«Україна звучить»: у Центральній бібліотеці в Кагарлику юні читці оспівували українське слово

29 жовтня 2026 р. 17:28

29 жовтня 2026 р. 17:28

У Центральній бібліотеці в Кагарлику відбулася літературно-музична композиція «Україна звучить», приурочена до Дня української писемності та мови. Учні театрального відділення Кагарлицької школи мистецтв разом зі своєю наставницею Лейлою Джабієвою прочитали твори українських поетів - від класиків до авторів, чиї рядки сьогодні звучать особливо гостро.

Автор: Валентин Владіміров

Нещодавно стіни Центральної бібліотеки у Кагарлику наповнилися особливими римами та емоціями. Захід об’єднав усіх, хто любить вдихати життя у кожне слово. Звучали вірші, які торкалися найпотаємніших струн душі.

Перед гостями виступили читці - вихованці театрального відділення Кагарлицької школи мистецтв та викладачка Лейла Джабієва. Різножанрові твори українських авторів вони читали як сольно, так і парно. Серед виконавців - Каріна Черниш, Марія Лихошерст, Ілона Балацька, Альона Цимбал, Катерина Вовк, Софія Яцевська, Марія Пономаренко, Ярослав Сінченко, Мілана Петрушевська та їхня наставниця Лейла Джабієва.

Ведуча заходу завідувачка відділу обслуговування бібліотеки Марина Волошин покликала глядачів у подорож шістьма темами - Слово, Дім, Любов, Свобода, Пам’ять і Мрія.

Слово - краса української мови

Усе почалося зі слова: з колискової, маминої казки, рідної мови, що супроводжує людину все життя. Першу частину присвятили красі й силі українського слова.

Твори про калинову декламували Каріна Черниш - «Українська мова», автор - Володимир Самійленко; Марія Лихошерст - «Батьківська криниця», автор - Анатолій Зарудний; Ілона Балацька - «Рідна мова», автор - Сидір Воробкевич; Альона Цимбал - «Радію я, коли знаходжу слово», автор - Андрій Малишко.

Дім - рідна земля, дитинство, батьки

Далі поезія повела слухачів додому - до батьківського порога, знайомих краєвидів, родинних скарбів і материнського слова, яке залишається з людиною, куди б вона не вирушила.

Про рідний край римами розповіли Катерина Вовк - «Люблю чернігівську дорогу», автор - Ліна Костенко; Софія Яцевська - «Лебеді материнства», автор - Василь Симоненко; Ілона Балацька - «Дерев’яна синя скриня», автор - Євген Гуцало.

Любов - кохання, юність, людські почуття

Про ніжність, красу миті й почуття, що змінюють світ, прозвучала поетична композиція на вірші Лесі Українки.

Найсокровеннішим поділилася Марія Пономаренко, виконавши композицію «Весна» на вірші Лесі Українки.

Свобода - український характер, боротьба, незламність

У четвертій частині йшлося про волю як силу духу, прагнення незалежності та готовність захищати право бути собою.

Про наше віковічне прагнення розповіли Ярослав Сінченко - «Ой, дайте мені степового коня», автор - Яків Жарко, «Я - українець», автор - Людмила Степаненко; Альона Цимбал - «Уривок з поеми», автор - Євген Маланюк.

Пам’ять - те, чого ми не маємо права забути

Поезія зберігає те, про що не можна мовчати. Ця частина композиції нагадала про болючі сторінки історії, імена й долі, які неможливо викреслити з пам’яті.

Поезії про незгасиме декламували Ілона Балацька - «Ошукана могила», автор - Василь Симоненко; Марія Лихошерст - «Журавель», автор - Андрій Малишко; Лейла Джабієва - «1947 рік», автор - Василь Симоненко; Софія Яцевська та Мілана Петрушевська (парне читання) - «Ми є, були і Будем ми», автор - Андрій Легіт.

Мрія - Україна, якою ми хочемо її бачити

Завершальна частина була спрямована в майбутнє - про мрійників, маленькі дива повсякденності та країну, яку кожен будує своїми щоденними вчинками.

Мріяти у будь-якому віці закликали Лейла Джабієва - «Гей, нові Колумби і Магеллани», автор - Василь Симоненко; Катерина Вовк - «Маленькі сонця», автор - Василь Симоненко та Мілана Петрушевська - «Пісня про Україну», автор - Петро Засенко.

Фінальним акордом став твір Миколи Руденка «Моєму народові» у виконанні Лейли Джабієвої - звернення до всіх, до минулого, сьогодення й майбутнього народу.

Юні читці Кагарлицької школи мистецтв не просто продекламували вірші, а прожили кожен рядок. Їхня щирість, артистизм та емоційне виконання нікого не залишили байдужими. Пишаємося нашими юними зірочками!

«Мова живе доти, доки нею говорять, творять, мріють і люблять. Бережімо українське слово. Читаймо українську поезію. Пам’ятаймо свою історію та передаваймо її наступним поколінням» , - такими словами завершила захід ведуча Марина Волошин .

Київські