Як раніше Переяслав святкував свої іменини, коли встановили дату Дня міста, яку варто переглянути

20 вересня 2026 р. 21:32

20 вересня 2026 р. 21:32

День міста — для переяславців це було найбільше і найкраще святкування в році. Зазвичай воно завершувалося в неділю концертом якоїсь "зірки" на центральній площі. Так було до повномасштабної війни. Останні роки цей день відзначають, але досить стримано: церемонія нагородження і виступи місцевих артистів.

Цьогоріч звання "Почесного жителя громади" присвоїли краєзнавиці Людмилі Набок. Давно заслужено. Її авторські дослідження-розповіді про історію міста стали як візитівкою авторки, так і унікальною скарбницею знань про древній Переяслав для сучасників і нащадків.

Напередодні цьогорічного свята Людмила Миколаївна підготувала історію саме про традицію Дня міста з першого зачину. В також пропонує дискусію про можливість і доцільність перегляду самої дати відзначення.

Перше свято: не День міста, а тисячолітній ювілей

Вперше Переяслав святкував не День міста, а свій тисячолітній ювілей — у 1907 році. Ось як описав це спеціальний кореспондент журналу «Нива», побувавши на святкуванні:

«В одному з закутків Полтавської губернії, в стороні від Дніпра знайшло притулок невеличке і занепале містечко Переяслав. Але це невеличке містечко має дуже велике минуле, настільки велике, що навіть дивно вимовити цифру років, які вже прожиті ним на білому світі: тисяча літ! … Навіть Москва …налічує від роду менше 800 літ… І лише Київ, що випливає золотими главами своїх монастирів зі щільного туману сивої давнини, а також ще дуже мало міст можуть посперечатися з цього приводу з повітовим містом Полтавської губернії…»

Автор, вживши зневажливі епітети щодо тогочасного стану міста, водночас щиро позаздрив його величному родоводу. Постає питання: як же так сталося, що при всій своїй економічній бідності Переяслав, єдиний на всю імперію, наважився організувати такий масштабний і затратний проект?

Все почалося з невеличкої замітки в журналі «Новое время» від 9 лютого 1894 р. , де розповідалось про ювілей генерал-лейтенанта Олександра Савельєва. У своїй подячній промові він зауважив, що 1893 рік мав би бути відзначений святкуванням 900-річчя Переяслава Полтавської губернії.

Цю репліку не оминув увагою дослідник історії Андрій Володимирович Стороженко , який розпочав прискіпливі пошуки перших історичних згадок про давні українські міста, зокрема й Переяслав. До 1900 року він вивчив давньоруські літописи, а також думки різних істориків щодо оригінальності та фальсифікації їхніх текстів.

У результаті досліджень Стороженко визначив, що місто мало б у 1907 р. відзначати тисячу років саме від літописної згадки про похід князя Олега на Царгород, а не від дати 993 р., коли за легендою місто наказав заснувати святий рівноапостольний князь Володимир. Свої міркування дослідник опублікував 1900 року у статті «Какой юбилей предстоит праздновать г. Переяславу?», де й запропонував дату святкування — 15 серпня, у день Успіння Богородиці.

Переяслав святкує 1000-ліття., 1907 р. Автор: Ольшанський

Наукові дискусії та узгодження дати

Опонентів дослідженню Стороженка спершу не знайшлося, і питання здавалося закритим. Проте серед істориків та любителів давньої історії тривали дебати:

• 21 березня 1904 р. — член Полтавської Ученої Архівної Комісії Л. В. Падалка запропонував взяти участь у святкуванні тисячоліття Переяслава; розгляд питання відклали до травня.
• 24 травня 1904 р. — на засіданні комісії відбулось бурхливе обговорення через різні тлумачення джерел. Вирішено звернутися до Історичного Товариства Нестора Літописця з проханням встановити рік святкування.
• 22 травня 1905 р. — Київське історичне товариство Нестора Літописця, спираючись на дослідження П. В. Голубовського, погодилось: 1907 рік є найкращим і найзаконнішим моментом для святкування ювілею 1000-літньої діяльності Переяслава на історичній сцені.

Отже, у 1905 р. історики остаточно визначились із датою першої літописної згадки про Переяслав. А от святкувати цю подію чи ні — залежало вже від владних структур міста.

Переяслав святкує День міста, 2007р. Автор: Володимир Набок

Хто ініціював свято

Ідею влаштувати містянам свято запропонував гласний міської думи, заступник міського голови Яків Пилипович Совачов . На засіданні думи 15 травня 1906 р. він зробив подання про відзначення рідкісної знаменної події.

Члени думи одразу утворили особливу комісію для розробки програми та обрання дня святкування — адже рік історики вже визначили, а щодо місяця і дня думки розділилися. Зрештою комісія обрала дату 15 липня — день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, як відновника і розбудовника укріплень Переяслава.

Програма святкування 1907 року включала:

• Служіння молебню
• Екстрене урочисте засідання думи
• Видання друкованої брошури з історії Переяслава
• Відкриття народної початкової школи
• Встановлення пам'ятника тисячоліттю

Із пропозиціями про спільне святкування та фінансування міська дума звернулась до земського зібрання. Члени земства прихильно поставились до ідей думи, але зауважили, що пам'ятник — марнотратство, а от будівництво народного дому з бібліотекою важливіше (його зрештою збудували аж у 1910 р.).

Як святкували 15 липня 1907 року

Напередодні дня святого Володимира, 14 липня 1907 р. , до міста почали з'їжджатися численні гості — духівництво, кореспонденти, губернські військові та цивільні чиновники.

