У Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками

28 листопада 2024 р. 16:59

28 листопада 2024 р. 16:59

Сьогоднi, 28 листопада, мiстяни провели в останню путь своїх землякiв, старшого сержанта Сергiя Дормашка i штаб-сержанта Сергiя Голубничого.

Про це повiдомляє Кропивницька мiська рада, iнформує Златопiль .

Сергiй Дормашко народився 16 квiтня 1977 року в селi  Хмельове Маловискiвського району Кiровоградської областi.

У 1985 роцi родина переїхала до Кропивницького. Сергiй навчався у загальноосвiтнiй школi № 29, нинi – Новомиколаївська гiмназiя Пiсля школи вступив до професiйно-технiчного училища №2  – Регiональний центр професiйної освiти iм. О.С.Єгорова i отримав спецiальнiсть електромонтер. Згодом отримав другу освiту в Кропивницькому будiвельному фаховому коледжi, де здобув квалiфiкацiю «технiк газового господарства».

Iз 1995 по 1997 рiк пройшов вiйськову строкову службу в Збройних силах України. Отримав звання «старший сержант».

Повернувшись пiсля служби додому, почав працювати водiєм маршрутних транспортних засобiв. Цiй професiї  вiн присвятив бiльше 20 рокiв свого життя. Останнiм мiсцем роботи був маршрут №113, на якому вiн працював 10 рокiв.

16 вересня 2024 року Сергiй Дормашко став лав Державної прикордонної служби України. Служив на посадi старшого водiя групи радiацiйного, технiчного, бiологiчного захисту вiддiлення технiчного забезпечення вiйськової частини.

Старший сержант Сергiй Дормашко загинув 22 листопада 2024 року внаслiдок ворожого обстрiлу мiста Суми пiд час виконання бойових завдань, необхiдних для забезпечення оборони України, захисту населення та iнтересiв держави у зв’язку з вiйськовою агресiєю росiйської федерацiї проти України. Воїн загинув в день народження свого онука, на якого дуже чекав i безмежно любив.

У пам’ятi рiдних, близких, друзiв вiн назавжди залишиться чесною, вiдвертою, справедливою та життєрадiсною людиною з вiдмiнним почуттям гумору. Сергiй Дормашко захоплювався музикою, мав авторитет серед колег та друзiв. На його надiйних плечах трималася родина.

Без турботливого, люблячого батька та дiдуся залишились  двi доньки та троє онукiв. Дружина втратила найдорожче — коханого чоловiка.

Сергiй Голубничий народився 3 липня 1974 року в селi Володимирiвка Знам`янського району Кiровоградської областi. Здобував освiту в мiсцевiй загальноосвiтнiй школi.

Iз юних лiт Сергiй мав хист до спорту. Навчався в спортивному лiцеї, був кандидатом у майстри спорту України зi спортивної гiмнастики.

Сергiй Голубничий закiнчив фiзико-математичний факультет Центральноукраїнського державного унiверситету iменi Володимира Винниченка. Згодом отримав другу вищу освiту за спецiальнiстю «психологiя» в одному зi столичних вишiв.

У 2016 роцi вiн за контрактом доєднався до лав Збройних Сил України. Брав безпосередню участь в антитерористичнiй операцiї, Операцiї об`єднаних сил на територiї Донецької та Луганської областей.

Iз початком повномаштабного вторгнення росii на територiю України Сергiй Голубничий продовжив захищати рiдну землю вiд росiйських окупантiв. Був на найгарячiших напрямках: в Луганськiй, Херсонськiй та Харкiвськiй областях. Служив на посадi заступника командира роти з озброєння, далi – на посадi головного сержанта ремонтного взводу озброєння.

За час служби нагороджений вiдзнакою Президента України «За участь в антитерористичнiй операцiї», iменним годинником вiд мiнiстра оборони України, вiдзнакою «За службу державi» Спiлки ветеранiв та працiвникiв силових структур України «Звитяга». Мав статус ветерана вiйни, учасника бойових дiй. Вiн мрiяв про перемогу та про мирне життя на рiднiй землi.

Серце справжнього воїна зупинилось 20 листопада 2024 року…

Сергiй Голубничий був надiйним товаришем та бойовим побратимом, завжди готовим прийти на допомогу, вiдкритою, цiлеспрямованою, щирою та вiдповiдальною людиною, люблячим чоловiком, чудовим братом та найкращим батьком.

Без рiдної людини залишились брат, дружина та донька захисника.

Свiй останнiй прихисток вiдважнi українськi воїни знайшли на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхiдного кладовища.

Вiчна i свiтла пам’ять!

Кропивницькі