Ікра, лосось, хамон — геть із кошика: Держстат показав, на чому економлять українці

25 липня 2026 р. 19:24

25 липня 2026 р. 19:24

Державна служба статистики оприлюднила дані, які красномовно описують продуктову реальність українців. У 2026 році продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 9,6% порівняно з попереднім роком. Окремі категорії — риба, яйця, соняшникова олія, хліб та м'ясо — додали у вартості майже 20% . Такі цифри змусили покупців суттєво переглянути вміст свого продуктового кошика.

Як повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на дані Держстату та коментарі економіста Олега Пендзина, структура споживання в Україні зазнала помітних змін. Українці дедалі частіше відмовляються від дорогих продуктів на користь доступніших.

Що зникло з кошика: ікра, лосось та твердий сир

Найперше під скорочення потрапили делікатеси. Українці масово відмовляються від червоної риби (сьомги, лосося), червоної ікри, хамону, твердих та витриманих сирів, телятини . У списку також — горіхи, екзотичні фрукти, несезонні ягоди та дорогі кондитерські вироби. Багато хто зізнається: купує ці продукти лише за акціями або взагалі викреслив зі списку покупок.

За словами економіста Олега Пендзина, це класична реакція на падіння доходів. «Люди стали реально менше їсти м'яса, молокопродуктів і риби, натомість зріс попит на крупи, хліб, цукор та картоплю. Це нормальна реакція українців на падіння доходів і високі ціни», — пояснює фахівець.

М'яса — на 20 кг нижче норми, хліба — на 10% більше

Цифри споживання красномовні. Якщо раціональна норма м'яса становить близько 90 кг на людину на рік , то до повномасштабної війни українці споживали приблизно 75 кг, а нині цей показник скоротився до 70 кг . Водночас хліба українці їдять на 10% більше , ніж передбачає раціональна норма. Схожа ситуація і з молочними продуктами — фактичне споживання залишається нижчим за рекомендоване.

Покупці частіше обирають курятину замість дорожчих видів м'яса , сезонні овочі замість імпортних, збільшують частку круп та макаронних виробів у щоденному раціоні. Цю тенденцію регулярно фіксує і Національний банк України у своїх інфляційних звітах: українці адаптуються до зростання цін через заміщення дорожчих товарів дешевшими.

Що буде з цінами далі: прогноз НБУ

Національний банк не обіцяє швидкого полегшення. У другій половині 2026 року продовольча інфляція може ще посилитися, а за підсумками року сягнути 9,4% . Регулятор пояснює: на собівартість тиснуть подорожчання енергоресурсів, логістики та оплати праці.

Облікова ставка НБУ зберігатиметься на рівні 15% щонайменше до другого кварталу 2027 року. Поступове сповільнення інфляції — до 6,5% наприкінці 2027-го та до цільових 5% у 2028 році — залишається базовим сценарієм, однак найближчими місяцями відчутного здешевлення продуктів чекати не варто.

Як українці пристосовуються до нових цін

Обговорення в соцмережах підтверджує офіційну статистику. Користувачі розповідають, що почали самостійно солити червону рибу — так виходить удесятеро дешевше. Інші зізнаються: повністю відмовилися від кафе та ресторанів, готують удома навіть ті страви, які раніше купували готовими. Продукти купують переважно за акціями, роблять запаси товарів зі знижками .

Цікаво, що алкоголь не демонструє такого падіння попиту. За словами Пендзина, для багатьох це спосіб зняти психологічну напругу, тож від чарки українці відмовляються в останню чергу.

Раніше портал Знай повідомляв, курятина подорожчала на 14%: свіжі ціни на філе, стегна та гомілки в АТБ, Сільпо й Novus .

Також наш портал інформував, яйця по 34 грн за десяток: АТБ заливає хімією прострочені продукти .

Київські