483 млн на укриття повернули в бюджет: Київ без захисту від балістики попри мільярдні витрати

06 серпня 2026 р. 18:59

06 серпня 2026 р. 18:59

Після чергових смертельних ракетних ударів по Києву проблема укриттів знову опинилася в центрі уваги. Балістична ракета долітає до столиці за лічені хвилини — за цей час люди мають знайти безпечне місце. Проте в багатьох районах Києва єдиним доступним варіантом залишаються звичайний підвал або станція метро, до якої ще треба дістатися.

На п'ятому році повномасштабної війни це ставить гостре запитання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не створила мережу повноцінних захисних споруд?

Як повідомляє видання "Ненька" з посиланням на дані Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об'єктів фонду цивільного захисту . Цифра нібито вражає, але структура цього фонду змінює картину.

87% укриттів — це звичайні підвали

З понад 4,3 тисячі об'єктів 3796 — це найпростіші укриття : пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір, який ніколи не проєктувався для захисту від ракетних ударів. Повноцінних сховищ у столиці налічується лише 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — усього два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне на все місто.

Тобто майже 87% фонду цивільного захисту Києва — це переобладнані приміщення, які не створювалися спеціально для захисту населення під час війни. Саме тому формальна кількість укриттів не відповідає реальному рівню безпеки, якого потребують кияни під час балістичних атак.

Мільярди є, нових сховищ — одиниці

Грошей на цивільний захист столиця виділяє чимало. У 2025 році на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів спрямували близько 4 млрд грн . З початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі об'єктів. У 2026 році фінансування продовжилося — понад 2,1 млрд грн передбачили на будівництво та ремонт захисних споруд.

Одночасно триває будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планують завершити до кінця року. Однак принципово нових капітальних захисних споруд за понад чотири роки великої війни з'явилося обмаль — основна увага була спрямована на ремонт підвалів: освітлення, вентиляція, санвузли, лавки.

483 мільйони на мобільні укриття — і нульовий результат

Окрема історія — мобільні бетонні укриття, які можна швидко розміщувати біля зупинок, у парках та житлових кварталах. У жовтні 2025 року Київрада підтримала закупівлю до 500 таких об'єктів, на що передбачили близько 483 млн грн .

Проте до реального встановлення справа не дійшла. За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури до кінця бюджетного року. Кошти повернулися до бюджету. А під час формування бюджету на 2026 рік райони взагалі не подали запитів на закупівлю мобільних укриттів.

Показовим є контраст: поки столична влада роками буксує, бізнес та благодійники встановлюють мобільні укриття власним коштом — таке, зокрема, з'явилося в Деснянському районі. Журналісти порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де шлях від рішення до монтажу бетонної споруди триває близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції — орієнтовно 540 тис. грн.

Метро досі головне сховище столиці

Масштаб залежності від метрополітену показує статистика. Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями вночі скористалися близько 970 тисяч людей . Для порівняння: у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року — 215 тисяч звернень.

Метро справді є одним із найнадійніших варіантів, але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати кілометр або більше до метро за лічені хвилини після сигналу тривоги фізично неможливо.

Хто відповідає за укриття і чому система буксує

Однією з ключових причин хронічних проблем є розмита система управління. Фінансування ухвалює Київрада, міські програми координують підрозділи КМДА, але безпосередню роботу — визначення потреби, замовлення, закупівлі — виконують районні адміністрації. Голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються міським головою, що створює багаторівневу систему без чіткої персональної відповідальності.

Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень між КМДА, Київрадою та РДА.

Після понад чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах столиці відповідь на питання, чи є в радіусі кількох хвилин безпечне місце, все ще залишається негативною.

Раніше портал Знай повідомляв, РНБО затвердила План стійкості Києва: 37 млрд грн на укриття, енергетику та ППО .

Також наш портал інформував, перше модульне бетонне укриття на 50 людей встановили у Львові: вартість 3,9 млн грн .

Київські