1000 МВт резервної генерації та 100 пунктів обігріву: на підготовку до зими виділили 22 млрд грн

09 серпня 2026 р. 17:31

09 серпня 2026 р. 17:31


Ключове завдання — створити 1000 МВт додаткової теплової генерації . За словами Пантелеєва, ідеться про резервні джерела, локальні котельні, заміну та посилення старих котлів і насосів. Паралельно місто планує повністю відновити об'єкти теплопостачання та частково — енергоблоки: приблизно 350 МВт до початку сезону, а згодом ще 100 МВт до кінця року .

Київ повернув 1,25 млрд грн на резервне тепло

Окремий напрям — когенераційні установки. До кінця року Київ планує запустити 200 МВт резервного живлення від таких установок. Наразі змонтовано обладнання на 200 МВт, із якого 60 МВт уже в роботі . Решту потужностей обіцяють ввести в експлуатацію до грудня.

Місто готується і до екстремальних сценаріїв. Якщо минулої зими в кожному районі працювало орієнтовно по п'ять шкіл з автономним теплом та живленням , то цього сезону їх буде по десять — загалом 100 пунктів обігріву по всьому Києву. У разі аварійного вимкнення електрики чи опалення такі пункти відкриватимуться негайно для всіх мешканців.

Житловий сектор також не залишився осторонь. У бюджеті передбачено рекордну суму на міські програми співфінансування для підготовки будинків до зими — ними охоплено вже понад 1000 багатоповерхівок . Крім того, у столичних будинках працює вже 200 сонячних електростанцій .

Що робити мешканцям у разі відключення тепла

У КМДА наголошують: пункти обігріву створюються в кожному районі на базі шкіл, і в критичній ситуації вони відкриються для всіх. Ось що варто знати:

  • Де шукати: інформацію про найближчий пункт обігріву публікуватимуть на офіційному порталі Києва та в Telegram-каналах районних адміністрацій. Також можна звернутися до контакт-центру міста за номером 1551 .
  • Що взяти з собою: документи, теплий одяг, заряджений павербанк, воду та перекус.
  • Житлові будинки: ОСББ можуть скористатися міськими програмами співфінансування для встановлення резервного живлення — звертатися до районної адміністрації.

Інженерно-технічний захист об'єктів критичної інфраструктури фінансується за кошти держбюджету. Водночас місто паралельно опрацьовує сценарії дій в екстремальних умовах — адже ворог цілеспрямовано атакує цивільну енергетику. За даними КМДА, наслідки кожного балістичного обстрілу обходяться Києву в 300–500 млн грн збитків.

Раніше портал Знай повідомляв, червоноградська фабрика простоює 8 місяців: під загрозою опалення мільйонів українців .

Також наш портал інформував, ілюзія порятунку: мінікотельні не вирішать проблему опалення .

1000 МВт резервної генерації та 100 пунктів обігріву: на підготовку до зими виділили 22 млрд грн

Джерело: kyiv.znaj.ua