У Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками

19 червня 2025 р. 14:18

19 червня 2025 р. 14:18

Сьогоднi, 19 червня, в останню путь кропивничани провели Героїв-захисникiв – матроса Сергiя Мусiяку та старшого сержанта Дениса Шевченка.

Про це повiдомляємiська рада, iнформує Златопiль .

Сергiй Мусiяка народився 24 грудня 1966 року  в мальовничому селi Ганнинське  на Кiровоградщинi. Тут промайнуло його дитинство. Навчався у Ганнинськiй загальноосвiтнiй школi, де з юних лiт проявляв допитливiсть, працелюбнiсть i повагу до старших. Пiсля школи здобув фахову освiту в Знам’янському професiйно-технiчному училищi, обравши професiю помiчника машинiста тепловоза та електровоза.

‎Вiйськову строкову службу проходив у Республiцi Афганiстан. За участь у бойових дiях неодноразово був нагороджений вiдомчими вiдзнаками.

У мирному життi Сергiй Мусiяка знайшов себе в працi — чеснiй, наполегливiй, щоденнiй. Працював машинiстом вантажно-розвантажувальних машин на Приднiпровському олiйноекстракцiйному заводi. Вирiзнявся вiдповiдальнiстю, сумлiнним ставленням до обов’язкiв i добросовiснiстю у всьому.

Колеги щиро поважали його за вiдкритiсть, за людянiсть, за те, що завжди якiсно виконував свою роботу.

Коли почалася повномасштабна вiйна, Сергiй Мусiяка за мобiлiзацiєю став на захист країни. Вже у березнi 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України, аби боронити Батькiвщину та свою родину вiд окупантiв. Служив на посадi кулеметника. Нiс службу на одному з найгарячiших вiдтинкiв фронту — на Херсонському напрямку.

За три роки служби Сергiй Мусiяка пройшов крiзь численнi бойовi випробування, здобув цiнний бойовий досвiд, загартувався в боях i проявив себе як смiливий, рiшучий, справжнiй воїн. Для своїх побратимiв вiн був не просто товаришем по зброї — вiн був мiцною, надiйною опорою, тим, хто завжди пiдтримував, пiдставляв плече у важку мить, вселяв упевненiсть i спокiй.

За час служби Сергiй Мусiяка був нагороджений вiдзнакою Мiнiстерства оборони України – нагрудним знаком «За зразкову службу», медаллю «За службу державi» Територiальна оборона України, мав статус ветерана вiйни – учасника бойових дiй.

Матрос Сергiй Мусiяка загинув 14 червня 2025 року пiд час виконання бойового завдання iз забезпечення заходiв нацiональної безпеки i оборони України, вiдсiчi i стримуваннi збройної агресiї росiйської федерацiї в районi ведення воєнних дiй на Херсонщинi.

Вiн був людиною з добрим серцем. Спокiйний, виважений у рiшеннях, врiвноважений у словах, напрочуд свiтлий i позитивний у щоденному життi. Його завжди вирiзняли щирiсть, доброзичливiсть i готовнiсть допомогти кожному, хто потребував пiдтримки. А ще — вiн був завзятим рибалкою. Саме риболовля дарувала йому душевний спокiй i гармонiю з природою.

Для своєї родини Сергiй Мусiяка був справжньою опорою. Нiжний i турботливий чоловiк, люблячий i мудрий батько, надiйний брат, уважний дядько — вiн умiв бути поруч, коли це було найпотрiбнiше.

Без рiдної людини залишились дружина, донька, син, сестра та племiнниця захисника.

Денис Шевченко народився 15 квiтня 1982 року у мiстi Гола Пристань Херсонської областi. З дитинства вiн вирiзнявся добрим серцем, уважнiстю до людей i працьовитiстю. Навчався в мiсцевiй загальноосвiтнiй школi. У 1999 роцi Денис вступив до Херсонського професiйно-технiчного училища №9. Там здобув фах кухаря-кондитера — професiї, яку полюбив усiм серцем.

Пройшов вiйськову строкову службу.

Бiльшу частину свого трудового шляху Денис працював кухарем, вкладав душу в кожну страву. Його знали як вiдданого майстра, щирого колегу i людину з великим серцем.

У груднi 2021 року Денис Шевченко призвався на вiйськову службу за контрактом до 3-го окремого полку Сил Спецiальних Операцiй iменi князя Святослава Хороброго, де i проходив вiйськову службу.

З початком повномасштабного вторгнення росiї на територiю України 24 лютого 2022 року став на захист територiальної цiлiсностi та недоторканостi нашої країни. У складi бойової групи свого пiдроздiлу брав активну участь в оборонi мiст Суми, Прилуки, Мар’їнка, знищував ворога на Лиманському та Слов’янському напрямках.

Навеснi 2022 року завдяки професiйнiй органiзацiї засiдки в складi групи спецiального призначення в районi населеного пункту Святогорiвка Донецької областi вдалося знищити авангард колони противника, таким чином деморалiзувавши ворога та зупинивши подальше просування загарбникiв у глиб нашої територiї.

Денис Шевченко брав активну участь в операцiї по прориву лiнiї оборони противника на Запорiзькому напрямку, здiйснював виконання бойового завдання в районi населених пунктiв Селiдове, Красногорiвка, Нетайлове Донецької областi, де в складi свого пiдроздiлу професiйно та ефективно знищували окупацiйнi вiйська ворога. Основний ефект досягався вiдмiнними навичками в керуваннi безпiлотними лiтальними апаратами, за допомогою яких старший сержант Денис Шевченко здiйснював ураження живої сили та технiки противника.

З лютого 2025 року Денис Шевченко виконував бойовi завдання на Покровському та Костянтинiвському напрямках Донецької областi.

Нагороджений державною нагородою – вiдзнакою Президента України «За оборону України», вiдзнакою Кiровоградської обласної ради, мав статус ветерана вiйни – учасника бойових дiй.

Старший сержант Денис Шевченко загинув 14 червня 2025 року пiд час виконання бойового завдання в районi захiднiше населеного пункту Олександро-Калинове Донецької областi.

Мужнiй воїн, надiйний друг i побратим. Денис Шевченко був вiдповiдальною людиною, на яку завжди можна було покластися та яка нiколи не пiдведе.

Вiн захоплювався спортом – кiкбоксiнгом. Поєднував у собi силу й щиру життєрадiснiсть. Завжди усмiхнений, енергiйний, вiн умiв пiдтримати, вселити надiю навiть у найтяжчi моменти. Чужий бiль завжди вiдгукувався в його душi, наче власний.

Пiсля себе Денис залишив глибоку порожнечу в серцях рiдних, близьких, друзiв, побратимiв. У воїна залишились батьки, дружина, двоє синiв та брат, який нинi також стоїть на захистi України вiд росiйського агресора.

Доземний уклiн нашим захисникам i захисницям…

Кропивницькі