Укриттів критично не вистачає: десятки тисяч людей ночують у метро під час обстрілів

08 серпня 2026 р. 21:27

08 серпня 2026 р. 21:27

Росія не припиняє обстрілювати Київ балістичними ракетами, які ППО через брак протиракет майже не вдається збивати. Кожна атака змушує людей шукати укриття. Але навіть за офіційними даними, сховищ у столиці налічується трохи більше 4 тисяч — це критично мало для міста, де зараз живуть понад 3 млн людей. Про це йдеться в репортажі Настоящего Времени .

Моніторинг офісу омбудсмена показав: частина укриттів у Києві недоступна, а частина перебуває в аварійному стані. У підсумку багато киян під час повітряних тривог ідуть на станції метро, щоб перечекати можливу атаку — як у перші тижні повномасштабної війни. Люди беруть із собою намети, каремати й розкладні стільці, щоб мати хоча б мінімальний комфорт. В одну з недавніх атак Росії ніч у київській підземці провели 56 тисяч осіб — це близько 2% населення столиці.

Найскладніша ситуація — у Деснянському районі на лівому березі Дніпра. Ті укриття, які тут є, — це здебільшого підвали в лікарнях, школах або садочках, пояснює голова Деснянської райадміністрації Максим Бахматов. Житлові будинки в районі — радянська панельна забудова, де в багатьох просто немає підвалів, які можна було б переобладнати під сховища.

В умовах нестачі стаціонарних укриттів найпростіше й найшвидше рішення — мобільні бетонні конструкції. Така споруда з відкидними сидіннями вміщує 30 людей і пристосована навіть для осіб з інвалідністю. Проблема лише в тому, що на весь Київ таке укриття одне — єдине сертифіковане. Його встановили саме в Деснянському районі коштом бізнесу. За словами Бахматова, мобільне укриття пройшло перевірку на полігоні й витримало підрив бойової частини дрона "Шахед". Від прямого влучання балістичної ракети воно не врятує, але захищає від уламків та ударної хвилі.

Мобільне укриття збирається, як конструктор Lego, з окремих модулів за 2-3 дні, каже Бахматов. Та попри очевидну перевагу, масового встановлення таких конструкцій у Києві не відбувається. "У мене нуль гривень. Якісь гроші виділялися, але потрібно не гроші виділяти, а мати план і стратегію. Скільки, умовно, має бути укриттів для Лісового масиву — вам ніхто не скаже", — додає голова райадміністрації.

Через брак сховищ киянка Марина разом із півторарічною дитиною перечікує всі обстріли вдома в коридорі. "Укриття є, наприклад, у школі, куди можна було б піти. Але від мого дому це 8 хвилин пішки. А з дитиною вночі під час обстрілу туди йти — така собі історія", — розповідає вона. Анна разом із дев'ятирічним сином переїхала до Києва з Північної Салтівки в Харкові — одного з найбільш обстрілюваних районів. Тепер, каже жінка, схожі за інтенсивністю атаки їм доводиться переживати й у столиці. "Звичайні підвали переповнені. Не те що лягти — там сісти й встати ніде. Приходять люди, а місць немає, людей відправляють назад, бо на весь район не вистачає", — ділиться Анна.

Київська міська адміністрація покладає відповідальність за брак укриттів на районні адміністрації. При цьому лише у 2025 році на будівництво й облаштування сховищ у Києві виділили пів мільярда гривень — понад $11 млн. Але більша частина цих коштів так і не була використана й повернулася до бюджету. Своєю чергою, голова Деснянської райадміністрації наголошує: проблема з укриттями — результат рішень керівництва міста, а не районної влади.

Раніше портал Знай повідомляв, лише третина учнів поміститься в укриття: ліцеї не зможуть перейти на очне навчання .

Також наш портал інформував, занедбану ділянку в центрі Львова перетворять на громадський простір з укриттям та парковкою .

Київські