“Це насамперед шоу” – учасниця “Мастершефу” з Кропивницького розповіла про участь в проєкті

03 квітня 2025 р. 19:24

03 квітня 2025 р. 19:24

Кулінарне шоу Мастершеф міцно завоювало свою популярність в серцях українців. Протягом років його прихильники слідкують за перепитиями конкурсантів, занотовують рецепти та вчать дивовижні назви нових страв. А талановиті кулінари мріють стати учасниками популярного шоу, іноді роками. Серед таких і наша героїня  – ексучасниця останнього 15-го сезону Мастершеф, кропивничанка Ірина Чернишова.

Про мрію, до якої йшла довгі роки та чи виправдала реальність очікування, читайте в інтерв’ю сайту Златопіль.

Пані Ірино, розкажіть як починали в кулiнарiї, чи є у вас відповідна освіта?

Пiсля школи я навчалася на кухаря-кондитера. Хоч менi тодi це й не подобалося, але в мене виходило дуже добре. Під час навчання я стверджувала, що ніколи не буду працювати кухарем. Сприяла цьому й щорічна практика в закладах харчування. Я проходила її в столовiй Льотної академiї: досвідчені кухарі ставили переді мною мiшок картоплi, щоб я чистила, потiм цибулю, далі я мала шинкувати капусту. А я чистила, плакала, натирала мозоляки й стверджувалася у думці, що чистити овочi з ранку до вечора це щось страшне.

А коли вже відчули задоволення від готовки – що це насправді не покарання, а творчість?

Коли я пiдросла, почала жити з хлопцем i готувати вдома. Зараз це вже мiй чоловiк і мені подобається для нього, родичів, друзів створювати щось цікаве, корисне та смачне. Але щоб готувати на загал, я не розглядала.

Але все ж таки вирішили займатися обідами?

Так, я випускала у Кропивницькому свої обiди на доставку “ Хелсi фуд”. Це були мої власнi боули, я розробила вмiст максимально збалансований бiлками, жирами й вуглеводами. Вiн був розрахований по калорiйностi, щоб людина могла бачити скiльки чого споживає. Це була дуже цiкава концепцiя, але для цього має бути багато ресурсiв, людей та команда, бо самiй то робити складнувато, А ще люди в нашому місті не дуже готовi до цього.

Розкажіть про свою багаторічну мрію – участь у “Мастершефі”

Я була фанаткою шоу, дивилася всi випуски вiд першого, до “Професiоналiв” та “Битви змішаних сезонiв”. Там багато було рiзних конкурсiв, я занотовувала рецепти, з яких потім готувала. Потiм я вже розумiла, що змогла б i сама виконати такі завдання. Для мене це був високий рiвень професiоналiзму, який зібрав гуру цiєї справи. I я дуже мрiяла туди потрапити. Вперше я заповнила анкету рокiв 6-7 тому, ще до ковiда. Потім я це робила щороку та проходила кастинг онлайн. Було дуже цiкаво спiлкуватися, я пройшла багато редакторiв та продюсерів. За цi роки змiнилися всi, окрiм мене.

Ви дуже цілеспрямовано рухалися до мрії

Так, щоразу мене казали чекати дзвiночка, а потім дивлюся – вже вийшов випуск. Було образливо, але вiра не полишала. В мене була купа нотаток з рецептами, я вiзуалiзовувала що я буду готувати коли покличуть. Минулого року я вирішила, що цей кастинг буде останнiм, якщо не беруть, то можливо це не мiй шлях. Редактори як завжди сказали чекати, але я навiть не запам’ятала в яких числах мають набрати.

І раптом дзвінок: «Вiтаємо ви пройшли кастинг, ми хочемо бачити вас в нашому шоу, приїздiть, будете готувати для суддiв». Вони запитали чому я не кричу вiд щастя як інші, а я відповіла, що за 6 рокiв вже перегорiла. Потім спитали, що я буду готувати. В мене було стiльки iдей, що я впала ступор що обрати, але чомусь в той момент я вирішила, що це буде солодкий пиріг, але з чим поки не знала.

У вас була цікава концепція і дуже мила історія про яблучка

Шоу любить захоплюючі iсторiї, адже серед 500 тисяч анкет багато хто добре готує і треба зацікавити не лише стравою.

Я приготувала пирiг з яблуками i розповiла, чому яблука дуже важливi в моєму життi. Коли я була зовсiм маленькою, ми жили дуже скромно i змоги купувати дорогi апельсини-банани у мами та бабусi, якi мене виховували, не було. Але була можливiсть зiрвати яблучко, яке росте на вулицi. I моя бабуся чистила це яблучко вiд шкiрки, розрiзала на скибочки i давала менi в ручку. Я їла цi шматочки, поки йшла до садочка. Я й досi їх так собi чистю, як робила бабуся. Олi (суддя Ольга Мартиновська прим. ред) дуже вiдгукнулася ця страва та історія i вона розповiла що їй дiдусь теж знiмав шкiрочку з яблучок. Оля взагалі дуже людяна, тендiтна, тепла – у нас вiдразу трапився коннект, ми хвилин 30 розмовляли, але в ефiр увiйшло кiлька хвилин.