15 липня відбулися:

• молебні в Успенській церкві та на площі
• хресний хід
• екстрене засідання думи
• урочисті обіди на території монастиря для простого люду й у семінарії для гостей
• вечірні гуляння у супроводі військового духового оркестру в міському саду

Втім, переяславці зрадили б себе, якби не заявили про свої політичні амбіції у такий знаменний день. Напередодні в центрі міста, під керівництвом сестри голови Петербурзької ради робітничих депутатів Хрустальова-Носаря, зібралось понад сто осіб молоді. Щойно мітингувальники почали виголошувати ідеї соціал-демократичної робітничої партії, на площу верхи увірвався загін донських козаків — учасників зібрання заарештували й доправили до в'язниці. Величезний натовп переяславців супроводжував їх усім шляхом. Після цього святкування продовжилось за планом.

Автор: Володимир Набок

Від 1907-го до 1986-го: свято, якого не було

Із 1907 р. і до 1986 р. Переяслав гучно відзначав різні події, але тільки не День свого заснування .

Лише 1986 року, за пропозицією нової завідувачки відділу культури Глушко Г. І. , відбулося перше свято міста Переяслава-Хмельницького, головною концепцією якого стало висвітлення давності його історичного життя.

Щодо дня і місяця пропонувались різні варіанти — 24 липня, 3 серпня. Зрештою визначили 21 вересня як найзручнішу дату (розпочинався навчальний рік у закладах освіти, завершувався відпускний сезон), приурочивши свято до днів визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

Місцем проведення стала площа Богдана Хмельницького, а головними акцентами:

• виступи мистецьких колективів міста
• марші спортивних секцій та клубів
• інсценізація літописних подій, пов'язаних з історією міста
• пошанування ветеранів праці та Другої світової війни
• вітання подружніх пар
• історико-документальна виставка, виставка квітів і дитячих малюнків

Свято настільки сподобалось, що його включили до щорічних заходів. З кожним роком воно набувало все більшого масштабу: додались обов'язкові виставки продукції підприємств міста, ярмарки народної творчості й книжкові ярмарки, спортивні естафети.

Свято спонукало й до розвитку музичної культури — створення пісень, присвячених місту:

• 1987 р. — міська рада вперше замовила пісню про Переяслав (сл. А. Драгомирецького, муз. В. Міщенка), якою кілька років поспіль розпочинали святкові заходи.
• До 2003 р. з'явилося декілька пісень, присвячених місту, які вперше прозвучали саме на День міста:
  • сл. О. Демиденка, муз. В. Кас'янова
  • сл. О. Матвієнка, муз. О. Гриценка
  • сл. П. Ярмоленка, муз. М. Губаря
  • сл. і муз. Г. Кутас
• 2009 р. — сесія міської ради затвердила славень Переяслава (зі змінами у 2020 р.) — муз. П. Мрежука, сл. О. Демиденка, який і донині є офіційною музичною візитівкою міста.

• сл. О. Демиденка, муз. В. Кас'янова
• сл. О. Матвієнка, муз. О. Гриценка
• сл. П. Ярмоленка, муз. М. Губаря
• сл. і муз. Г. Кутас

Дата свята сьогодні: чи варто її переглянути?

Святкування Дня міста міцно увійшло до традиційних, улюблених свят жителів. Ми всі звикли, що відбувається воно в третю неділю вересня і має, так би мовити, «перехідну» дату. Безперечно, це зручно з погляду кліматичного й туристичного сезонів, проте ця дата прив'язана до днів «визволення» міста від нацистських загарбників.

Та насправді зараз, у роки страшної війни за Незалежність нашої держави, ми розуміємо: у місто тоді не прийшла українська влада — один окупаційний режим просто змінив інший. Справжні незалежність і визволення відбулися 1991 року, а 1943-го було лише вигнання одного загарбника іншим. Подібні вигнання загарбників відбувались і раніше — у 993 р., 1630 р., 1648 р., 1918 р.

Ключові дати з історії міста

Режими змінювались, а самостійним князівським містом Переяслав був лише:

• з 20 лютого 1054 р. , коли князь Всеволод Ярославич став першим удільним переяславським князем
• до 1239 р. , коли місто було знищене ханом Батиєм

Інші знакові дати:

• 18 квітня 1185 р. — під час поховання князя Володимира Глібовича в Михайлівському соборі Переяслава вперше згадується назва «Україна» як державна територія.
• 6 березня 1585 р. — польський король Стефан Баторій надав право Костянтину Острозькому на володіння Переяславом («…городіще местце пустое, називаемое Переяслав»), разом із грамотою було надано Магдебурзьке право і герб. Дослідники зауважують, що надання Магдебурзького права містам України розглядалося поляками як елемент полонізації.
• 13 листопада 1975 р. — місту надано статус обласного підпорядкування (хоча вже й до цієї дати воно було адміністративно-територіальним центром).

Одним із варіантів може стати й «церковний» підхід — день святого Володимира, який відзначається 15 липня . Саме цього дня місто вперше святкувало своє тисячоліття.

З приводу нової дати для Дня міста можна і треба дискутувати — адже Переяслав із понад 1100-річною історією не має бути прив'язаним лише до подій 80-річної давнини. Проте дискусія про визначення дати проведення Дня міста має відбутися тільки після Перемоги над рашистами і за участю воїнів-захисників нашої Незалежності, нашого життя.

Зрештою, день можна визначити й не прив'язуючись до конкретної дати…

Київські