а дискусія про майбутнє однієї з найбільших природних територій Києва залишається відкритою.

Київські