Доторкнутися історії: як жителька Олександрії реставрує воскові вінки

04 червня 2025 р. 18:05

04 червня 2025 р. 18:05

Жителька м. Олександрія Олена Мітюріна вже понад 4 роки відновлює традиційні воскові вінки для жителів України з різних регіонів. Її захоплення – не тільки відтворення, але й дослідження та вивчення весільних головних уборів, що були широко поширені Україною в минулих століттях.

Без досвіду та спеціальних знань, пані Олена сама почала досліджувати усі деталі весільної прикраси. Навчаючись сама, майбутня майстриня сама збирала відомості по маленьких крупицях: дивилася на старі зразки в інтернеті, знаходила інформацію про регіональні відмінності, та наявного прикладу на руках не мала. Як зазначає Олена: «те, що бачила – те і намагалася відтворити». Таким чином навчилась робити всі складові до вінка: квіти, листочки, восковиці і т.п.

Перший створений вінок

Її історія від самого початку мала свого поціновувача. Три роки тому на очі пані Олени потрапив весільний вінок, що знаходився у регіональній етнолабораторії «Баба Єлька». Надихнувшись раптовим бажанням його відтворити, їй вдалося втілити свою ідею. Згодом перший зразок був опублікований на сторінці та помічений робітниками етнолабораторії. Майстрині надійшло прохання відтворити воскові вінки з фрагментів, що були знайдені серед експедицій.

Вінок, що зараз зберігається в етнолабораторії “Баби Єльки”

Через достатньо кропітку працю, з залишків вийшли повноцінні весільні вінки. Так творчість пані Олени пізніше побачила редакція жіночого онлайн-журналу Marie Claire та запропонували відіслати її перший вінок на зйомки.

Журнал Marie Claire

Через певний час почали звертатися молоді дівчата з проханням створити вінки на весілля або за готовим зразком, або за прикладом з сімейних архівів:

​ «Це було для мене чимось таким дивним, адже весільні вінки відійшли у минуле і на сучасному прикладі їй одягають досить рідко. Кожного разу, коли ми з дівчатами домовляємося про вінок, я пропоную зануритись у їх фотоальбоми і там знайти світлини своїх бабусь. Саме там можна побачити в яких вінках вони виходили заміж. Таким чином ми знаходимо вінки не тільки бабусь, але й тіток, прабабусь чи інших жінок з їхнього роду».

Здебільшого замовлення надходять на готові зразки. Але за словами майстрині, при неодноразовому створенні одного і того ж вінка втрачається «творчість» і захоплення переходить у звичайний спосіб заробітку.

«В такі моменти творець в тобі починає “скучати”…»

Потреба у дослідженні виникла якраз саме у один з таких періодів. До рук пані Олени від колекціонерки потрапив вінок, що був наполовину розплавлений та потребував реставрації. Реставрувати його вже не можна було, тому завданням було створити новий за зразком оригіналу.

«Це була перша репліка, коли я почала задумуватись над тим що потрібно підібрати, аби його відтворити. Звісно, перший реставрований мною вінок не був ідеальним, але це була перша спроба. Тоді я захотіла спробувати «відновлювати» оригінали та не обмежувати себе створенням нових зразків».

За новими екзмеплярами для своєї творчості пані Олена нікуди не звертається. Навпаки, прохання надходять від різних замовників: від колекціонерів до звичайних людей. Та виняток у її творчості є.

Історія Шаргородського вінка

До рук Олени потрапив Шаргородський вінок, що не підлягав відновленню. Від вінка лишились тільки залишки: дубове листя, фольга зеленого кольору та єдине, що лишилось ціле – дроти. Вихід був тільки один – створювати репліку.

Так вінки роблять з дроту, парафіну та паперу. Інколи присутня фольга. Але у цьому вінку вже випали пучки з «восковичками», що ускладнювало розуміння його першопочаткового вигляду. На ньому обламалися квіти, листя, обвалилися самі восковички, але дроти, на яких вони трималися, були цілими. Тож майстриня перейшла до відтворення схеми з цього зразка.

Таким чином, пані Олені відкрилась цінність старого паперу та старих журналів, адже коли у вінках листя під парафіном жовте – гадаєш в чому секрет.

Відповіді знаходиться в хімії: складові під впливом температури сонця, часу – жовтіють. І щоб не підробляти «старовинність» штучним способом, при нагоді стають старі газети, що від часу стали жовтими.

У Шаргородського вінка була фольга пляшково-бірюзового кольору. Як зі звичайної фольги зробити зразок саме такого кольору?

На одному з розпродажів старовини Олена знайшла лот з назвою «Набір старої фольги 1958-61 р.», який мав цікаву історію та приблизно співпадав з віком вінка.

Як поділилась продавчиня, фольга належала її свекру. Він був сліпим у спільноті людей з обмеженими можливостями, які робили дитячі іграшки, радянське «йо-йо». Так брали кульки з ТРС, загортали в папір і загортали зверху у фольгу, Прикріпляли туди резинку і воно відскакувало. Продавали такі іграшки під цирком.

Тож до майстрині потрапило близько 200 упаковок фольги.

Вінок склався дуже подібний до оригіналу.

Шаргородський вінок / від решток до репліки

​Це відкрило Олені світ реставрації.

Ділиться, що головних уборів майже немає у спадку українців, адже їх особливо не зберігали, як от вишивані сорочки. Ті, що чудом збереглися – зараз у музеях, або у колекціях.

Секрет стародавніх прозорих восковиць

​Усіх бентежить та цікавить, хто цікавиться вінками, що є прозорі восковиці. Вінок може бути старий, жовтий, а восковиці – прозорими. Наче скляні. У чому полягає секрет?

Тільки час і температура вирішує як буде виглядати через 50-60 років. Після весілля вінки зберігали в іконах. Благословляли іконками, які можна відкрити й покласти вінок. Ікони вішали вище рівню очей.

• старих хатах взимку температура у кутках, де вішались ці ікони могла сягати 40 градусів. Внизу 20, а зверху 30. Коли парафіновий вінок потрапляє у таку температуру, то віск тримається на межі підтавання та робиться прозорим.

Головне, аби парафін був без домішок.

Майстер-класи

Майстер-класи відбуваються за цільовими зверненнями, адже далеко не всі знають про цей вид мистецтва.

Та втім, коли приходять навчатися, пані Олена намагається дати усі знання на максимум, усі секрети з досліджень та власного досвіду, про помилки й напрацювання.

Вінок для Марічки Квітки, переможниці шоу “Голос Країни 2022” Віночок для дівчини з Попельнастого, село в сусідській громаді Репліка та оригінал вінка з Тернополя Відреставрований вінок в Бершаді

Аліна Сергійчук для сайту Златопіль

Кропивницькі