Очне навчання в київських вишах знову під питанням: дистанційку можуть продовжити до 15 жовтня

25 вересня 2026 р. 08:02

25 вересня 2026 р. 08:02

Масована атака безпілотників на Київ уранці 23 вересня — двоє загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та біля складських приміщень — знову змінила плани столичних університетів. Виші, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, тепер розглядають продовження дистанційки щонайменше до 15 жовтня. Про це вже говорять у ректоратах, хоча офіційних наказів на момент підготовки матеріалу ще не було.

Це вже не перший такий розворот за місяць. Навчальний рік в українських вишах стартував 1 вересня у форматі, який ректорати описували як «змішаний з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка ще серпневим наказом прямо зафіксував: заняття денної форми — очно, з огляду на безпекову ситуацію та можливі перебої з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших закладів планували лабораторні й практичні в аудиторіях, а лекції — у гнучкому форматі.

Чому очний формат зривається

Частота й тривалість тривог у столиці протягом вересня просто не залишили стабільного вікна, щоб тисячі студентів одночасно перебували в аудиторіях. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця казав, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». А тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці й об'єктах у житлових районах — робить очний розклад фактично нестабільним.

Показовий випадок стався вже на другий день навчання, 2 вересня: безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва просто під час занять. Студенти на той момент устигли зайти в укриття, тож постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає і формат визначає сам заклад, зважаючи на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка зіграла у зворотний бік.

Що кажуть у міністерстві та вишах

За нею стоїть не лише безпека. Осінньо-зимовий період для українських університетів заздалегідь вважали ризиковим. МОН ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, завчасно переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ, приміром, переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня й жовтня саме через можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв'язку 23 вересня лише посилили ці ризики.

Жовтень мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Тепер цей момент знову відкладається. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація за пропуски, знову опиниться в онлайні. Наскільки саме затягнеться пауза — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, дивлячись на карту тривог наступного тижня.

Що це означає для студентів

Для самих студентів і батьків ситуація складна з обох боків. З одного — обурення вимогами приходити на пари під час тривог, коли укриття не завжди доступне або вміщує всіх. З іншого — втома від затяжної дистанційки, яка для лабораторних курсів і практичної підготовки означає реальну втрату знань. Остаточні рішення університети Києва оприлюднять уже наприкінці вересня — одразу після того, як стане зрозуміло, наскільки часто лунатимуть сирени на початку жовтня.

Раніше портал Знай повідомляв, дітей повертають до очного навчання: укриття системно відновлюють .

Також наш портал інформував, київ атакували балістичні ракети: серія вибухів у столиці .

Київські