У Фастові напрацювали молодіжні пропозиції для збірника НМРУ та Ради Європи

13 листопада 2026 р. 12:53

13 листопада 2026 р. 12:53

Що робити, коли активні мешканці збираються для вирішення викликів громади, а під час розмови раптово гасне світло? Минулого тижня Фастів став майданчиком для проведення регіональної зустрічі під назвою «Права людини в дії: Регіональна залученість молоді». Організатором події виступила Громадська спілка «Національна молодіжна рада України» (НМРУ) спільно з громадською організацією «Палієва осінь». Модератором та фасилітатором цієї зустрічі виступив співзасновник ГО «Палієва осінь», поет Олександр Пермін. Подія, яка проходила за фінансової підтримки Ради Європи, об’єднала представників молодіжних організацій та актив Київської області.

Захід було організовано у змішаному (гібридному) форматі: учасники працювали безпосередньо в залі, а також паралельно долучалися до живої роботи онлайн із різних куточків Київщини. Посеред робочої сесії на локації відбулося аварійне вимкнення електроенергії, що призвело до тимчасового обриву зв'язку з онлайн- учасниками.

Автор: ГО "Палієва осінь"

Проте технічний форс-мажор не зупинив роботу: поки люди в залі запалювали ліхтарики та фіксували свої тези вручну на стікерах, технічні виклики на локації вдалося вирішити за лічені хвилини. Було повністю відновлено енергопостачання, інтернет-зв'язок та успішно повернуто онлайн-учасників до спільного обговорення. Загальний таймінг програми було збережено.

Цей короткий блекаут став символічним: він підсвітив ті приховані інфраструктурні та комунікаційні виклики, які наразі аналізуються в межах масштабного всеукраїнського проєкту. Аналогічні зустрічі проходять у 15 містах України, де для розробки рішень так само збирається лідерський актив інших областей. Всі напрацювання молоді Київщини оцифровано та передано в секретаріат НМРУ, де вони стануть частиною аналітичного збірника матеріалів проєкту та увійдуть до майбутніх публікацій Ради Європи.

Під час жвавих обговорень у групах молодіжний актив Київської області сфокусувався на двох ключових темах, які відображають реальний стан справ у більшості громад регіону.

Учасники обговорення підняли гостру проблему просторової безбар'єрності безпекових об'єктів. Локація зустрічі - місцевий Молодіжний центр - є типовим прикладом сучасного і дуже активного простору з високою якістю роботи (майстер- класи, книжкові клуби, ігри).

Його величезний безпековий плюс полягає в тому, що приміщення розташоване безпосередньо в підвалі, який функціонує як укриття.

Проте вхід до нього обладнаний виключно крутими сходами без пандусів чи підйомників. Учасники зазначили, що цей парадокс є системним для всієї Київської області: більшість надійних підвальних сховищ та молодіжних хабів регіону через архітектурні обмеження є недоступними для молоді з інвалідністю, маломобільних груп та батьків з візочками.

Така інфраструктурна специфіка обмежує доступ вразливих груп мешканців Київщини до можливості брати участь у спільних зустрічах, написанні проєктів чи всебічному розвитку. Ба більше, в разі реальної небезпеки круті сходи унеможливлюють швидкий спуск маломобільних людей у сховища, що створює серйозні безпекові ризики для всього регіону.

Особливу увагу учасники приділили територіальному виклику, який є спільним для більшості міст Київщини — відсутності безпосередньо в громадах власних вищих навчальних закладів та великих коледжів.

Цей дефіцит запускає ланцюгову реакцію, яка суттєво знижує локальну активність молоді через два конкретні фактори:

• Втрата часу в дорозі: студенти з різних міст області, які обирають щоденне навчання в столиці, змушені витрачати від 3 до 4 годин щодня лише на дорогу в міжміських електричках, маршрутках та транспорті в межах Києва. Повертаючись у свої громади пізно ввечері, вони фізично не мають часу та сил відвідувати молодіжні центри, брати участь у роботі локальних рад чи розвивати волонтерський рух на місцях.
• Економічне вимивання людського потенціалу: для тих, хто не може їздити щодня, єдиним виходом є переїзд на місце навчання. Це створює непосильне фінансове навантаження на родини, зокрема на сім'ї у складних життєвих обставинах та одиноких батьків. Через фінансову скруту студенти змушені підробляти заради виживання. Замість розвитку рідних громад, найактивніша молодь безповоротно асимілюється у мегаполісі, що створює гострий кадровий дефіцит волонтерів на місцях по всій Київщині.

За результатами дискусій учасники сформували три практичні вектори розвитку, які Олександр Пермін зафіксував у підсумкових матеріалах обласного заходу:

1. Покращення просторової доступності сховищ: розробка типових проєктів модернізації входів до молодіжних центрів та укриттів (встановлення сертифікованих підйомників на крутих сходах підвальних приміщень) із залученням місцевої влади та міжнародних донорів.

2. Розвиток інструментів фінансової підтримки (Мінігранти): впровадження в громадах області прозорих конкурсів молодіжних мінігрантів, де сама молодь на рівні реального(а не дорадчого) голосу зможе визначати та розподіляти кошти на фінансування власних корисних ініціатив.

3. Нові підходи до комунікації: учасники зазначили, що діючі Інстаграм-сторінки молодіжних інституцій Київщини виконують велику роботу, але часто охоплюють лише вже активне коло людей. Існує потреба у створенні нових каналів залучення пасивної молоді, студентів та ВПО через особисті контакти, лідерів думок та розширення інформаційної мережі на базі навчальних закладів.

Напрацювання цієї зустрічі разом із результатами роботи обласних активів з інших 14 міст України стануть основою для великого аналітичного матеріалу, який допоможе покращити молодіжну роботу на національному та місцевому рівнях завдяки друкованому виданню НМРУ та інформаційним ресурсам Ради Європи.

А ГО «Палієва осінь» та Олександр Пермін продовжуватимуть підтримувати розвиток ініціатив, виступаючи незалежних експертами у питаннях захисту права молоді на участь у прийнятті рішень.

Нагадаємо, нещодавно команда ГО «Палієва осінь» передала фронтову бібліотеку фастівському комбату.

Київські