Колектори дзвонять рідним і на роботу: як законно змусити їх замовкнути

26 липня 2026 р. 08:31

26 липня 2026 р. 08:31

Цілодобові дзвінки, психологічний тиск, листи родичам і навіть дзвінки на роботу — методи недобросовісних колекторів досі залишаються реальністю для тисяч українців. Опинившись під таким пресингом, люди часто губляться й не знають, що робити. Проте наявність боргу не позбавляє права на повагу до приватного життя, честі та гідності. Як повідомляє видання Dumka.media, закон чітко регламентує поведінку стягувачів — залишається лише знати свої права та правильно ними скористатися.

Хто такі колектори та хто їх контролює

Сьогодні колекторська діяльність в Україні повністю легалізована. Колекторська компанія — це виключно юридична особа, яка включена до спеціального Реєстру колекторських компаній, що веде Національний банк України . Якщо компанії немає в реєстрі — її діяльність із витребування боргів є незаконною. Повний перелік легальних колекторів відкрито публікується на офіційному сайті НБУ.

Головним регулятором виступає саме Нацбанк: він встановлює жорсткі вимоги до етичної поведінки стягувачів, проводить інспекційні перевірки, а в разі порушень застосовує штрафи або виключає компанію з реєстру — що фактично означає повну заборону на подальшу діяльність.

Правила першого контакту: що вам зобов'язані сказати

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про споживче кредитування», під час першої ж розмови представник компанії зобов'язаний чітко назвати: повне найменування кредитора та своє найменування, номер телефону для зв'язку, адресу для листування, правову підставу взаємодії, а також розмір простроченої заборгованості з повною деталізацією — тіло кредиту, відсотки, комісії, штрафи й пеню окремо.

Якщо співрозмовник відмовляється надати ці дані, ухиляється або погрожує — перед вами, найімовірніше, нелегальний стягувач, і це вже привід для звернення до поліції.

Що категорично заборонено колекторам

Закон встановлює чіткий перелік заборон. Колектори не мають права :

• погрожувати, шантажувати чи чинити психологічний тиск на боржника, його родичів або колег;
• вводити в оману щодо суми боргу чи неправдиво заявляти про кримінальне переслідування;
• видавати себе за представників державних органів;
• телефонувати з 20:00 до 09:00 , а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
• контактувати з боржником більше двох разів на добу ;
• приховувати свій номер телефону;
• використовувати автодозвін понад 30 хвилин на день ;
• повідомляти про борг стороннім особам без їхньої згоди;
• вимагати від родичів чи роботодавця сплатити чужий борг;
• приходити на особисті зустрічі без попередньої згоди.

Кому колектори не мають права телефонувати взагалі

Окремо закон захищає найуразливіші категорії громадян. Будь-яка безпосередня взаємодія — дзвінки, SMS, відеоконференції — повністю заборонена з особами, які: є недієздатними або обмеженими у цивільній дієздатності; перебувають на стаціонарному лікуванні; мають інвалідність I групи ; є неповнолітніми.

Якщо ви належите до однієї з цих категорій або є опікуном такої людини — достатньо надіслати колекторам копію підтвердного документа (довідка МСЕК, медична довідка, свідоцтво про народження), і будь-які дзвінки мають припинитися негайно.

Що робити, якщо колектори тиснуть: покроковий план

Крок 1. Фіксуйте все. Робіть скриншоти повідомлень, записуйте телефонні розмови, зберігайте листи разом із конвертами — поштовий штемпель є доказом дати.

Крок 2. Збирайте інформацію. Під час розмови вимагайте від співрозмовника назвати ПІБ або унікальний ідентифікатор, точну назву юрособи, номер договору та правову підставу для дзвінка.

Крок 3. Вимагайте документи. Після першої взаємодії колекторська компанія зобов'язана протягом 5 робочих днів надіслати вам повний пакет документів: договір, що підтверджує право вимоги, та деталізований розрахунок боргу. З моменту вашої вимоги й до отримання цих документів діє «режим тиші» — жодних дзвінків за ініціативою стягувача.

Крок 4. Скаржтеся регулятору. Якщо порушення тривають — направляйте офіційну скаргу до Національного банку України. Додайте зібрані докази: аудіозаписи, скриншоти, деталізацію дзвінків від мобільного оператора.

Крок 5. Звертайтеся до поліції. У разі відкритих погроз — негайно пишіть заяву, де вкажіть усі відомі дані про стягувачів. Погрози з боку колекторів можуть кваліфікуватися за статтею 129 Кримінального кодексу України.

Важливо пам'ятати: під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальники повністю звільняються від штрафів, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення — це прямо передбачено пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Тож будь-які погрози «нарахують ще більше» під час війни — незаконні.

Раніше портал Знай повідомляв, арешт рахунку: до 16 000 грн щомісяця можна зняти попри борги — покрокова інструкція .

Також наш портал інформував, спадкоємці, суди, борги: 6 ризиків при купівлі квартири, про які мовчать рієлтори .

Більше деталей читай у матеріалі: рахунок арештували за борги: як отримати доступ до 16 000 грн на місяць .

Київські