«Антарктика ставить нові запитання»: фастівчанин Владислав Хрещенюк про роботу полярника

13 жовтня 2026 р. 14:29

13 жовтня 2026 р. 14:29

«Антарктика не дає готових відповідей, вона постійно ставить нові запитання», - переконаний фастівчанин Владислав Хрещенюк. У лютому 2026 року молодий біолог вирушив на річну зимівлю до станції «Академік Вернадський» у складі 31-ї Української антарктичної експедиції. ФастівNews.City поспілкувалися з нашим земляком про відбір у полярники, виклики польової науки, зустріч 25-річчя на крижаному континенті та правила співіснування з дикою природою.

Найсуворіший, найхолодніший і найвітряніший регіон Землі, з унікальною природою, переважна частина території якого покрита товстим шаром льоду. А також – це домівка кумедних пінгвінів, милих морських котиків та харизматичних тюленів, які за своєю природою добре пристосовані до суворих погодних умов. І це все – Антарктика. Незвіданий, найменш вивчений і найбільш ізольований континент на планеті з багатьма островами. Водночас, ця земля відкрита для подальших наукових досліджень, які, безумовно, є важливими для усього людства.

Україна також робить свій внесок у дослідження цього загадкового регіону, адже наша країна має власну антарктичну станцію «Академік Вернадський», де українські науковці цілорічно проводять спостереження за атмосферою, океаном, геофізичними процесами та антарктичними екосистемами. До команди 31-ї Української антарктичної експедиції долучився і наш земляк - фастівчанин Владислав Хрещенюк, який вирушив до Антарктики у лютому 2026 року.

Своє 25-річчя Владислав зустрів безпосередньо на станції «Академік Вернадський». ФастівNews.City молодий науковець розповів про свій шлях до Антарктики, особливості роботи в експедиції, наукові дослідження та про те, чим його захоплює цей унікальний регіон.

робочий виїзд на човні в затоку Waddington Bay неподалік станції "Академік Вернадський" для проведення океанографічного профілювання Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

З дитинства майбутній дослідник цікавився живою природою та активно займався спортом. Спочатку він обрав професійний шлях у сфері фізичної культури та спорту, вступивши до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Проте вже під час навчання зрозумів, що його значно сильніше цікавить біологія і не лише як предмет, а як можливість досліджувати механізми життя. Тому паралельно здобував біологічну освіту.

Згодом Владислав вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де здобув ступінь магістра біології за спеціальністю 091 «Біологія», навчаючись на кафедрі цитології, гістології та репродуктивної біології. Професійний науковий досвід почав здобувати в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України. Там він займався молекулярно-біологічними дослідженнями, зокрема вивчав стабільність мРНК генів родини, що кодують мітохондріальні рибосомальні білки, на моделях клітинних ліній раку, а також механізми деградації білків. Пізніше продовжив професійний розвиток у напрямі лабораторної генетики та здобув відповідну кваліфікацію в Національному університеті охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика.

Тож коли Владислав дізнався про конкурс до 31-ї Української антарктичної експедиції, вирішив спробувати свої сили. Зібрав необхідні документи та подав заявку. Відбір виявився тривалим і складався з кількох етапів. Окрім професійної співбесіди, кандидати проходили медичне та психологічне обстеження, а також навчально-тренувальні збори. Адже потрібно було не лише відповідати професійним вимогам, а й бути готовим до тривалого перебування в умовах ізоляції та роботи в невеликому колективі.

Для нашого земляка участь в експедиції стала можливістю побачити науку з іншого боку — не лише як роботу з окремими зразками чи показниками, а як постійний процес спостереження, де результат залежить від багатьох умов одночасно. У лабораторії дослідник значною мірою контролює середовище, тоді як у польовій роботі доводиться враховувати погоду, стан льоду, доступність ділянок для роботи та сезонні зміни. Саме ця непередбачуваність, на думку Владислава, добре показує, наскільки важливими є систематичність спостережень і вміння працювати з реальними природними варіаціями.

Профілювання водної товщі у затоці Waddington Bay за допомогою багатоканального приладу RBR, що дає змогу досліджувати розподіл фітопланктону й зміни фізико-хімічних умов морського середовища Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

Тож успішно пройшовши відбір з першої спроби, Владислав Хрещенюк почав практичну підготовку до експедиції. НАНЦ забезпечив учасників необхідним експедиційним спорядженням та організаційною підтримкою, а особисті речі, необхідні для тривалого перебування, кожен планував та збирав самостійно. Для молодого науковця це був також перший досвід підготовки до життя протягом року в середовищі, де не можна розраховувати на звичну доступність речей і послуг.

