У Слободі відкрили Алею Слави Героїв: громада увічнила пам’ять чотирьох воїнів-земляків

28 серпня 2026 р. 17:53

28 серпня 2026 р. 17:53

• Малий
• Середній
• Великий

28 серпня 2026 року, напередодні Дня пам'яті захисників України, у селі Слобода Кагарлицької громади відбулася урочиста подія - відкриття Алеї Слави Героїв. Гранітні панелі з портретами увічнили імена чотирьох воїнів-земляків, які віддали життя, боронячи Україну.

Автор: Валентин Владіміров

Захід зібрав біля пам'ятника воїнам Другої світової війни в парку Слави мешканців села, родини загиблих захисників, представників громади та духовенство. Вели церемонію Валерій та Оксана Невдобенки, а розпочалася вона з пронизливої пісні про материнський біль України, що плаче за своїми синами, які затулили собою рідну землю.

Чотири долі, чотири подвиги

Відкрили стели з портретами воїнів на Алеї Слави в Слободі власноруч їхні рідні. Саме під час цього моменту ведучі зачитували бойову біографію кожного з Героїв - так присутні дізнавалися шлях кожного воїна від мобілізації до останнього бою.

У центрі уваги - історії чотирьох героїв, чиї портрети тепер прикрашають алею.

Олександр Полторак , 1965 року народження, з травня 2022-го служив у територіальній обороні Києва, брав участь в обороні столичних околиць на межі з Ірпенем та Бучею. Пізніше добровільно мобілізувався до Окремої президентської бригади, пройшов вишкіл в Англії та ніс службу поблизу Донецька. Після поранення й контузії повернувся в стрій, до інженерних військ. Помер від тяжкої хвороби на території тимчасового пункту дислокації частини. Похований на Котівському кладовищі в Слободі.

Віталій Карлюк , 1980 року народження, був призваний до лав ЗСУ у листопаді 2024 року. Служив навідником взводу бойових машин 1-ї штурмової роти. За мужність під час виконання бойових завдань відзначений медаллю «За поранення» та відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Загинув поблизу Різниківки на Бахмутщині. Похований на Центральному цвинтарі Слободи.

Юрій Іщенко , 1979 року народження, пройшов через Антитерористичну операцію на сході країни (2015–2017), за що нагороджений медаллю «Учасник АТО». У липні 2022-го знову став до лав захисників - служив стрільцем штурмового відділення. Загинув поблизу Новомайорського на Волноваському напрямку. Посмертно нагороджений відзнакою «Лицарський хрест», і рішенням сесії Кагарлицької міської ради удостоєний звання «Почесний громадянин Кагарличчини». Похований на Машировському кладовищі.

Микола Малахов , наймолодший із загиблих, народився 2000 року. У червні 2025-го добровольцем пішов до лав ЗСУ, служив старшим навідником мінометного взводу. Загинув поблизу Малої Токмачки на Запоріжжі. Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин Кагарличчини». Похований на Центральному цвинтарі Слободи.

Зворушливим став момент, коли рідні зняли синьо-жовті полотна, якими були огорнуті портрети воїнів до початку церемонії. Тоді ж діти поставили біля пам'ятних світлин запалені лампадки - цей символічний жест супроводжував вірш про свічку пам'яті.

На заклик ведучих присутні схилили голови перед світлою пам’яттю загиблих воїнів, вшанувавши всіх українців, які віддали своє життя за самостійність і незалежність України хвилиною мовчання!

«Ці гранітні панелі - не просто камінь»

Із промовою до присутніх звернувся заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов: «Сьогодні надзвичайно важкий і водночас величний день. День, коли ми зібралися разом у парку Слави, біля пам'ятника воїнам Другої світової війни, щоб поєднати покоління та віддати найвищу шану новітнім Героям України. Від імені Кагарлицької міської ради, від усієї нашої територіальної громади та від себе особисто висловлюю найглибші співчуття й безмежну вдячність сім'ям загиблих».

Івана Семцов наголосив, що Алея Слави - це не просто перелік прізвищ на камені.«Ці гранітні панелі - не просто камінь. Це закарбована в історії ціна нашої свободи, це світлини тих, хто закрив нас із вами від ворожої навали. Двоє з них - корінні жителі Слободи, ще двоє - стали рідними для цього села назавжди, знайшовши тут свій Вічний спочинок», - зазначив він.

Звертаючись до родин загиблих, заступник міського голови додав: «Низький уклін матерям, дружинам, дітям та близьким наших Героїв. Жодні слова не зцілять ваш біль, але знайте: громада завжди поруч із вами. Ми пам'ятаємо, якою ціною дається кожен наш ранок».

«Нехай ця Алея Слави буде щоденним нагадуванням усім нам про ціну Незалежності. Переходячи повз ці портрети, вдивляючись у ці обличчя, згадаймо їхню мужність і зробімо все, щоб бути гідними їхньої жертви», - зі сльозами на очах завершив свою щиру промову посадовець.

«Ми пам'ятаємо»

Слова вдячності й скорботи присутнім адресувала старостиня Світлана Бакал. Вона наголосила, що люди, чиї імена викарбувані на алеї, до останнього залишалися частиною громади: «Вони жили, працювали, мали родини, але коли Україна покликала, мужньо стали на її захист. Сьогодні немає їх поруч з нами, але вони назавжди залишаться в пам'яті їх рідних».

Світлана Бакал звертаючись до земляків закликала: «Хочеться, аби кожен, хто проходив повз цю алею, на мить зупинився, почитав прізвища, подивився в очі цих захисників і подумки сказав: "Дякуємо"».

«Ваш біль невимовний, і ніякі слова не зможуть вас розрадити. Але хочу пообіцяти вам одне: ми пам'ятаємо. І пронесемо цю пам'ять через віки, через покоління, тому що ці дошки - це не просто метал і камінь, це долі, на яких викарбувано життя і останній подих наших героїв», - звернулася староста до родин полеглих воїнів.

Вірші, молитва і квіти до портретів

До слова також запросили місцеву поетку Людмилу Березову, яка прочитала власний вірш, присвячений загиблим воїнам - про материнський біль, вдячність захисникам і віру в перемогу.

Чин освячення Алеї Слави та панахиду за загиблими воїнами відправив настоятель Якимо-Аннинського храму села протоієрей Уар Перетятько.

Звертаючись до громади священник нагадав слова Святого Письма про те, що немає більшої любові, ніж покласти життя своє за друзів своїх - саме так учинили воїни, чиї імена тепер на алеї. Він побажав родинам загиблих здоров'я та довгих років життя. «Тому будемо молитися і пам'ятати, що з ними буде зустріч у вічності. І ця зустріч потім ніколи не закінчиться, вона буде вічною. Я хочу вклонитися матерям наших воїнів і всіх загиблих воїнів України. Царство небесне їм, а вам здоров'я і многії благії літа», - сказав настоятель.

Під час заходу лунали пісні «Над землею тумани» та «Йшла до Бога Україна» у виконанні місцевого ансамблю «Горлиця.

А на завершення присутні на церемонії під тиху музику поклали квіти до портретів Героїв.

Вічна пам'ять і слава українським воїнам, які захищали Україну і кожного з нас. Слава Україні! Героям слава!

Київські