вологість:
тиск:
вітер:
Менше звалищ, більше переробки: як Україна змінюватиме поводження зі сміттям
Україна поступово переходить до європейської моделі управління відходами. У ЄС до 2030 року планують повторно використовувати або переробляти 60% відходів, а до 2035-го скоротити захоронення на полігонах до 10%. В Україні нині до повторного обігу повертається не більше 5% побутового сміття. Що змінюватиметься в українській системі, скільки за переробку платять європейці та яку користь це може принести Україні, розповідає Переяслав .City.
Чому Європа відмовляється від звалищ
Проблема переповнених полігонів у країнах Європи загострилася ще у 1970–1980-х роках. Через зростання міст місця для нових звалищ ставало дедалі менше, а старі полігони вже не відповідали потребам.
Це стимулювало розвиток сміттєпереробних підприємств. За словами голови правління підприємства «Київспецтранс» Андрія Грущинського , переробка допомагає зменшити екологічні ризики, пов’язані з накопиченням органічних відходів, утворенням фільтрату та пожежами на полігонах.
У ЄС поставили конкретні цілі: до 2030 року повторно використовувати або переробляти 60% відходів, а до 2035-го — 65%. Водночас повністю відмовлятися від полігонів не планують: на них потраплятиме лише частина відходів, яку неможливо переробити чи відновити.
Що відбувається в Україні
Щороку в Україні утворюється близько 10 млн тонн побутових відходів . У повторний господарський обіг повертається не більше 5%, решта потрапляє на полігони.
Водночас Україна вже має законодавчу основу для переходу до європейської моделі. Закон «Про управління відходами» ухвалили у 2022 році, а чинності він набув у 2023-му.
Повноцінне впровадження нової системи ускладнює війна, а також потреба у значних інвестиціях. Йдеться про розвиток роздільного збирання, будівництво сучасних підприємств з оброблення відходів та облаштування безпечних полігонів.
Хто платитиме за переробку
Європейський підхід ґрунтується на принципі «забруднювач платить». Спочатку відходів мають утворювати якомога менше, придатні речі — використовувати повторно, а те, що вже стало відходами, — переробляти або відновлювати.
Важлива частина відповідальності лежить на виробниках. Компанії фінансують збирання, сортування та переробку упаковки, яку вони випускають на ринок. Ці витрати закладаються у вартість товару і, за наведеними даними, збільшують її приблизно на 2%.
Споживачі також оплачують послуги поводження з відходами. Але в Європі до рахунку входять не лише збирання та вивезення сміття, а й його оброблення та відновлення.
Тому різниця з українськими тарифами суттєва: українці сплачують за послуги менш як 2 євро на місяць, тоді як середня плата в Європі становить 15–30 євро.
За словами Андрія Грущинського, ці кошти спрямовуються не лише на контейнери та вивезення сміття, а й на створення сучасної інфраструктури, яка дає змогу зменшити обсяги захоронення та зробити залишки відходів безпечнішими для довкілля.
Що це дасть Україні
Перехід до сучасної системи поводження з відходами може створити в Україні нову галузь — оброблення та відновлення відходів. Це означає нові підприємства, робочі місця та ринок вторинної сировини. Зміниться і відповідальність виробників: вони більше долучатимуться до збору та переробки упаковки, яку випускають.
Головна мета такої системи — не просто перетворити сміття на ресурс, а зменшити його кількість, яку доводиться захоронювати. Для України це означає менше навантаження на полігони та менші ризики для довкілля.
«Ми не отримуємо в спадок землю чи навколишнє середовище, а позичаємо у своїх нащадків», — зазначає Андрій Грущинський.
Україна вже має законодавчу основу для змін. Наступний етап — створити інфраструктуру, яка дозволить ці правила реалізувати на практиці.
Джерело: pereiaslav.city
Новини рубріки
Закриті вікна крадуть тепло: як за хвилини знайти щілину, з якої тягне холод
17 листопада 2026 р. 14:16
Росію не допустили до молодіжного ЧС-2027 з хокею
17 листопада 2026 р. 14:15
Мінінфраструктури готує проєкт тунелю під Дніпром у Києві: що відомо
17 листопада 2026 р. 13:57