У Переяславі відновив роботу Музей археології і чекає відвідувачів

27 серпня 2026 р. 14:46

27 серпня 2026 р. 14:46

• Малий
• Середній
• Великий

Після тривалої перерви у Переяславі 24 серпня знову відкрив двері для відвідувачів Археологічний музей. Його експозиція, наповнена унікальними предметами, знайомить гостей із матеріальною та духовною культурою племен і народів, які заселяли територію Переяславщини від пізнього палеоліту до давньоруського часу включно. Побував на урочистому відкритті Переяслав .Cіty.

– Надзвичайно приємно, що один із музеїв Заповідника "Переяслав" відновлює роботу після тривалої перерви саме в День нашої незалежності, – зауважила в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна. – Науковці та реставратори доклали чимало зусиль до того, щоб усі бажаючі могли знову відвідувати усі наші музеї. Найближчим часом буде відкрито після ремонту Музей космосу, який знаходиться на території Музею просто неба, а у вересні – оновлену експозицію Музею-діорами «Битва за Дніпро…». Наразі ми ведемо переговори з відділом освіти, щоб затвердити безкоштовні екскурсії для школярів, адже найголовніше наше завдання – популяризація музейних колекцій, особливо серед учнівської молоді.

– Як відомо, перший музей у Переяславі – краєзнавчий, – сказав завідувач науково-дослідного відділу «Археологічний музей» Олександр Колибенко. – І всі оригінальні експонати цього музею на момент приїзду Михайла Івановича Сікорського до Переяслава у 1951 році були лише археологічними пам’ятками.

Автор: Олена Калінович

Коли постало питання створення в Переяславі історичного музею та надання йому статусу державного, в нашому місті розпочалися археологічні дослідження, у яких брали участь члени археологічної експедиції АН СРСР та АН УРСР на чолі з М. Каргером, М.Брайчевський, Ю.Асеєв, Р. Юра та ін. Знайдені під час розкопок прикраси, побутові предмети з металу та кераміки, натільні хрестики та іконки, датовані ХІ – ХІІІ ст., почали наповнювати експозиції наших музеїв.

Фундаменти Спаської церкви-усипальні ХІ ст. було виявлено і досліджено в 1953 р. Щоб уберегти пам’ятку домонгольського періоду від руйнування внаслідок впливу погодних явищ, було вирішено збудувати над нею експозиційний павільйон. Його створення у 1955 – 56 рр. – один із перших прикладів музеєфікації архітектурної археологічної пам’ятки в Україні.

Але Михайло Сікорський бачив і розумів, що павільйону зовсім недостатньо для всебічного представлення не лише Спаського храму ХІ ст., а й життя тогочасного Переяслава. У 1959 р. у павільйоні було створено експозицію, яка існує й зараз. Вона відображає археологічні культури та пам’ятки Переяславщини від палеоліту до ХІІІ ст. Загалом Археологічний музей є зразком класичної археологічної експозиції, яка поєднує залишки культової споруди та експозиційні матеріали.

У центрі внизу – фундаменти Спаської церкви-усипальні ХІ ст., куди можна спуститися східцями. Як стверджують дослідники, її збудував для себе та своєї сім`ї «права рука» переяславського князя Володимира Мономаха боярин Оргость. Храм був зруйнований під час монголо-татарської навали в 1239 р. Під стінами було виявлено вісім поховань.

У вітринах, розміщених по колу навколо залишків храму, представлені різноманітні археологічні матеріали, знайдені на територіях Воскресінської церкви ХІ ст., Михайлівського собору ХІ ст., Єпископських воріт ХІ ст.: фрагменти плінфи, смальти, мозаїки, металеві гачки для риболовлі, наконечники списів і стріл, уламки круглого віконного скла, металеві виті браслети та ін. Також експонуються побутові та ритуальні предмети з поховань Черняхівської культури (ІІІ – V ст.), знайдені на території радгоспу «Переяславський».

В експозиції знаходяться дві скульптури – «Неандертальська людина» та «Мотижне землеробство». Ці скульптури – дипломна робота українського етнографа, художника та скульптора Івана Гончара, коли він навчався в Київському художньому училищі. Вони були створені спеціально до відкриття нової експозиції Київського історичного музею в 1935 р. і тривалий час експонувалися при вході до археологічної частини експозиції.

У кінці 1960-х рр. Івана Гончара почали звинувачувати в українському буржуазному націоналізмі. Його роботи почали прибирати зі столичних музеїв. Дізнавшись про це, Михайло Сікорський перевіз ці дві скульптури до Переяслава.

Ще одна цікава річ, яка є тільки в Археологічному музеї – це витончені яскраві вітражі, які створюють неповторну атмосферу занурення в тисячолітню давнину. Авторка ескізів – художниця Генрієтта Левицька, вона розробила їх спеціально для цього павільйону. На вітражах зображені сцени з «Повісті временних літ», пов’язані з Переяславом, доповнені фрагментами відповідних літописних текстів.

Унікальні предмети Археологічного музею

Великий бронзовий підсвічник та люстра-хорос ХІІ ст ., знайдені під час розкопок Спаської церкви-усипальні та відреставровані з уламків.

Зерновик скіфської доби (VII до III–IV ст. до н. е.) – велика посудина для зберігання зерна з зображенням вужа. Збереження збіжжя від шкідників та гризунів на той період було справжньою проблемою, так як коти в якості домашніх тварин з’явилися значно пізніше. З мишами боролися вужі, тому їх зображення зустрічаються на таких посудинах.

Фрагмент плінфи ХІІ ст. з видряпаним зображенням птаха , ймовірно, автором малюнка був підліток, мешканець Переяслава.

Кольчуга ХІІІ ст. – плетена з металевих кілець сорочка-сітка, покликана захищати від ураження холодною зброєю. На виготовлення однієї кольчуги давні майстри витрачали до 6 місяців, вага її – 10-11 кілограмів. Реконструктори стародавніх батальних сцен стверджують, що вага повного озброєння давньоруського і сучасного воїна майже не відрізняється і досягає 20 кілограмів.

На превеликий жаль, найбільш цікаві та цінні предмети з переяславських розкопок після закінчення досліджень було вивезено до Ленінграда. У 1984 р. їх було переміщено до Новгородського музею-заповідника, де на їх основі створено музей писемності. В тамтешній експозиції і зараз знаходяться фрагменти плінфи та штукатурки ХІ – ХІІ ст. з Переяслава з продряпаними текстами на кшталт «Господи, поможи рабу Твоєму…» з іменами наших земляків. Сподіваюся, що згодом їх усе ж вдасться повернути на батьківщину, – розповів Олександр Володимирович.

Археологічний музей відкритий з 9.00 до 17.00, вихідні дні – понеділок, вівторок.

Київські