Ваш пиріг опинився серед найкращих страв і ви отримали схвалення від суддів, а от в наступній програмі на стравах з борошна здалося, що до вас поставилися упереджено

Коли оголосили страви з борошна, у нас був час подумати. Учасники зібралися готувати сирники, млинцi, вареники. Я подумала, що це не мiй рiвень i суддi це знають, тому вирiшила приготувати равiолi. Це багатотехнiчна страва – треба зробити тiсто, вiдварити правильно начинку, соус. Я знаю як робити це тiсто. Почався конкурс, я встигла принести комбайн, поставити на робочу поверхню, висипати в миску всi iнгредiєнти, тiльки почала замiшувати i пiдходить Ектор. Каже “Iрино, що ви готуєте?”, кажу “Равiолi – ось почала працювати з тiстом”, – а з ним треба попрацювати ще хвилин 10 – повимiшувати його до еластичностi, а далі щоб воно полежало i зав’язався глютен. Вiн каже “Я бачу що у вас тiсто не виходить”, – хоча його ще й немає, адже минуло 10 хвилин з 90. Вiн каже “Менi вже не подобається ваше тiсто – знiмайте фартух i до побачення”. Я одразу навіть не зрозумiла. Я дуже розгубилася i ззаду всi були в шоцi “Як так?” менi навiть не дали можливостi приготувати i видати суддям готову страву.

Розчарування було?

Коли мене вигнали i я чекала цей знімальний день, з 12 дня до 11 вечора на студії, то спiлкувалася з iншими учасниками. Багато хто не погоджувався з рiшеннями суддiв. Були учасники, яким також не дали можливостi приготувати, а були такi, що приготували вiдверто невдалу страву, а їх взяли. Вони самі щиро казали, що зробили сиру страву і пройшли далі. Але я прийняла той факт, що це шоу. I вигнали мене не по моїй винi. Менi як кухарю було б важче, аби я приготувала погану страву. А тут це не вiд мене залежало. Я думаю в редакторiв є розписаний алгоритм на людей i вони бачать наперед, хто буде цiкавий i корисний для подальшої спiвпрацi.

Я бачила свої можливостi й потенцiал в проєктi, але я хочу наголосити, що це насамперед шоу, має велике значення людина як персонаж. Повиганяли багато навiть тих, хто працює шеф-кухарями, а залишили тих, хто готує слабенько, але вони яскраві. Техніка та професіоналізм відігравали роль хіба що в перших сезонах.

Розкажіть будь ласка про внутрішню кухню “Мастершафа”, як там все відбувається насправдi?

Перед тим як входили в кадр, нам проводили iнструктаж, показували де що лежить, в девайсних, в коморi, в холодильниках. Як працює технiка на робочiй поверхнi: плита, духовка. Але є нюанси, якi вiдрiзняються вiд справжньої кухні. Це знімальний павільйон і девайси пересувнi, вони не мають прямого електричного струму – все працює через генератор. Плита не видає потрібної потужностi. Ти кидаєш цибулю i вона смажиться хвилин 20. I про це не попереджають, ти з цим стикаєшся пiд час конкурсу. Води пiдключеної теж немає, тому йде дуже тонка струя.

Який розлад дня учасників?

Робочий день починається о 6-7 ранку, нас привозять у знiмальний павiльйон, йде пiд’єднання звуку – мiкрофончики, у вухо перекладач Ектора з iспанської. Потім гримують. Це все відбувається повiльно. Зйомки починаються з 11 до 14 години. Конкурс знімають годину-пiвтори, після чого ми йдемо в гримерну й чекаємо. Ми не маємо права самi зняти навушник, пiти кудись. Маєш терпiти, деякi дiвчата навiть плакали бо хотiли в туалет. Але це все прописано в контрактi, тому ти знаєш на що йдеш. Також учасники мають один вихiдний в тиждень.

Яке ставлення до учасників суддiв та редакторiв

Відношення суддів гарне, адже вони також виконують свою роль. Коли нам повідомляють умови наступного конкурсу, ми їх не знаємо, нiякої постанови немає. Але редактори можуть зробити цiкаве шоу, коли ми пiсля програми записуємо iнтерв’ю. У нас 20-30 хвилин питають про все на світі. А нарiзають потім те, що їм треба. Ти можеш сказати, що погода була жахлива, я таку ненавиджу, а вони вставлять що конкурс був жахливий i я таке ненавиджу.

