Київ без мостів: чи врятують столицю пороми та понтони

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Київ без мостів: чи врятують столицю пороми та понтони

26 жовтня 2026 р. 22:22

26 жовтня 2026 р. 22:22

Пошкодження мостів через Дніпро може лишити Київ без надійного сполучення між лівим і правим берегами. Влада й профільні фахівці вже приглядаються до резервних рішень, серед яких поромні переправи, понтонні мости, підземні тунелі й ширше використання міської електрички. Проблема в тому, що жоден із цих варіантів не здатен повноцінно замінити звичні міські мости.

Як повідомляє Київ Life , найшвидше можна було б розгорнути переправу на вже наявних плавзасобах — самохідних суднах або баржах, здатних брати на борт автомобілі. А от створення нового порома в стислі терміни практично неможливе.

Що потрібно для запуску поромів

Перед стартом робіт доведеться перевірити фарватер і підходи до берегів. На окремих ділянках Дніпра через мілини та особливості рельєфу дна може знадобитися днопоглиблення. За попередніми оцінками, такі роботи триватимуть один-два місяці.

На берегах треба облаштувати місця для заїзду й виїзду автомобілів — похилі рампи з бетону чи металу, а також під'їзні дороги. Без підготовки дорожньої мережі транспортні потоки ризикують перевантажити прибережні вулиці. Загалом на запуск перших переправ може піти від трьох до шести місяців після ухвалення рішення.

річка Дніпро

Чому пором — не панацея

Пором не стане повноцінною цілорічною альтернативою мосту. Через замерзання Дніпра та рух криги його роботу, за оцінками фахівців, доведеться припиняти із грудня до кінця березня. Водночас пропускна здатність такого сполучення обмежена: один великий пором бере на борт приблизно 30–40 автомобілів за рейс.

Окремим викликом стає тривалість повного циклу перевезення — від заїзду машин на судно до їхнього виїзду на іншому березі. Саме тому навіть кілька поромів не забезпечать обсяг, порівнянний із кількома смугами великого міського мосту.

Що робити пасажирам і водіям

Понтонні конструкції теж розглядають як резерв, однак їхня вразливість в умовах війни лишається окремим питанням. Підземні тунелі могли б дати постійне сполучення, але потребують значних коштів і тривалого будівництва. Розширення ролі міської електрички допомогло б частково перевезти пасажирів, проте не розв'язало б проблему руху приватного, вантажного та спеціального автотранспорту.

Практично в разі масштабного пошкодження мостів Києву, ймовірно, довелося б поєднувати кілька резервних способів сполучення одночасно — жоден сам по собі не замінить наявну мостову мережу.

Раніше портал Знай повідомляв, київ додасть 1,5 ГВт тепла до зими: резервні котельні будують для опалювального сезону .