Потрібно 7894 укриття, а збудували 4: райони Києва освоїли лише 3% виділених коштів

10 серпня 2026 р. 18:17

10 серпня 2026 р. 18:17

Ситуація з укриттями в Києві викликає дедалі більше запитань: попри мільярдне фінансування, нових захисних споруд у столиці майже не з'являється. Як повідомляє ProfBuild із посиланням на ТСН.ua, у Київраді нарешті назвали реальні причини.

4 нових об'єкти за понад 4 роки війни

Із початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту Києва включили лише чотири новозбудовані об'єкти. З них два — протирадіаційні укриття в Дарницькому районі на території закладів освіти загальною місткістю 540 осіб. Ще дві споруди подвійного призначення з'явилися в Оболонському районі — вони розраховані на 2195 осіб. Про це повідомив директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук.

Натомість реальна потреба столиці, затверджена рішенням Київради, становить 7894 об'єкти — майже вдвічі більше за нинішню кількість. На сьогодні киянам доступні 4358 об'єктів фонду захисних споруд: 512 сховищ, 2 протирадіаційні укриття, 47 споруд подвійного призначення, одне мобільне укриття та 3796 найпростіших укриттів.

Брак робочих рук, блекаути та погода

За словами Романа Ткачука, зведення нових захисних споруд — тривалий процес, який включає проєктування, експертизу, будівельні роботи, технагляд та введення в експлуатацію. Темпи робіт залежать від підрядників і низки зовнішніх факторів. «Однією з основних причин можливого відтермінування є воєнний стан, який суттєво впливає на будівельну галузь. Відчутним фактором є нестача кваліфікованих працівників, що значною мірою пов'язано з мобілізаційними заходами», — пояснив посадовець.

Крім того, на швидкість будівництва впливають безпекова ситуація, перебої з постачанням будматеріалів, тимчасові відключення електроенергії, погодні умови, а також необхідність коригування проєктно-кошторисної документації та проведення додаткових закупівель.

Гроші є, але їх не витрачають

Втім, головна причина — не відсутність фінансування, а небажання районних адміністрацій його освоювати. Депутат Київради Леонід Ємець пояснив: після повномасштабного вторгнення райони активно ремонтували підвали житлових будинків, які зараховували до найпростіших укриттів. Будувати повноцінні захисні споруди було складніше, дорожче та довше. Згодом у районах почалися корупційні скандали, пов'язані із закупівлями для укриттів — після перевірок частину чиновників засудили, частину звільнили.

«З тих часів посадовці РДА почали більш обережно ставитися до освоєння коштів. Але це призвело до того, що окремі райони просто перестали їх використовувати, особливо на будівництво нових укриттів», — зазначив Ємець. За його словами, окремі райони освоїли лише 3–5% від виділених сум. Водночас кошти нікуди не зникають — вони залишаються зарезервованими й переходять на наступний рік.

Хто відповідає за будівництво

Схема фінансування виглядає так: районні держадміністрації визначають потребу в укриттях — скільки, де, якого формату й на скільки людей. Потім кожен район подає до Київради запит на будівництво чи ремонт, а міськрада виділяє кошти. Саме РДА відповідають за проведення тендерів і контроль виконання робіт. «Київрада не може проводити тендери на будівництво, це заборонено законодавством», — підкреслив депутат.

Проблема ускладнюється тим, що голів РДА призначає президент за поданням Кабміну — місцеве самоврядування не має важелів впливу на них. «Відповідальності перед містом голови РДА не відчувають — можуть робити, що хочуть», — підсумував Леонід Ємець.

Раніше портал Знай повідомляв, генератори, укриття й гарячі обіди: школи завершують підготовку до навчального року .

Київські