Де ви живуть учасники під час шоу?

До двадцятки кожен сам собi винаймає житло, коли потрапляєш у 20-ку надається готель чи винаймають будинок. Цього року заселили всiх в мiнi-готель.

Як годують учасників найпопулярнішого кулінарного шоу?

Нас годували раз на день. Як на мене, це їжа не високої якостi. Продукти, з яких ми готували під час конкурсу, їсти неможна. Ми могли куштувати на готовність чи на сіль, але їсти в кадрі заборонено. Тому люди були напівголоднi.

Цікаво чи були вимоги до волосся чи довжини нігтів у дівчат, бо постійно є до цього зауваження в глядачів.

Таких вимог немає – це шоу i всi роблять собi зачiски якi хочуть. Але обов’язково дивляться як учасник одягнений – щоб не було нiякого бренду, логотипу, дрiбної клiтинки чи смужки.

Ви вболiваєте за когось? Чи подружилися з учасниками?

Я не можу об’єктивно вболiвати, бо знаю хто пiшов, хто залишився. Зйомки сезону, який транслюють зараз, вже завершенi i переможець вiдомий. Подружилася я з дівчинкою Аліною, вона чекає мене на гостини в Київ. А спілкуюся багато з ким. Всі хто пішов після мене говорили, що це було дуже виснажливо фізично й емоційно. Мене запрошували вже на 16 сезон, навіть без проходження онлайн кастингу. Але я своє кiно вже тут прожила. Це невиправдано важко для здоров’я. Після шоу люди багато хворiли, деякі не можуть зiбрати себе до купи, адже це залишає свiй слiд на психiцi. А психолога на проєкті немає.

Близькi вас пiдтримували у ваших мріях?

Чоловiк пiдтримував, але не розумів навіщо воно мені. Коли я приїхала додому вiн казав, що не треба було себе травмувати.

Що далi плануєте пов’язати життя з кулiнарiєю?

В мене є плани розвивати певнi проекти в цьому напрямку. Я готувала, готую i буду готувати. Є блог в iнстi, який я  трiшки вiдклала через підготовку до шоу. Тепер буду далi працювати над блогом, запускати цiкавi проєкти. Можливо перезапущу свою доставку їжі.

Що б ви змінили в мiстi в сферi харчування?

На мою думку в нас багато класних закладiв по дизайну, iнтер’єру, розташуванню. Але з приготуванням страв є проблема в тому, що люди намагаються економити на продуктах. Якщо хочете просувати свiй ресторан як гарний, смачний, корисний заклад, мають бути якiснi інгредієнти. На мою думку не варто економити на власному здоров’ї!

Для наших читачів рецепт яблучного пирога від Ірини, який отримав три “так” від суддів “Мастершефа”:

300 г борошна
150 г вершкового масла
1/2 ч. л. солі
З яєчні жовтки
120 г цукрової пудри
1/2 стручка ванілі
1/2 лимона

Змішайте борошно, масло і сіль до консистенції пухкого піску. Розітріть жовтки з цукровою пудрою, додавши насіння ванілі та цедру лимона. Помішую-чи, влийте яєчну масу в борошняну суміш і замісіть еластичне тісто. Загорніть його у харчову плівку та залиште у холодильнику на 1 год. Охолоджене тісто розкачайте завтовшки 2 мм і поставте в холодильник на 30 хв. Потім викладіть тісто у форму, наколіть
виделкою та накрийте пергаментним папером, на
який викладіть кулінарний вантаж або сухі боби (горох, квасоля) у якості преса. Випікайте при температурі 190°С протягом 20 хв. Потім приберіть прес і допечіть ще 5-7 хв. Залийте начинкою теплу пісочну основу та випікайте ще 40 хв. при температурі 120°С. Після чого дайте тарту охолонути, наріжте та викладіть на таріль. За допомогою кондитерського мішка прикрасьте кульками італійської меренги.

Яблунева начинка:
5 яблук (твердих)
30г цукру
20г вершкового масла
чайна ложка лимонного соку
5г кориці

Яблука почистити від шкірки, нарізати середнім кубиком, на пательні трішки підсмажити на вершковому маслі, додавши цукор та лимонний сік, наприкінці додати ще корицю.

Італійська меренга:
180 г цукру
60 г води
З яєчні білок

Заваріть сироп з води та цукру. Збийте білки до легкої піни, влийте сироп і продовжуйте збивати до повного походження мереренги.

А більше рецептів, дивіться в Інстаграм-блозі учасниці Мастершефа: irochka_vasyutinskaya

Спілкувалася Олена Шендеровська

Кропивницькі