А далі — довга дорога до антарктичної станції «Академік Вернадський», яка, за словами дослідника, теж стала окремою частиною експедиції. Україна, Польща, переліт через Туреччину до Південної Америки, Пунта-Аренас, а звідти — перехід до станції на українському науково-дослідному судні «Ноосфера». Так розпочалася 31-ша Українська антарктична експедиція.

Субантарктичні пінгвіни Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

Антарктичні умови вимагають відповідального ставлення до ризиків. Сильний вітер, різкі зміни погоди, лід, обмежена видимість і складність пересування можуть безпосередньо впливати на можливість виконувати польові завдання. Через несприятливі умови роботу можуть перенести, адже безпека завжди має пріоритет. «Антарктика вчить не демонструвати безстрашність, а правильно оцінювати ризики і діяти відповідально», — додає дослідник.

Зимівля 31-ї Української антарктичної експедиції розрахована приблизно на рік. У цей час команда одночасно забезпечує роботу станції та виконує наукову програму. У складі експедиції працюють фахівці різних напрямів — біологи, метеорологи, геофізики, а також спеціалісти, які відповідають за медичне, технічне та побутове забезпечення станції. Такий формат роботи вимагає не лише професійної компетентності, а й чіткої взаємодії між усіма учасниками. Для науки особливо важливо, що спостереження не обмежуються окремими вимірюваннями. Їхня цінність зростає тоді, коли дані накопичуються протягом тривалого часу й дають змогу порівнювати різні сезони та роки. Саме безперервність таких спостережень є однією з важливих складових антарктичної наукової програми.

Антарктичний морський котик Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

У межах біологічного напряму наш земляк займається моніторингом пінгвінів роду Pygoscelis, зокрема їхнього поширення, чисельності та сезонних етапів репродуктивного циклу. Разом з колегами він проводить регулярні спостереження, фіксує зміни й використовує фотопастки та інші методи моніторингу.

Також дослідник працює з наземною рослинністю, а саме зі щучником антарктичним, перлинницею та іншими рослинними угрупованнями, відстежуючи їхній стан і сезонну динаміку. Окремим напрямом є дослідження морських і прісноводних угруповань, що передбачає відбір проб води, визначення окремих гідрохімічних показників, дослідження фітопланктону та бактеріопланктону, а також визначення концентрації хлорофілу у вод.

Владислав Хрещенюк зазначає, що результати досліджень 31-ї Української антарктичної експедиції мають стати частиною довготривалого комплексу досліджень антарктичних екосистем. Саме багаторічні ряди спостережень дозволяють побачити, як змінюється середовище та як на ці зміни реагують живі організми. Відповідно повноцінні наукові висновки потребують завершення всього циклу спостережень, обробки матеріалу та порівняння отриманих даних із попередніми роками. Водночас уже під час зимівлі можна спостерігати сезонну динаміку таку як зміни в поведінці та присутності тварин, стані рослинності, льодовій обстановці й характеристиках водного середовища. Проте окремі спостереження ще не дають підстав говорити про довготривалі тенденції. Для цього необхідні систематичні вимірювання, повний цикл спостережень, подальша обробка матеріалу та порівняння з даними попередніх років. Саме в цьому полягає цінність довготривалого моніторингу: він дозволяє відокремити звичайні сезонні коливання від стійких змін.

Окрім наукової роботи, Владислав, як і інші учасники експедиції, виконує побутові та станційні обов’язки, серед яких чергування, прибирання, технічні та господарські завдання. Зізнається, у таких умовах немає поділу на «важливу» й «неважливу» роботу, адже від внеску кожного учасника експедиції залежить повноцінна робота всієї станції.

один день із процесу моніторингу: сезонний облік чисельності субантарктичних пінгвінів на суші острова Галіндез для відстеження динаміки їхніх переміщень Автор: з архіву Владислава Хрещенюка

Водночас, за словами дослідника, важливо залишати час і для відпочинку, тож у вільні години він тренується, читає, займається особистими справами та підтримує зв’язок із родиною через повідомлення й відеодзвінки. За час зимівлі він уже добре адаптувався до місцевого ритму життя:

Досвід 31-ї Української антарктичної експедиції для фастівчанина Владислава Хрещенюка - це можливість поєднати лабораторну підготовку з польовою біологією та побачити живі системи в різних масштабах. А зібрані під час роботи експедиції дані продовжать довготривалий ряд спостережень, який дає змогу досліджувати зміни антарктичного середовища не за окремими епізодами, а в часовій перспективі.

Київські