У Кропивницькому провели в засвiти загиблих воїнiв

23 листопада 2024 р. 10:33

23 листопада 2024 р. 10:33

Вчора, 22 листопада, Кропивницький знову прощався iз земляками-Героями: солдатами  Вячеславом Пархоменком, Вiталiєм Матковським та сержантом Костянтином Кузьмiним.

Про це повiдомили в мiськiй радi, iнформує Златопiль .

Вячеслав Пархоменко народився 4 березня 1980 року у  Кропивницькому. Виховувався в багатодiтнiй дружнiй родинi. Iз дитинства захоплювався технiкою – автомобiлями.

Навчався в загальноосвiтнiй школi № 12, нинi – Завадiвська гiмназiя. Закiнчив професiйно-технiчне училище № 8 (Кропивницький професiйний лiцей) за спецiальнiстю «Столяр».

Iз 1998 по  2000 рiк  проходив вiйськову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Пiсля служби розпочав трудову дiяльнiсть.  Здебiльшого працював майстром з ремонту автотехнiки. Був фахiвцем своєї справи, мiг будь що полагодити, зробити.

У вереснi 2024 року Вячеслав Пархоменко став на захист своєї країни. Служив на посадi розвiдника – навiдника розвiдувального. Воював на одному з найгарячiших напрямкiв – на Херсонщинi.

Солдат Вячеслав Пархоменко загинув 14 листопада 2024 року в районi мiж населеними пунктами Качкарiвка та Милове Бериславського району Херсонської областi пiд час виконання заходiв  iз забезпечення оборони України, захисту населення i iнтересiв держави у зв’язку з вiйськовою агресiєю росiйської федерацiї проти України.

Вячеслав був надзвичайно позитивною, спокiйною та доброзичливою людиною, завжди готовою пiдтримати iнших та подарувати оточуючим позитивнi емоцiї. Користувався повагою в колективi, де працював, його поважали сусiди. Вiн мав багато друзiв i завжди був душею компанiї.  Без рiдної людини залишились три брати та чотири сестри захисника.

Костянтин Кузьмiн народився 5 грудня 1980 року в  Знам`янцi  Кiровоградської областi . Дитинство i юнiсть провiв в селi Дмитрiвка Знам`янського району.

Пiсля закiнчення мiсцевої школи вступив до професiйно-технiчного училища № 12 у Знам`янцi, яке закiнчив з вiдзнакою за спецiальнiстю «бригадир залiзничних колiй».

Iз 1999 по 2001 рiк пройшов вiйськову строкову службу в Збройних Силах України, отримав звання «сержант», був кодувальником секретної частини.

Пiсля служби Костянтин Кузьмiн повернувся додому. Бiльше 20 рокiв  вiн працював на Колгоспному ринку. У 2024 роцi закiнчив Кропивницький будiвельний фаховий коледж.

У серпнi  2024 року став на захист батькiвщини та свого народу у складi окремої десантно-штурмової бригади . Служив на посадi номера обслуги мiнометного взводу роти вогневої пiдтримки  десантно-штурмового батальйону.

У жовтнi 2024 року, виконуючи бойове завдання у складi групи, Костянтин Кузьмiн  пiд час  атаки ворожих дронiв не зволiкаючи, самотужки надав домедичну допомогу трьом пораненим побратимам та, ризикуючи власним життям, допомiг винести з пiд обстрiлiв пораненого бiйця. Його холоднокровнiсть та смiливiсть стали ключовими у збереженнi життя особового складу.

Мужнiй воїн воював на Донецькому напрямку. Мав статус учасника бойових дiй.

Сержант Костянтин Кузьмiн загинув  16 листопада 2024 року зупиняючи ворога в районi населеного пункту Iллiнка Покровського району Донецької областi.

Костянтин був щирою, вiдповiдальною, комунiкабельною та компанiйською людиною,  люблячим, турботливим сином, братом, чоловiком та батьком. На його надiйних плечах тримався свiт його родини..

У невимовнiй скорботi залишились батько, сестра, дружина та двоє чудових синiв воїна.

Вiталiй Матковський народився 24 травня 1974 року в Кропивницькому. Навчався в загальноосвiтнiй школi  № 24, тепер  – Подiльська гiмназiя.

Вiталiй був творчообдарованою особистiстю. Iз дитинства вiн танцював в хореографiчному ансамблi «Ятранчик», потiм у вiдомому в Українi та за його межами заслуженому ансамблi народного танцю «Ятрань». У складi професiйного колективу виступав на концертних майданчиках в Українi та побував з гастролями в багатьох країнах свiту.

У 1995 роцi Вiталiй Леонiдович закiнчив педагогiчний виш, нинi – Центральноукраїнський державний унiверситет iменi Винниченка за спецiальностю математик-програмiст.

Довгий час професiйно займався культуризмом, брав участь у Всеукраїнских змаганнях. А ще дуже любив тварин та опiкувався ними. Працював на рiзних посадах пiдприємств мiста.

У сiчнi 2023 року став до лав Збройних Сил України та виступив на захист України. Пройшов вiйськову пiдготовку у Польщi. Служив на посадi стрiльця-снайпера механiзованого вiддiлення.

Солдат Вiталiй Матковський загинув 15 серпня 2023 в районi населеного пункту Першотравневе Куп’янського району Харкiвської областi.

Одни рiк  i два мiсяцi вiн вважався зниклим безвiсти. У рiдних жеврiла надiя побачити його живим. На жаль, у листопадi 2024 року надiйшло сповiщення про смерть Героя. ДНК-експертиза пiдтвердила загибель воїна.

В пам’ятi рiдних, близьких, друзiв Вiталiй назавжди залишиться щирою, вiдкритою, цiлеспрямованою та вiдповiдальною людиною, надiйною пiдтримкою та опорою для родини.

Без турботливого брата та коханого чоловiка залишились брат i дружина Вiталiя Матковського.

Панахиду за загиблими Героями вiдслужив архiєпископ Кропивницький i Голованiвський Православної церкви України Марк.

Схилимо голови i вшануймо пам’ять наших героїв-захисникiв хвилиною мовчання. Слава їм! Вiчна i свiтла пам’ять!

Кропивницькі