Менше звалищ, більше переробки: як Україна змінюватиме поводження зі сміттям

17 листопада 2026 р. 15:13

17 листопада 2026 р. 15:13


Україна поступово переходить до європейської моделі управління відходами. У ЄС до 2030 року планують повторно використовувати або переробляти 60% відходів, а до 2035-го скоротити захоронення на полігонах до 10%. В Україні нині до повторного обігу повертається не більше 5% побутового сміття. Що змінюватиметься в українській системі, скільки за переробку платять європейці та яку користь це може принести Україні, розповідає Переяслав .City.

Чому Європа відмовляється від звалищ

Проблема переповнених полігонів у країнах Європи загострилася ще у 1970–1980-х роках. Через зростання міст місця для нових звалищ ставало дедалі менше, а старі полігони вже не відповідали потребам.

Це стимулювало розвиток сміттєпереробних підприємств. За словами голови правління підприємства «Київспецтранс» Андрія Грущинського , переробка допомагає зменшити екологічні ризики, пов’язані з накопиченням органічних відходів, утворенням фільтрату та пожежами на полігонах.

У ЄС поставили конкретні цілі: до 2030 року повторно використовувати або переробляти 60% відходів, а до 2035-го — 65%. Водночас повністю відмовлятися від полігонів не планують: на них потраплятиме лише частина відходів, яку неможливо переробити чи відновити.

Що відбувається в Україні

Щороку в Україні утворюється близько 10 млн тонн побутових відходів . У повторний господарський обіг повертається не більше 5%, решта потрапляє на полігони.

Водночас Україна вже має законодавчу основу для переходу до європейської моделі. Закон «Про управління відходами» ухвалили у 2022 році, а чинності він набув у 2023-му.

Повноцінне впровадження нової системи ускладнює війна, а також потреба у значних інвестиціях. Йдеться про розвиток роздільного збирання, будівництво сучасних підприємств з оброблення відходів та облаштування безпечних полігонів.

Хто платитиме за переробку

Європейський підхід ґрунтується на принципі «забруднювач платить». Спочатку відходів мають утворювати якомога менше, придатні речі — використовувати повторно, а те, що вже стало відходами, — переробляти або відновлювати.

Важлива частина відповідальності лежить на виробниках. Компанії фінансують збирання, сортування та переробку упаковки, яку вони випускають на ринок. Ці витрати закладаються у вартість товару і, за наведеними даними, збільшують її приблизно на 2%.

Споживачі також оплачують послуги поводження з відходами. Але в Європі до рахунку входять не лише збирання та вивезення сміття, а й його оброблення та відновлення.

Тому різниця з українськими тарифами суттєва: українці сплачують за послуги менш як 2 євро на місяць, тоді як середня плата в Європі становить 15–30 євро.

За словами Андрія Грущинського, ці кошти спрямовуються не лише на контейнери та вивезення сміття, а й на створення сучасної інфраструктури, яка дає змогу зменшити обсяги захоронення та зробити залишки відходів безпечнішими для довкілля.

Що це дасть Україні

Перехід до сучасної системи поводження з відходами може створити в Україні нову галузь — оброблення та відновлення відходів. Це означає нові підприємства, робочі місця та ринок вторинної сировини. Зміниться і відповідальність виробників: вони більше долучатимуться до збору та переробки упаковки, яку випускають.

Головна мета такої системи — не просто перетворити сміття на ресурс, а зменшити його кількість, яку доводиться захоронювати. Для України це означає менше навантаження на полігони та менші ризики для довкілля.

«Ми не отримуємо в спадок землю чи навколишнє середовище, а позичаємо у своїх нащадків», — зазначає Андрій Грущинський.

Україна вже має законодавчу основу для змін. Наступний етап — створити інфраструктуру, яка дозволить ці правила реалізувати на практиці.

Реклама

Менше звалищ, більше переробки: як Україна змінюватиме поводження зі сміттям

Менше звалищ, більше переробки: як Україна змінюватиме поводження зі сміттям

Джерело: pereiaslav.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua