Залужному – шемаг, для “ДахаБраха” – хустка: як кропивничанин створює речі з характером

19 червня 2025 р. 18:26

19 червня 2025 р. 18:26

Житель Кропивницького Костянтин Данильченко за освітою юрист та його основна пристрасть – вибійка, а вироби оздоблені нею зараз носять і на війні, і на сцені, і за кордоном. У арсеналі його робіт – понад 200 хусток та шемагів. На цьому майстер не зупиняється.

З вибійкою познайомився ще у 2019 році. Звичайний подарунок від дружини виявився ключовим у житті Костянтина Данильченка. До цього він займався малюванням та оздобленням одягу.

Вибійка – старовинне мистецтво ще з часів Київської Русі. І хоча, на перший погляд, техніка проста й визначена власне штампом, сам майстер стверджує, що за наявності багатьох штампів можна створювати неповторні орнаменти, експериментуючи з кольорами, комбінацією штампів та насичуючи їх сенсами.

Штампів у чоловіка вдосталь – за роки вибійкування накопичив з сотню різноманітних штампів. Деякі з них пластикові, які він сам друкує на 3D-принтері, попередньо створюючи їх 3D-моделі. Це рослинні, тваринні та геометричні орнаменти.

Нова спідниця для українки з Чікаго. Уквітчана вибійкою з рушників Етнолабораторії “Баба Єлька”

Приклади бере з рушників із колекції ГО «Баба Єлька», які вони зібрали на території Кіровоградської області. Таким чином це ще і розвиток місцевої культури, її популяризації та створення нових культурних маркерів області.

Юпка, оздоблена для проєкту “Баба Єлька”. Голубки із рушника з Високих Байраків та елементи з вибійчаного рушника з села Глинськ Світловодського району

На створення однієї хустки йде близько 20 годин, як ділиться сам майстер. Та основний підхід для створення дизайну – імпровізація. У процесі роботи кропивничанин надихається історією замовників про людину для якої створюється шемаг чи хустка, а в процесі роботи довіряє своїм відчуттям і процесу творення. Оскільки кожна робота це імпровізація з наперед не передбаченим результатом – це кожного разу і інтрига і хвилювання як кінцевий результат відгукнеться замовникам. Але втім хустки йому ще не повертали.

Бувають і випадки, коли імпровізація виростає у «випадкові синхронізації». Так до Костянтина звертався Святослав Бойко з підрозділу «Птахи Мадяра». Він замовив шемаг для Роберта Йосиповича Бродві та хустку для його дружини Наталі. І коли замовлення було готове, в центральній частині зображення птахів відображаються як у дзеркалі, хоча на початку такого задуму у нього не було.

Крім оздоблення одягу вибійкою, майстер також займається створенням штампів з вибійки із орнаментами притаманними Кропивниччині, популяризуючи їх в Україні та за кордоном. Бере за основу окремі орнаменти з вишитих сорочок та рушників, а потім оздоблює інтерпретованими вибійчаними орнаментами хустки, шемаги, керсетки, спідниці, гамани та інший одяг.

Так дійшла справа і до шемагу для колишнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.

Шемаг для колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного

Створював шемаг майстер протягом двох тижнів, надихаючись українським лицарством, тяглістю його звитяги. А також народним образом козака Мамая – сильної, вільної, мудрої людини, схожі риси якого проглядаються і в характері Головнокомандувача.

Ще до повномасштабного вторгнення Костянтин створив і подарував шемаги для учасників український музичний етногурт «ДахаБраха».

Гурт “ДахаБраха” у хустках Костянтина Данильченка та сам майстер

Вибійчані хустки Костянтина Данильченка є в США, Польщі, Іспанії, Франції, Італії та Німеччині. Інколи замовлення робили українські біженці, яких прихистили сім’ї з різних країн, які дарують хустки з вибійкою, як вдячність за прихисток і допомогу. Інколи українці, які проживають за межами України замовляють хустки, як символ батьківщини чи історію своєї сім’ї.

Були і випадки, коли майстер сам дарував свої хустки друзям з-за кордону. Деякі з них прикрашали ними інтер’єр. Коли Костянтин пояснював, що їх треба носити як одяг – щиро дивувались, оскільки хустки здавалися чимось екзотичним на кшталт килима.

Наразі Костянтин Данильченко бере замовлення рідко, бо має змогу працювати над ними у вільний від основної роботи час. Але втім мистецька та просвітницька діяльність живе у його справі й зараз.

Хустка для Майкла Ендрюса – волонтера Корпусу миру в Україні, члена проєкту “Баба Єлька”

Спідниця, оздоблена для проєкту “Баба Єлька”. Вибійки із пташками взяті з рушника с. Високі Байраки Кропивницького району Фартух, оздоблений для проєкту “Баба Єлька”

Фартух, оздоблений для проєкту “Баба Єлька”

Аліна Сергійчук для сайту Златопіль

Кропивницькі