Тисячі людей задихаються у метро під час тривог: архітектори пропонують, як розвантажити підземку

04 липня 2026 р. 14:14

04 липня 2026 р. 14:14

У ніч на 2 липня 2026 року Київ пережив одну з наймасштабніших повітряних атак. Понад 52 500 людей спустилися в метро — це абсолютний рекорд із 2022 року. Станції підземки перетворилися на імпровізовані нічліжки: люди сиділи на сходах, платформах, у переходах, тримаючи на руках дітей і домашніх тварин.

Цей випадок знову оголив проблему, яка роками залишається без системного вирішення: Київ катастрофічно не готовий прийняти всіх охочих під час масованих обстрілів. Метро — єдиний по-справжньому надійний захист, але його пропускна здатність не розрахована на таке навантаження.

Чому метро не може бути єдиним рятівним колом

Київський метрополітен проєктувався як транспортна система, а не як бомбосховище. Під час тривалих тривог, які можуть тривати всю ніч, люди змушені перебувати в умовах, далеких від базового комфорту: бракує місць для сидіння, відсутні санітарні зони, вентиляція не справляється з натовпом.

До того ж частина станцій метро — наземні, і вони не можуть слугувати укриттям. А підземні станції розташовані нерівномірно: в одних районах їх достатньо, в інших — жодної. Як наслідок, мешканці віддалених районів під час тривоги фактично залишаються без захисту.

Що пропонують архітектори

Як повідомляє видання «Експерт», після останньої атаки група столичних архітекторів та урбаністів виступила з конкретними пропозиціями щодо розширення мережі укриттів. Серед ідей — будівництво підземних паркінгів подвійного призначення, які в мирний час слугуватимуть автостоянками, а під час тривоги — сховищами.

Ще один напрям — адаптація наявних підземних просторів. Йдеться про підвали житлових будинків, переходи, цокольні приміщення, які зараз часто занедбані або перебувають у приватній власності. Архітектори наполягають на необхідності законодавчих змін, які б дозволили місту використовувати ці об'єкти без згоди власників в умовах воєнного стану.

Окремо експерти наголошують на потребі у модульних мобільних укриттях. Станом на початок 2026 року в столиці встановлено лише одне таке укриття — і те коштом благодійників, а не міського бюджету. Хоча Київрада ще у 2025 році виділила 483 мільйони гривень на 500 модульних споруд.

Мільярди витрачено — результатів майже немає

За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, у Києві налічується 4353 об'єкти фонду захисних споруд. Однак близько 20% із них потребують ремонту, а значна частина просто не придатна для тривалого перебування людей. У 2025 році місто витратило понад 1,2 мільярда гривень на ремонт 413 найпростіших укриттів, але ситуація принципово не змінилася.

Головна проблема — приватна власність на підвальні приміщення. Після 1990-х років більшість сховищ п'ятого класу було приватизовано, і тепер місто не може змусити власників відкрити їх для людей під час тривоги. Саме цю правову колізію архітектори та експерти закликають вирішити на законодавчому рівні.

Поки що киянам залишається сподіватися на метро. Але з кожною новою атакою стає очевидніше: без системних змін підземка просто не витримає такого навантаження.

Раніше портал Знай повідомляв, держаудитслужба перевірить тарифи на проїзд у метро: амортизацію роздули у 10 разів .

Також наш портал інформував, ескалатори в метро зупинялися 570 разів за місяць: у чому винні пасажири .

Київські